Сторінка
5

Соціально-педагогічна робота в умовах літнього оздоровчого табору

перебування клієнтів в умовах літнього оздоровчого табору пов’язано з відповідальністю за їх життя та здоров’я;

цілодобове перебування в контакті з клієнтами, постійна відповідальність за успіх їх діяльності створює ситуацію емоційно-вольової напруги;

робота літнього оздоровчого табору характеризується надзвичайною інтенсивністю, насиченістю форм соціально-виховної роботи (звичайний день роботи табору може включати 8-10 різних організаційних форм соціально-педагогічної роботи);

педагоги перебувають в нових умовах міжособистісної взаємодії з клієнтами, що визначається більшою демократичністю;

соціально-виховне середовище літнього оздоровчого табору створює сприятливі умови для формування, розвитку та популяризації здібностей, обдарувань, як клієнтів, так і соціальних педагогів;

в центрі змісту діяльності літнього оздоровчого табору знаходяться не навчальна робота, а інша системотвірна діяльність (праця, спорт, мистецька діяльність, екологічна робота тощо);

педагог виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами навчально-виховного процесу, а як активний учасник творчої діяльності, радник, чи просто рівнозначний член творчого колективу;

період роботи тимчасового дитячого колективу (зміна) відповідає вимогам, зусиллям, які докладаються при створенні постійно існуючого дитячого об’єднання.

Таким чином, літній оздоровчий табір стає для соціального педагога не тільки місцем роботи, а й дієвим фактором особистісного становлення. Соціальні педагоги, вихователі, студенти-практиканти стають повноправними членами педагогічного колективу табору, вступають у взаємовідносини з іншими його службами, адміністрацією, представниками підприємств та організацій у підпорядкуванні яких знаходиться табір. Головне, що соціальний педагог має усвідомити себе особою, на яку розповсюджуються дії відповідних законодавчих документів і покладається юридична відповідальність за життя та здоров’я клієнтів.

Звичайно, може виникнути питання про важливість даного виду роботи саме для фахівців соціально-педагогічної сфери. Аналіз діяльності вітчизняних дитячих оздоровчих таборів вказує на появу певних тенденцій, що потребують саме соціально-педагогічного забезпечення діяльності канікулярних установ. До таких тенденцій зараховують:

посилення соціально-педагогічної спрямованості дій більшості літніх оздоровчих закладів;

створення в багатьох регіонах країни цільових програм літнього оздоровлення дітей-сиріт, дітей з кризових родин, дітей-інвалідів тощо;

відродження практики спеціалізованих таборових змін (спортивних, екологічних, волонтерських тощо );

розвиток інноваційних форм літнього відпочинку дітей та молоді: пересувні табори, етнотабори, сюжетно-рольові ігри, програми додаткової освіти тощо.

Таким чином, у професійній діяльності соціального педагогів можна виділити три провідні функції соціально-педагогічної роботи: профілактична (профілактика проблемної життєвої ситуації дитини); захисно-охоронна (захист і охорона прав дитини у вже сформованій важкій життєвій ситуації); організаційна (координація дій та засобів , які сприяють виходу дитини з важкої життєвої ситуації). Виходячи з цих функцій, формуються цілі й завдання роботи соціального педагога. Очікуваним результатом є соціалізація учнів.

Форми роботи соціального педагога в літньому оздоровчому таборі

Центральною особою, що здійснює оздоровчо-виховний процес під час літнього відпочинку, є вожатий-вихователь, обов’язки якого найчастіше виконує студент-практикант. Тому літня практика є логічним продовженням вузівського педагогічного процесу.

Л.Ю. Пундик, досліджуючи питання професійної підготовки студентів до виховної діяльності в умовах оздоровчого табору, зазначає, що студент, який працюватиме з дітьми під час табірної зміни, “ має не лише оволодіти певними навичками соціально-виховної роботи, а й знати: соціальне середовище вихованця, специфіку роботи в різних мікросоціумах, педагогічний потенціал конкретного середовища, методики його вивчення, як визначити ієрархію завдань, як використовувати основні технології спілкування” .

Сьогодні студент повинен бути готовим до самостійної, безперервної та багатогранної роботи з дитячим колективом у дитячому закладі оздоровлення й відпочинку. Слід відзначити, що є чимало дисертаційних досліджень, у яких висвітлено різноманітні аспекти готовності до професійної діяльності педагогів-організаторів у таборах відпочинку.

Зокрема, А.А. Кардабнєв та М.В. Фірсов вивчали питання літньої педагогічної практики студентів; В.О. Нужний аналізував підготовку студентів до розв’язання конфліктів під час табірної зміни; О.П. Яковлева досліджувала процес формування комунікативних умінь майбутніх учителів у процесі виховної роботи в оздоровчих таборах; М.А. Толмачов, Н.Є. Четвергова, Л.Є. Пундик розглядали практичні аспекти підготовки фахівців до певного виду педагогічної діяльності в умовах оздоровчого табору.

Н.Є. Четвергова під готовністю майбутнього педагога до роботи в літньому дитячому закладі оздоровлення та відпочинку розуміє “інтегральну якість особистості, яка характеризується наявністю певного рівня мотиваційного, операційного, когнітивного й оцінного компонентів у їх єдності, виявляється в прагненні та підготовленості до здійснення діяльності на професійному рівні”.

У поняття готовності вожатих до соціально-педагогічної діяльності С.В. Тетерський включає “ професійну мотивацію, професійно вагомі особистісні якості, педагогічну позицію, потребу в самоосвіті, оволодіння методиками й технологіями соціально-педагогічної діяльності ”.

Л.Є. Пундик у структурі сформованості готовності майбутніх соціальних педагогів до практичної виховної діяльності робить основний акцент на уміннях та виділяє такі основні показники: “ уміння ставити педагогічні завдання; уміння вирішувати педагогічні завдання; уміння педагогічно грамотно виходити із складних ситуацій”.

Беручи до уваги зазначені наукові доробки фахівців, розглядаємо готовність майбутніх учителів до виховної роботи в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку як цілісне утворення в структурі майбутньої професійної діяльності, що характеризується активністю та позитивною спрямованістю (мотиваційний компонент), передбачає ґрунтовні знання (змістовий компонент), базується на високому рівні умінь і навичок (процесуальний компонент) та має на меті самовдосконалення й контроль за результатами діяльності (регулятивний компонент).

Підготовка до роботи в умовах літнього оздоровчого табору обов’язково передбачає:

1.Усвідомлення соціальними педагогами сутності і специфіки роботи дитячих та юнацьких організацій в сучасних умовах.

Період соціально-економічного оновлення суспільства та його відбиття на діяльності дитячих та юнацьких самодіяльних організацій. Проблема розвитку творчого потенціалу вихованців та її вирішення в роботі дитячих та юнацьких самодіяльних організацій, що діють сьогодні.

Оглядова характеристика сучасних дитячих організацій на Україні. Зміст, найбільш типові форми та методи роботи. Діяльність Союзу піонерських організацій України. "Пласт" як організація українських скаутів. "Джура" як система виховання майбутніх козаків. Основні творчі знахідки у діяльності цих організацій. Діяльність молодіжних організацій України, сучасні форми та методи роботи, заходи, що сприяють вирішенню задачі розвитку творчого потенціалу.