Сторінка
6

Духовно-моральні цінності дітей шкільного віку

Характеристика методів формування мотивів морального поводження молодших школярів.

Моральні мотиви керують моральними вчинками людини, спонукають його міркувати над відповідним проявом образа дій. Щоб домогтися від учнів глибоко усвідомленого, обґрунтованого поводження, учитель початкових класів веде цілеспрямовану роботу над формуванням мотивів, їх подальшим розвитком. У даному процесі учитель виходить із суспільних вимог часу. А тому моральні мотиви не тільки основа морального поводження, але і досить показовий результат виховання.

Наші представлення про суть морального виховання школярів змінюються не тільки під впливом нових наукових концепцій, але і реальних досягнень в області виховання. Розповсюджений у недавні роки підхід до виховної роботи орієнтував учителя на словесні форми передачі цінностей. Тому переважали тривалі монологи в сполученні з окремими заходами. Явно не вистачало індивідуального підходу, опори на життєвий досвід дитини, обліку його особистих особливостей.

Основним інструментом, за допомогою якого вчитель направляє й організує діяльність дитини, є звичайно завдання, що він ставить перед дитиною. Для їхньої ефективності потрібно, щоб вони були внутрішньо прийняті дитиною, від чого залежить зміст завдання для нього. При незабезпеченості мотивації завдань з боку учителя внутрішній їхній зміст для дитини може різко розійтися з їхнім об'єктивним змістом і з задумом учителя, вихователя.

Іншими словами, зовнішні виховні впливи сприяють формуванню позитивних рис характеру і моральних якостей тільки за умови, якщо вони збуджують в учнів позитивне внутрішнє відношення і стимулюють їхнє власне прагнення до морального розвитку.

Як уже відзначалося, у моральної людини сформовані стійкі моральні мотиви, що спонукують його до відповідного поводженню в суспільстві, а формування мотивів морального поводження людини забезпечує моральне виховання. На цій підставі справедливим можна вважати твердження про те, що методи формування таких мотивів є методи морального виховання.

Традиційні методи морального виховання орієнтовані на прищеплювання школярам норм і правил громадського життя. Однак часто вони діють лише в умовах досить сильного зовнішнього контролю (дорослі, суспільне думка, погроза покарання). Важливим показником сформованості моральних якостей особистості є внутрішній контроль, дія якого приводить часом до емоційного дискомфорту, невдоволенню собою, якщо порушуються перевірені особистим досвідом правила громадського життя.

Внутрішній контроль формується завдяки активній діяльності дитини в інтелектуальній, руховій, емоційній, вольовій сферах. Готовність підкоряти свої спонукання представленням і знанню про культуру людського буття підвищує самооцінку особистості, розвиває почуття власного достоїнства. Сформовані навички контролю сприяють успішному розвитку моральних якостей особистості в процесі навчання і виховання.

Педагогічний зміст роботи з морального становлення особистості молодшого школяра полягає в тому, щоб допомагати йому просуватися від елементарних навичок поводження до більш високого рівня, де потрібно самостійність ухвалення рішення і моральний вибір.

У педагогічній літературі описується безліч методів і прийомів морального виховання. Очевидно, що вони не однаково спрямовані на формування мотивів морального поводження. Методів і особливо різних версій методів накопичено так багато, що розібратися в них, вибрати адекватні цілям і реальним обставинам допомагає лише їхнє упорядкування, класифікація. Але явища виховання дуже складні і суперечливі, а тому єдина логічна підстава для класифікації численних способів педагогічного впливу знайти важко.

Організація духовно -морального виховання школярів на уроках

На уроках в постійному спілкуванні з учителем і однолітками формується моральність дитини , збагачується його життєвий досвід. Переживання молодших школярів , їх радощі і прикрощі насамперед пов'язані з навчанням. На уроці взаємодіють всі основні елементи виховного процесу : мета , зміст, засоби , методи , організація .

Це забезпечує ефективність духовно - морального виховання на уроці? Науковість , ідейність змісту уроку , морально- емоційний заряд методів і прийомів роботи вчителя , стиль складних взаємин між учителем і дітьми на уроці , моральна спрямованість особистості вчителя , його ставлення до досліджуваного матеріалу .

Читання і розбір статей , розповідей , вірші , казок з навчальних книг допомагають дітям зрозуміти і оцінити моральні вчинки людей. Діти читають і обговорюють статті , в яких ставляться в доступній для них формі питання про справедливість, чесність , товаристві , дружбу, вірність громадського обов'язку, гуманності , патріотизм і інтернаціоналізм .

На уроці постійно виникають певні ділові і моральні відносини між учнями . Вирішуючи спільні пізнавальні завдання , поставлені перед класом, учні спілкуються між собою , впливають один на одного. Учитель пред'являє ряд вимог, що стосуються діяльності учнів на уроці: не заважати іншим, уважно слухати один одного , брати участь в загальній роботі - і оцінює вміння учнів в цьому плані. Спільна робота школярів на уроці породжує між ними відносини , що характеризуються багатьма ознаками, які властиві відносинам в будь-якій колективній роботі. Це , все, відношення перш за все, ставлення кожного учня до своєї справи як до загального , кожного учня до своєї справи як до загального , вміння узгоджено діяти разом з іншими для досягнення спільної мети , взаємна підтримка і в той же час вимогливість один до одного , вміння критично ставитися до себе , розцінювати свій особистий успіх чи невдачу з позиції загальної роботи . Для того щоб ці можливості уроку реалізувати практично , я створюю протягом уроку ситуації , в яких у учнів була б можливість спілкування між собою : мабуть , дещо послабити іноді зайво сувору регламентацію поведінки дітей на уроках.

Переді мною завжди стоїть складне завдання - так організувати індивідуальну діяльність учня по засвоєнню знань , щоб вона викликала загальні переживання , сприяла вихованню колективізму , була джерелом становлення високоморальних взаємин дітей.

Для накопичення дітьми досвіду співпраці надзвичайно важливо , щоб учитель оцінював на уроці не тільки знання навчального матеріалу , а й звертав увагу на моральні вчинки молодших школярів . На уроках я використовувати природні ситуації і навмисно створюю нові для роз'яснення характеру виникають між дітьми взаємин , розкриваю їх обов'язки як членів колективу , попереджаю негативні вчинки. У спільній діяльності на уроках у молодших школярів виробляється уявлення про те , що добре і що погано. Це стосується тих сторін життя , які особливо хвилюють хлопців : ставлення до навчання , позначок, праці, дружбі , до різних вчинків учнів у класі.

Майже у всі уроки можна включити елементи спільної роботи. Необхідно створювати і підтримувати в класі таку обстановку , в якій кожен учень прагнув би долати труднощі , відчуваючи повагу до себе з боку вчителя та учнів навіть тоді , коли результат досягається за працею . Працюючи з навчальної картиною , можна { після знайомства з її змістом ) звернутися до дітей з пропозицією скласти колективний розповідь . Увага дітей звертається на творчість . Створюючи власні маленькі твори , діти висловлюють своє ставлення до культурної спадщини .