Сторінка
12

Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах

Наприклад, після аналізу оповідання Є.Гуцала "Перебите крило" можна звернутися до дітей з питаннями і завданнями:

- З якого моменту ми починаємо співчувати Денису? Знайдіть в тексті цей епізод.

- З яких рядків тексту можна довідатися про нетерпляче чекання Дениском прильоту лелек?

- Знайдіть першу розмову Дениска з Олегом. Чиї слова треба

прочитати, передаючи почуття радості і образи, а чиї - із зневагою? Чи були вони хорошими друзями?

—Перечитайте в особах уривок від слів "А чого це ти лелек у хаті тримаєш?" до "Увечері батько ." Якими ви уявляєте собі хлопчиків під час цієї розмови?

- Які вчинки Олега засвідчують, що він усвідомив свою провину?

-Підберіть до оповідання прислів'я, найбільш відповідаючи до його головної думки:

Умів помилитися - умій і виправити.

Для всякого діла потрібні знання.

З добрим дружись, а лихих стережись.

Перечитування - це особливий вид читацької діяльності. Якщо твір схвилював читача, викликав його роздуми, то після завершення, читання він відчуває потребу ще раз повернутися до прочитаного, відродити у своїй уяві окремі епізоди, перечитати уривки, які сподобалися. У недосвідченого читача таку потребу треба виховувати, треба допомогти йому реалізувати бажання ще раз "перечитати" твір. Однак вчителю слід пам'ятати, що безцільне перечитування тексту не може захопити молодшого школяра.

Звертання до тексту повинно бути виправдане яким-небудь новим поставленим завданням, наприклад, підготовкою до читання в особах, до переказу, до виразного читання, відбору матеріалу для характеристики головних героїв. В останньому завданні може бути запропонована певна система:

• зовнішній вигляд;

• вчинки;

• пряма мова героя;

• висловлювання інших персонажів про героя;

• його власні думки.

Ознайомлення з твором і перевірка розуміння прочитаного створюють ґрунт для подальшого поглиблення його розбору, який здійснюється різними шляхами для досягнення кінцевої мети: виробити навички вдумливого читання тексту. Його проводять і вголос, і про себе.

Повторне прочитування уривків обов'язково супроводжується бесідою, мета якої спонукати учнів до роздумів. Досягається це різними прийомами, в першу чергу запитаннями. Слід прагнути того, щоб вони вимагали від дітей пояснення причин, що зумовили описану ситуацію, обґрунтування дій героїв, виявлення зв'язків між подіями.

Аналіз частин окремих творів дозволяє працювати над визначенням головної думки цієї частини, на основі якої потім розкривається задум твору.

І відповіді на запитання, і спроби сформулювати ідею частини сприяють розвиткові мовлення учнів, адже учень змушений задумуватись над тим, як оформити думку, які слова необхідно дібрати для цього.

Учнів слід ознайомити з основним принципом аналізу твору -композиційним, тобто аналізом за будовою. У більшості випадків твір легко ділиться на три частини. Перша - це початок, у якому дається опис того, що становить підготовку подій. За нею йде розповідь про події, інакше кажучи, їх розкриття. Це - головна частина твору. Після цього - завершення події, їх кінець. Так, в оповіданні Б.Комара "Дівчинка Олеся", перший абзац вводить читача в ситуацію, яка створилася на вулиці, де Олеся гралася з подругами. Увесь подальший виклад - це широке змалювання напружених хвилин, протягом яких дівчина намагалася врятувати візок з немовлям від небезпеки. Останній же абзац - кінець подій: радісний, оскільки дівчинка таки наздогнала візок.

Щоб привчати дітей усвідомлено ставитися до будови твору, можна пропонувати їм запитання типу:

• Як починається твір?

• Описом яких подій відкривається оповідання?

• Як розгорталися події у творі?

• Чим закінчується оповідання?

Зрозуміло, що у будь-якому творі головна (середня) частина за розміром значно більша, ніж попередня і наступна. До того ж, у ній дається поетапний опис основних подій, що дозволяє в самій другій частині виділити кілька думок. Тому корисно пояснити учням, що цю частину твору можна і потрібно ділити на самостійні смислові відрізки.

При цьому доцільно наголошувати на тому, що є частина, яка готує до опису, частина, що малює головні події, і є частина, яка становить завершення опису. Розуміння будови твору розкриває перед учнем логічну послідовність викладу подій. Усвідомлення логіки змалювання картин допоможе учням справлятися із завданням - переказувати зміст твору. У процесі подальшого поділу твору на частини слід залучати учнів.

В процесі читання частин продовжується робота над словом. Оскільки йде поглиблене вивчення твору, рекомендується після прочитання речення, якщо є потреба, зупинятися для уточнення того, чи всі слова й вирази зрозумілі учням. Без пояснення не можна залишати жодного нового чи незрозумілого учнями слова. Читання частин розкриває великі можливості для роботи над текстом: будовою речень, виділенням слів, які пов'язують речення в єдиний логічний ланцюг. Уроки читання дають простір для розвитку мовлення учнів.

Творчі роботи учнів на основі прочитаних творів

Творчі роботи учнів на основі прочитаного передбачають діяльність дітей з твором, яка реалізує їх власне художнє ставлення до прочитаного. Така діяльність організовується вчителем як в рамках уроку (і тоді вона стає органічним продовженням роботи на етапі перечитування), так і поза уроком (тоді вона має свою специфіку).

Основними творчими роботами на уроці читання є :

• ілюстрування (словесне, графічне, музичне);

• складання мовленнєвої партитури виразного читання (розстановка і дотримання під час читання наголосів, пауз інтонаційних, граматичних, логічних, змістових, психологічних), читання різним тоном: золотим (з пафосом), срібним (легко, ясно, прозоро), мідним (глухо, з використанням низьких звуків мовлення), оксамитовим (задушевно, правдиво, щиро, передаючи почуття суму, журби, радості, .);

складання монологічного висловлювання за твором від імені'

головного героя або одного із них;

• складання опису з елементами міркування, або розповіді з

• елементами опису;

• робота з ілюстрованими прислів'ями;

• постановка "живих" картинок;

• продукування діалогів протилежного змісту;

• тлумачне читання;

• читання-перефразовування;

• трансформативні вправи;

• складання плану, анотації;

• читання-інсценізація; Розглянемо детальніше деякі з них.

Словесне малювання тісно пов'язане з графічним. Таку роботу в початкових класах потрібно починати не з створення дітьми особистих графічних малюнків, а з аналізу ілюстрацій, картин.

Види робіт з ілюстраціями і картинками. Важливим є роздивляння книжкових малюнків перед читанням, по ходу і по закінченню.

При роботі над портретом героя доцільно навчити дітей розпізнавати риси характеру, які передавав художник, поступово переходячи до порівняння з твором.

При словесному змалюванні необхідна матеріальна (зорова) основа.

Якщо вчитель гарно малює, готуючись до уроку, він може запропонувати свої графічні малюнки до даного тексту. При цьому, після словесного опису учнями кожної деталі малюнку, інтер'єру, портрету героя, послідовно графічно підтверджується закінчена картина описаного автором. Це створює базу для розвитку уяви дітей про даний твір.