Сторінка
5

Основи науково-педагогічних досліджень

Семінарські заняття

(орієнтовний перелік тем та питань для обговорення)

Тема 1: Педагогічне дослідження як особливий

вид наукової діяльності.

Питання для обговорення:

Характеристика науки як соціально-значущої сфери людської діяльності, специфічної форми свідомості, процесу пізнання закономірностей об’єктивного світу. певного виду розподілу людської праці, фактору суспільного розвитку, процесу виробництва знань та їх використання.

Історія розвитку педагогічних досліджень.

Поняття про фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Принципи наукового дослідження.

Підпорядкованість наукових організацій та спрямованість їх діяльності.

Тема 2: Методологія і методи сучасної науки.

Питання для обговорення:

Методологія як вчення про методи пізнання і перетворення дійсності.

Методологія як сукупність методів і прийомів дослідження, що застосовуються в науці.

Особливості сучасної наукової методології.

Загальна характеристика методів пізнання за ступенем спільності: узагальнені, загальні і часткові (спеціальні).

Тема 3: Теоретичні методи наукового дослідження

Питання для обговорення:

Спрямованість теоретичних методів дослідження.

Характеристика методу порівняльно-історичного аналізу.

Характеристика методів аналізу і синтезу.

Характеристика методів індукції і дедукції.

Характеристика методів абстрагування і моделювання.

Характеристика методів формалізації та ідеалізації.

Вирішення практичних педагогічних завдань за допомогою теоретичних методів дослідження.

Тема 4: Основні етапи наукового педагогічного дослідження

Питання для обговорення:

Сутність підготовчого етапу наукового дослідження.

Правила та види роботи з науковою літературою.

Педагогічний експеримент як основний етап педагогічного дослідження.

Роль контрольних зрізів у науковому експерименті. Поняття «контрольна група».

Етап кількісного та якісного аналізу матеріалів дослідження.

Практичні заняття (орієнтовний перелік тем та завдань)

Тема 1: Теоретичні методи наукового дослідження

Зміст діяльності:

На практичному занятті студенти за допомогою теоретичних методів наукового дослідження показують можливості вирішення ряду педагогічних завдань та ситуацій, підібраних ними самостійно у період підготовки до практичного заняття та запропонованих викладачем, порівнюють та аналізують різні варіанти, визначають ефективність досягнутого результату.

Тема 2: Емпіричні методи дослідження

Зміст діяльності:

На практичному занятті студенти:

вправляються у використанні опитувальних методів дослідження, демонструють вміння проводити інтерв’ю, анкетування, організовувати бесіду;

Здійснюють тестування підгрупи студентів, застосовуючи самостійно підібрані тести, аналізують отримані результати;

Презентують результати виконання дітьми дошкільного віку малюнкових тестів «Моя сім’я», «Будинок», «Дерево», «Людина», «Малюнок неіснуючої тварини».

Вправляються у застосуванні соціометричного методу;

Обговорюють ефективність використання у науково-педагогічному дослідженні методів рейтингу, консиліуму, незалежних характеристик, експертної оцінки.

Тема 3: Побудова програми та методики педагогічного дослідження

Зміст діяльності:

До практичного заняття студенти готують програму та розробляють методику дослідження за темою курсової роботи з дошкільної педагогіки, яку і презентують на занятті. В процесі обговорення представлених матеріалів відбувається обґрунтування позицій дослідника, здійснюється корекція методики, її алгоритмізація.

Тема4: Оформлення робочих матеріалів та результатів наукової роботи.

Зміст діяльності:

Студенти презентують результати власного педагогічного міні-дослідження у різноманітних формах (доповідях, творчих проектах, таблицях і графіках, образних моделях, мультимедійних презентаціях, «майстер-класах», статтях) та приймають участь у обговоренні результатів роботи інших студентів. Робота, за браком часу, може бути продовжена в процесі індивідуальних занять.

Індивідуальна робота

Індивідуальна робота викладача зі студентами планується відповідно до плану навчальних занять і виступає засобом корекції (підвищення якості) процесу опанування студентами змісту навчальної дисципліни. В залежності від показників поточного та модульного контролю знань студентів, виявлених типових чи індивідуальних недоліків у знаннях та практичних уміннях студентів, викладачем можуть бути сплановані і проведені додаткові лекції чи практичні заняття для групи, підгрупи чи окремих студентів. Тематика індивідуальних занять визначається викладачем у кожному конкретному випадку індивідуально.

Завдання для самостійної роботи студентів

На основі опрацювання лекційного матеріалу, основної та додаткової літератури, здійснити порівняльну характеристику існуючих класифікацій методів наукового дослідження за схемою: автор класифікації, принцип, покладений в основу класифікації, перелік методів за визначеними групами, коротка класифікації груп.

На основі опрацювання лекційного матеріалу, повторення теми «Теорія пізнання» з курсу філософії, опрацювання додаткової літератури, написати невелике есе на тему: «Можливості пізнання людиною об’єктивної дійсності ».

3. Робота в каталозі бібліотеки – ознайомлення з видами каталогів та правилами роботи з ними. Самостійний підбір літератури (довідникової, психолого-педагогічної, методичної) за темою дослідження в контексті виконання курсової роботи.

4. Написати анотацію (короткий виклад змісту прочитаного: статті, книги тощо) на одну з наукових статей, запропонованих викладачем. Вимоги до анотації: лаконічність, чіткість, об’єктивність, достовірність.

5. Написати рецензію на наукову роботу (статтю, доповідь, реферат, посібник): подати стислий аналіз роботи, обґрунтувати і представити власну думку. Структура рецензії: обґрунтування актуальності роботи, що рецензується; короткий виклад теоретичної позиції автора рецензованої роботи; аналіз теоретичної позиції автора з погляду методологічних, філософських положень та (по можливості) зіставлення її з теоретичними поглядами інших учених; аналіз доказовості висунутих припущень; характеристика особливостей викладу: ясно чи плутано, з достатньою чи недостатньою повнотою; висновки: що є цінним у рецензованій роботі, що вимагає додаткової перевірки чи уточнення, що є неправильним.

6. Підготувати аналітичний огляд літератури за темою курсової роботи. Можлива побудова викладу аналітичного огляду з проблеми:

а) у вигляді викладення історії вивчення проблеми (як виникла проблема, ким вперше була описана, хто досліджував, що нового внесли ті чи інші дослідники);

б) у вигляді аналізу сучасного стану проблеми (розглянуті роботи об’єднуються за ознакою спільності);

в) використати комбінований підхід.

7. Визначити понятійний апарат власного наукового дослідження.

8. Повправлятися у практичному застосуванні емпіричних методів наукового дослідження анкетування, тестів, рейтингу, консиліуму, незалежних характеристик, експертної оцінки, узагальнення досвіду, аналізу результатів діяльності дітей.