Сторінка
3
Зв’язок курсу з іншими навчальними предметами. Філософія, історія України, історія педагогіки, загальна і дошкільна педагогіка, загальна та дитяча психологія, математика і кібернетика як теоретичні основи курсу. Основні вимоги до роботи над курсом.
Педагогічне дослідження як особливий вид наукової діяльності. Наука як соціально-значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об’єктивних знань про навколишній світ; як специфічна форма свідомості, основою якої є система знань; процес пізнання закономірностей об’єктивного світу; певний вид розподілу людської праці; фактор суспільного розвитку; процес виробництва знань та їх використання.
Історія розвитку педагогічних досліджень. Поняття про фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Спрямованість фундаментальних досліджень в освіті на визначення сутності педагогічних явищ, знаходження прихованих основ педагогічної дійсності, забезпечення можливості дати їй пояснення. Теорії, що виникають на основі фундаментальних досліджень в галузі освіти: теорія навчання і виховання, теорія змісту освіти, теорія методів і організаційних форм, технологій навчання і виховання тощо. Значення фундаментальних досліджень – окреслення перспектив розвитку науки, забезпечення теоретичних основ для прикладних досліджень.
Спрямованість прикладних досліджень – оптимізація навчально-виховного процесу, усунення існуючих недоліків в освіті. Історичні, теоретичні, експериментальні педагогічні дослідження. Вплив прикладних педагогічних досліджень на практику роботи. Поняття про наукові школи. Національна Академія наук України, АПН України, галузеві академії та мета їх діяльності. Підпорядкованість наукових організацій, кадрове забезпечення наукових досліджень.
Види студентських наукових педагогічних досліджень у вищому навчальному закладі: робота у науковому гуртку, курсова, дипломна, магістерська робота.
Принципи наукового дослідження. Єдність основних принципів вивчення суспільних відносин та явищ для всіх суспільних наук. Провідний принцип дослідження проблем виховання і навчання дітей – принцип конкретно-історичного вивчення педагогічного явища в усій багатогранності зв’язків, залежностей і впливів. Принцип діалектичної єдності спільного і особливого у педагогічних явищах. Принцип єдності виховання та вимог життя. Принцип взаємозв’язку та взаємозалежності педагогічної теорії і практики. Принцип об’єктивності, достовірності та повноти дослідження. Принцип поєднання історизму з сучасними досягненнями науки. Принцип комплексного використання методів педагогічного дослідження. Принцип поєднання змін у педагогічному процесі з формуванням дослідницьких та фахових умінь і навичок педагога.
Модуль ІІ: Методологія і методи науково-педагогічного дослідження.
Загальна характеристика сучасної методології і методів наукового дослідження.
Поняття про методологію як вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Методологія – сукупність методів і прийомів дослідження, що застосовуються в науці. Види методології: часткова – сукупність методів у кожній конкретній науці; загальна – сукупність більш загальних методів; філософська – система діалектичних методів, які є універсальними і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись через загальнонаукову і часткову методологію.
Характеристика поняття „науковий метод” як цілеспрямованого підходу до вирішення проблеми, за допомогою якого досягається мета, щось пізнається або вивчається. Характеристика наукового методу як категорії, що охоплює комплекс внутрішніх і зовнішніх дій дослідника.
Об’єктивні закони дійсності – основа всіх методів пізнання. Поєднання суб’єктивних і об’єктивних моментів людської діяльності у науковій методології. Загальна класифікація методів пізнання за ступенем спільності: узагальнені, загальні і часткові (спеціальні).
Діалектика як узагальнений метод пізнання. Об’єктивна основа діалектичного методу – найбільш узагальнені закони розвитку матеріального світу. Діалектика – знаряддя пізнання в усіх галузях науки і на всіх етапах наукового дослідження. Загальнонаукові методи пізнання, їх характерна риса: зародження в межах тієї чи іншої окремої галузі науки та набуття згодом загального міжнаукового характеру. Особливості загальнонаукових методів: зв’язок з математичними і логічними методами; цілісність понятійного апарату (поняття, що вивчається поза системою, втрачає своє значення); взаємопроникнення ідей і понять; виконання деякими загальнонауковими методами ролі „проміжної” методології між філософією і фундаментальними теоретичними положеннями у тій галузі науки, у межах якої відбувається конкретне дослідження.
Метод науково-педагогічного дослідження як шлях опанування складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання та навчання. Характеристика основних груп методів: теоретичних та емпіричних. Співвідношення загальнонаукових та інших методів у науковому дослідженні.
Характеристика теоретичних методів наукового дослідження.
Спрямованість теоретичних методів дослідження на забезпечення його теоретичної новизни. Характеристика методів: порівняльно-історичного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, моделювання, формалізації та ідеалізації.
Характеристика емпіричних методів наукового дослідження.
Спрямованість емпіричних методів на отримання первинної інформації у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Характеристика методів: спостереження, порівняння, вимірювання, педагогічного експерименту. Опитувальні методи дослідження: бесіда, інтерв’ю, анкетування. Структура анкети. Тест як система психолого-педагогічних завдань, спрямованих на дослідження окремих рис і властивостей людини. Класифікація тестів: тести успішності, здібностей та індивідуальні, вимоги до їх проведення. Поняття надійності і валідності тестів. Характеристика методу соціометрії та ранжування. Використання у науково-педагогічному дослідженні методів рейтингу, консиліуму, незалежних характеристик, експертної оцінки. Значення у педагогічних дослідженнях методу вивчення і узагальнення кращого педагогічного досвіду, аналізу результатів діяльності дітей.
Модуль ІІІ: Підготовка, проведення та впровадження результатів наукових досліджень (логіка наукового пошуку).
Основні етапи наукового дослідження. Характеристика підготовчого етапу. Визначення проблеми, об’єкту та предмету дослідження у відповідності до його мети. Завдання дослідження як конкретизація мети. Етап збору фактичного (теоретичного) матеріалу при організації наукового дослідження. Отримання фактичного матеріалу шляхом опрацювання спеціальної літератури (результатів наукових досліджень, статистичних даних тощо), порівняльного аналізу та узагальнення. Оформлення матеріалів у вигляді схем, графіків, таблиць, діаграм. Правила та види роботи з науковою літературою. Огляд літературних джерел, виписки, резюме, анотація, реферування матеріалів з фахової дисципліни, аналіз опрацьованих матеріалів.