Сторінка
7

Духовно-моральні цінності дітей шкільного віку

Діти не просто відтворюють , але і в доступних формах і доступними засобами творять живу культуру , звичайно не претендуючи на суспільну значимість одержуваного продукту .

Творчість головний засіб освоєння дитиною культурно- історичного досвіду і рушійна сила розвитку особистості .

На уроках російської мови я знайомлю учнів чудовими зразками усної народної творчості. Це прислів'я та приказки .

Високо цінує народ силу і знання правдивого , доброго , чесного , щирого і твердого слова . Прислів'я хвалять позитивні якості людини , засуджують його недоліки. З особливою силою виражаються в прислів'ях любов до Батьківщини і турбота про неї. Уроки літературного читання і православної культури формують творче мислення , прищеплюють любов до рідної культури , виховуються доброта , співпереживання , осмислюються загальнолюдські цінності , піднімається планка духовно -морального виховання та інтелектуального розвитку дитини.

Як далекий наш світ зараз від таких добрих людських відносин. Ми вже не дивуємося жорстокості , ненависті і все збільшується дефіцитом доброти. Найважливіший моральний акцент на уроці вчителя: людина не повинна заражатися чужим злом - в будь-якій ситуації він повинен залишатися людиною.

Потенційні можливості уроку мають потужні чинники впливу на духовність дитини: знання про світ; вміння впливати зі світом ; ціннісні ставлення до світу - завдяки , чому особистості вдається піднятися на рівень культури і жити в суспільстві на досягнутому культурному рівні .

Православна культура , є чуттєве втілення абсолютних цінностей буття у творчих формах життєдіяльності людини. Духовна людина завжди прагнути до істини , покаяння , добра і краси.

Форми , методи та засоби роботи

Однією з різноманітною форм організації виховання духовно-моральних почуттів : участь у заходах « День визволення села Олексіївка від німецько-фашистських загарбників», «Мітинг, присвячений Дню Перемоги», свято « День Перемоги» , екскурсії , операції , акції методи:

1. Бесіди з учасниками фольклорного народного хору с. Олексіївка , народними умільцями , зустрічі з учасниками ВВВ , ветеранами ВВВ.

2. Розробка і здійснення системи класних годин з молодшими школярами, ігор , свят , позакласних заходів з проблеми « Залучення школярів до культури рідного краю через духовно- моральне виховання »

3. Вивчення народних пісень , частівок свого села.

Система роботи складається з наступних компонентів:

1. Діагностика творчого потенціалу учнів

2. Діагностика ступеня сформованості духовно -моральних почуттів школяра , з метою виявлення загального ставлення до вивчення культури рідного краю.

3. Вивчення і збагачення краєзнавчого матеріалу

4. Використання ігрової методики, яка дозволяє засвоювати ті моделі і методи, коли дитина вчиться діяти самостійно , він адаптується до умов соціального життя

5. Перспективне планування розвитку позитивної мотивації кожного учня.

Таким чином , розглядаючи мету і завдання по залученню молодшого школяра до культурної спадщини , до культури краю , через духовно- моральне виховання досягається включенням учнів у позакласні заходи ( Додаток № 2 ) ; участь в операціях «Турбота» , «Обеліск» , «Милосердя» ; відвідування краєзнавчих музеїв. Такий підхід забезпечує формування в учнів цілісного сприйняття світу.

Способи включення учнів у діяльність

У знанні регіональних особливостей культури краю укладені неминущі цінності в усіх областях її прояви. Саме такі знання є добротною основою народних традицій , бо тільки справжнє знання і широке просвітництво здатні вказати нам правильний шлях до збереження і розвитку національної культури. В одержанні знань про культуру рідного краю виділяю наступні пріоритети:

1 . Навколишні предмети , вперше будять душу дитини. Вони виховують в ньому почуття краси , допитливість , повинні бути національними . Це допоможе дітям з самого раннього віку зрозуміти , що вони - частина великого російського народу.

2 . Необхідно на уроках і в позакласній роботі широко використовувати всі види усної народної творчості. Це є найбагатшим джерелом пізнавального і морального розвитку дітей.

3 . Велике місце в залученні дітей до культурної спадщини займає свята і традиції

4 . Дуже важливо знайомити дітей з народно- прикладним мистецтвом , з народною декоративним розписом . Вона здатна захопити хлопців національним мистецтвом.

5 . Особливе місце потрібно відвести шкільного краєзнавчому музею , де діти пізнають побут , традиції , історію свого села .

6 . Формування мовної особистості молодших школярів на матеріалі народних традицій

Узагальнюючи сказане , можна зробити висновок , що виховна та освітня мета мого досвіду полягає в залученні дітей до культурних цінностей через урок і позакласні заходи .

Саме так я уявляю розвиток особистісної культури молодшого школяра , як основа його любові до матері , до Батьківщини.

Даний досвід спрямований на придбання дітьми культурного багатства російського народу. І може бути, дитяча душа наповнить добром , милосердям і співпереживанням не за себе , а за інших людей.

Мене хвилює те , чи стануть мої сьогоднішні учні гідними громадянами своєї країни , чи будуть вони носіями і хранителями національної культури. Тому я завжди у своїй роботі буду допомагати учневі осягати і проживати життя , підніматися разом з ними на нові сходинки духовно -морального та інтелектуального розвитку , вболівати за їх долю - це і є моя головна педагогічна завдання .

Позакласна робота має величезне значення у вирішенні різноманітних завдань, які стоять перед педагогами. Ця робіт роботі може вирішити освітні та виховні завдання, сприятиме розвитку практичних умінь і навичок з вивчення культури країни.

Вплив на людину, з метою формування в нього духовно-моральних цінностей - тема, що вивчають учені вже кілька тисяч років. За цей час уже було більш-менш сформоване поняття про духовне і моральне поводження людини. Питання залишалося в тім, як сформувати моральне і духовне поводження людини.

Значення і функція початкової школи в системі безупинного утворення визначається не тільки наступністю її з іншими ланками утворення, але і неповторною цінністю цієї ступіні становлення і розвитку особистості дитини. Психологи установили, що саме молодший шкільний вік характеризується підвищеною сприйнятливістю до засвоєння моральних правил і норм. Це дозволяє вчасно закласти моральний і духовний фундамент розвитку особистості. Стрижнем виховання, що визначає моральний розвиток особистості в молодшому шкільному віці, є формування гуманістичного відношення і взаємини дітей, опора на почуття, емоційну чуйність.

Педагогічний зміст роботи з морального становлення особистості молодшого школяра полягає в тому, щоб допомагати йому просуватися від елементарних навичок поводження до більш високого рівня, де потрібно самостійність ухвалення рішення і моральний вибір. Успішність даного виду діяльності у формуванні моральних якостей школяра залежить від грамотності педагога, розмаїтості застосовуваних їм методів і емоційному відгуку дітей.