Сторінка
19
Низький рівень елементарного усвідомлено-художнього сприймання (цілісно-аналітичний рівень) свідчить про недостатнє розуміння понять, що є наслідком малого словникового запасу. Тому важливо, щоб аналізуючи твір з учнями, постійно вводити в їх мовлення слова, якими характеризуються моральні, інтелектуальні, емоційні якості дійових осіб, явищ. Без цього дітям молодшого шкільного віку важко бачити мотиви поведінки героя, умови, в яких він діє. Результати педагогічного експерименту свідчать:
1. Засвоєння художнього твору буде тим вищий, чим вищий рівень сприймання, єдність форми і змісту.
2. Молодші школярі, які мають досить високий рівень уяви, мають і вищий рівень сприймання.
3. Процес сприймання художнього твору може мати кілька етапів: від поверхового, чисто зовнішнього схоплювання контурів і якостей твору, що відразу впадають в око до усвідомлення його суті.
4. Характер сприймання художнього твору і вплив його на збагачення духовного світу учнів залежить від якості художніх творів, від уміння дітей повноцінно сприймати ці твори: від їх підготовки, від характеру естетичного досвіду, інтересів, від наявного у них рівня сприймання і, взагалі, розумового рівня.
5. Ефективність засвоєння змісту твору залежить від майстерності вчителя, вміння викликати інтерес для засвоєння знань, опираючись на вікові особливості сприймання своїх учнів, а також їх індивідуальні особливості (тип темпераменту, емоційний і фізичний стан, особливості характеру).
Незважаючи на різноманітність вивчення творів у початкових класах (оповідання, казки, вірші, байки) існують загальні методичні закономірності роботи з художніми творами:
—при аналізі твору потрібно розвивати розуміння того, про що твір і як про це говориться в ньому, допомагаючи, таким чином, усвідомлювати учнями форму твору;
—повинні розбиратися мовні засоби, завдяки яким створюються образи твору;
—при аналізі твору увага дітей повинна притягуватися до структури твору;
—потрібно активізувати в мові дітей слова, які означають емоційні і моральні якості;
—при аналізі твору повинні враховуватися і дані методичні науки. Зокрема, вчителеві треба мати на увазі вчення про тип правильної читацької діяльності, що диктує необхідність думати над твором до читання, у процесі читання і після читання;
—потрібно використовувати багаторазове читання, яке припускає звертання до перечитування фрагментів тексту, важливих для усвідомлення ідеї твору.
Важливим нерозв'язаним питанням залишається використання різноманітних прийомів на уроках читання, спрямованих на розвиток і формування особистості через емоційний вплив із врахуванням вікових особливостей дітей. Проте, засвоєння і аналіз твору залежить не тільки від методичного апарату, вікових особливостей дітей, але й від майстерності самого вчителя, вміння розуміти дітей і їх станів, і на цій основі будувати урок.
Завдання вчителя - пробудити в учнів естетичне сприймання художніх творів, усвідомлення моральної краси персонажів, прилучення до образності мови письменника. Усе це необхідно зробити у початкових класах, оскільки любов до читання впливає на розвиток духовності, творчих здібностей особистості, формування її моральних ідеалів.
Для повноцінного сприймання художнього тексту вчитель вчить школярів помічати й розуміти його особливість, визначати засоби виразності - метафори, епітети, порівняння, емоційну спрямованість, бачити позицію автора у зображенні картин життя й персонажів.
Можна провести невеликий стилістичний експеримент по заміні авторського слова синонімом. Зробити це допомагають питання: "Як можна сказати інакше? А як краще? Чому?"
Наприклад:
1) Молоденька весна
До нас у гості прийшла
Й молоком облила
Наш вишневий садок .
2)Молоденька весна
До нас у гості прийшла
Й білим цвітом зацвів
Наш вишневий садок .
Молодші школярі не розуміють переносних значень слів. Так, наприклад, на питання: "Чому білий цвіт порівнюють із молоком?" - діти не знають відповіді. Ось чому потрібна спеціальна робота над метафорами, переносними значеннями, порівняннями. Суть порівняння розкривається за допомогою питань типу:
1. Що з чим порівнює автор? (Цвіт з молоком).
2. Чому він порівнює цвіт із молоком? (Вишневий цвіт і молоко білого
3. кольору).
4. Яке відчуття автор хоче посилити за допомогою цього порівняння?
5. (Цими словами він хоче посилити відчуття краси буяння вишневого
6. цвіту).
7.
У третьому класі є чудовий твір М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять". Після читання твору діти відповідають на запитання:
—Що залишилось від твору у вашій душі? (Твір насичений художніми висловами, тому дуже образний і цікавий).
—Які ж художні вислови в оповіданні вам сподобались? (Цікаво М.Стельмах говорить: хмари розпатлані, обвислі: лебеді струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів).
—А як ви розумієте останній вислів? Ось, які відповіді дають учні:
—Я чую не цілу гаму звуків, а ледь-ледь, бо автор говорить, що струшують лебеді звуки. Це вони роблять крилами. Я чув, коли був у селі.
Діти говорять про свої знахідки. Вони для себе на уроці зробили відкриття: яка красива мова художнього твору!
—Цей твір дуже мудрий, - говорять діти.
—А в чому ж його мудрість?
—М.Стельмах учить нас прислухатись до стареньких. Бо ми дивимось часто і не бачимо, слухаємо і не чуємо. А у старих мова красива, з образними висловами. Після розмови з ними світ бачиш якимись іншими очима. Так трапилось із хлопчиком в оповіданні М. Стельмаха.
Діти підтверджують свою думку словами тексту.
—А ви ніколи, діти, не замислювалися над тим, як письменник знаходить ті влучні слова та вирази?
—Автор любить природу всім серцем, всією душею.
—Він не тільки любить природу, але й спостерігає за всім, що відбувається в природі. Тому і слова в нього живі. Декілька слів і ціла картина. Він цінує кожне слово, не вживає його абияк. Діти перечитують текст, відповідають на запитання до тексту, малюють словесні картини, використовують при цьому образну мову твору.
Уривок бесіди, що проводиться на уроці ознайомлення з байкою «Зозуля і Півень» Л.Глібова.
Вчитель. Які байки Л. Глібова ви вже читали?
Учні. «Чиж і Голуб», «Коник-стрибунець», «Вовк і Кіт», «Лебідь, щука і рак».
Вчитель. Кого описує автор в образі тварин?
Учні. Під образом тварин автор розуміє людей.
Вчитель. Для чого пишуть байки?
Учні. У байках висміюють все лихе, щоб люди читали і не робили так. Вчитель. Кого чи що висміює автор у байці «Коник-стрибунець? Учні. Він висміює надмірну безтурботність, захоплення розвагами, безвідповідальність за своє життя.
Вчитель. Чи розумієте ви значення слова «підлесливий»? Учні. Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось, і за це його слухає, вихваляє безмірно — лестить.