Сторінка
4

Основи науково-педагогічних досліджень

Характеристика курсової роботи як форми організації навчальної наукової діяльності студентів в університеті та етапу наукової діяльності майбутнього фахівця. Теоретичні та практичні завдання курсової роботи. Відображення у структурі і змісті курсової роботи основних етапів наукового дослідження.

Педагогічний експеримент як важливий етап педагогічного дослідження – науково обґрунтований дослід або спостереження досліджуваного явища у спеціально створених умовах, що дають змогу стежити за його перебігом та керувати ним. Класифікація експерименту за умовами проведення: природний та лабораторний і за ознаками мети: констатувальний (діагностичний), пошуковий, формувальний (перетворюючий), контрольний.

Етап створення методики дослідження. Побудова програми та методики педагогічного дослідження. Програма наукового дослідження – план, у якому вказані послідовність і зміст етапів експериментального дослідження. Методика – опис методів і прийомів, що будуть використані в процесі дослідження. Зміст методики: характеристика об’єкту і предмету дослідження, виклад методів дослідження, вказівка на кількість експериментів з точки зору необхідності їх точності і надійності, визначення необхідних умов для здійснення дослідження, вказівка про необхідні прилади; порядок проведення експерименту і запис його результатів; способи обробки та оформлення експериментальних даних.

Етап збору фактичних емпіричних матеріалів. Визначення завдань та методів констатувального експерименту. Методи вивчення предмету, процесу, явища у науковому дослідженні як джерело накопичення інформації. Побудова програми вивчення дитини (колективу дітей) дошкільного віку. Реалізація особистісного, диференційованого та індивідуального підходу до дитини через врахування у педагогічному процесі даних, отриманих засобами діагностування. Методи, що використовуються з метою діагностики педагогічного процесу: спостереження, експеримент, тести (об’єктивні та стандартизовані), анкетування, бесіда, рольові репертуарні решітки, аналіз документації та продуктів діяльності тощо. Вимоги до діагностичних методик. Поняття про основні і уточнюючі методи отримання фактичного матеріалу.

Визначення критеріїв та показників оцінки результату проведення констатуючого експерименту. Обробка результатів констатуючого експерименту. Способи оформлення отриманих даних. Поєднання інформації, отриманої різними шляхами, її аналіз та констатація результату.

Етап конкретизації та корекції методики дослідження. Підготовка та проведення формувального педагогічного експерименту. Роль формувального експерименту у науковому дослідженні. Визначення завдань, методів та змісту освітньо-виховної роботи з дітьми в умовах дошкільного навчального закладу чи сім’ї на період дослідної роботи.

Окреслення завдань формувального експерименту виходячи з мети дослідження та даних констатувального експерименту. Вибір методів впливу на предмет дослідження з метою його зміни. Визначення та дотримання умов проведення експерименту. Складання календарного плану дослідження з визначенням очікуваних і реальних результатів.

Поняття „експериментальна” та „контрольна” група, їх роль у науковому дослідженні. Порівняльний аналіз результатів, отриманих у контрольній та експериментальній групах.

Обґрунтування, на основі фактичного матеріалу, ефективності удосконаленого навчального або виховного впливу нової методики навчання чи виховання у порівнянні з усталеною. Роль контрольних зрізів у процесі дослідження.

Етап кількісного та якісного аналізу матеріалів дослідження і висвітлення отриманих результатів. Можливість виникнення на останньому етапі необхідності проведення нових експериментів, уточнення проведених або розробки нових методик. Підбір методів до завдань, що реалізуються в ході певного етапу дослідження. Оформлення робочих матеріалів та результатів курсової роботи. Характеристика вимог до структурування та викладу змісту наукового дослідження.

Підготовка та презентація результатів наукового дослідження (написання наукової статті, тез, підготовка виступу, доповіді, роботи «майстер-класу»). Вимоги до оформлення списку літератури, графіків, таблиць, діаграм, малюнків тощо.

Орієнтовний зміст лекційних занять