Сторінка
16
Як правило діти з 1-им і ІІ-им рівнем сприймання мають низький рівень словникового запасу, їм важко пояснити слова, фразеологізми. В основному проблеми із відповідями на запитання мали діти 1-го рівня сприймання. Це стосується як експериментального, так і контрольного класів.
Крім того, було запропоновано скласти план до даного тексту усно. У дітей, які мали III-ій рівень сприймання при складанні плану, спостерігалися незначні труднощі. При наявності IV-ого рівня - труднощів не було. А в учнів з 1-им і ІІ-им рівнем сприймання були помітні значні труднощі: довго думали, часто змінювали назву, переставляли слова місцями або мовчали. Це було виявлено у двох класах.
Поряд із цим дітям було запропоновано переказати оповідання. Результати експериментального й контрольного класів були такими:
• дітям з 1-им рівнем сприймання важко переказувати зміст твору;
• діти з II-им рівнем - поряд з переказуванням змісту твору починали згадувати свої життєві історії, тобто виникають уявлення, які конкретизуються особистим згадуванням;
• діти з III-ім рівнем - поряд із спогадами свого життя, учні могли проаналізувати образи твору реалістично, визначити їх цінність порівняно із своїми спогадами;
• діти з ІV-им рівнем - переказують твір "бачать" образи і картини, змальовані письменником, без опосередкованих спогадів.
Таким чином, щоб дибитися сформованості у дітей ІV-го рівня сприймання потрібно, щоб вчителі на уроках читання орієнтувалися не на засвоєння просто знань, а на розвиток любові до читання як виду мистецтва, що повинно впливати на розвиток емоційної і інтелектуальної сфер. А для цього робота вчителя повинна бути зосереджена на формування ІV-го рівня сприймання через розуміння твору, через роботу з словами, через виразне читання тексту, розгляд твору на емоційному рівні, враховуючи особливості молодших школярів.
Для цього ми розробили ряд вправ, які можна використовувати на уроці читання згідно "Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи" на основі "Читання для 4(3) класу".
Дані вправи вчителька експериментального класу використовувала на уроці. У контрольному класі такі вправи не використовувались, а аналіз твору здійснювався за стандартною методикою: прочитати твір, переказати, скласти план, дати відповіді на запитання, які подані в кінці тексту, інколи читання в особах.
Щоб виявити ефективність розроблених вправ, було запропоноване невелике оповідання "Дружна сімейка" [Додаток 9]. Опитування і діагностування рівня сприймання здійснювалось як на першому етапі. Отримали такі результати (Таблиця 2).
Таблиця 2 Рівні сприймання Е і К класів після проведення методики
Класи |
Кількість учнів |
Рівні | |||||||||
І |
II |
III |
IV | ||||||||
Репродуктивний | |||||||||||
Фрагментарний підрівень |
Сюжетно-логічний підрівень |
Емоційно - сюжетний |
Інтуїтивно-художній |
Елементарний усвідомлено - художній | |||||||
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% | ||
4-А Експериментальний |
118 |
- - |
2 2 |
111,1 |
5 5 |
27,7 |
44 |
22,2 |
77 7 |
3 8,8 — 16,6 1^ | |
4-Б Контрольний |
18 |
" - |
4 4 |
222,2 |
7 7 |
38,8 |
44 |
22,2 |
3 3 |
116,6 |
1. Експериментальний клас (Е):
• двоє дітей відповіли: "Оповідання гарне, бо там гарна дівчинка і її тато. Красиві дерева . І ще їх садили". Це свідчить наявність 1-го рівня сприймання;
• п'ятеро дітей відповіли: "Дівчинка побачила бідне (нещасне) деревце і посадила його ще раз . Дерева стали знову рости, зеленіти ." Це II-ий рівень сприймання;
• четверо дітей відповіли: "Гарне оповідання, бо коли дівчинка побачила деревце, яке мало загинути, вона вирішила допомогти йому. Посадити. Дерева почали рости . Дівчинка зробила хорошу справу, а тато їй допоміг . Людям це напевне б сподобалось ." Це свідчить наявність ІII-го рівня сприймання;
• семеро дітей відповіли: "Дівчинка і її тато зробили добру справу, бо допомогли деревам знову рости . Спочатку дівчинка засмутилась, побачивши деревце, що могло загинути, а потім була дуже рада, що воно вижило . Ці дерева стали ще кращими і радували людей ." Це ІV-ий рівень сприймання.
2. Контрольний клас (К) — відповіді аналогічні. Зміни тільки у кількості дітей (Таблиця 2).
Порівнюючи результати до проведення методики й результати, отриманні після її проведення, можна побачити значні зміни в рівні сприйняття експериментального класу, у той час як у контрольному класі змін майже не було (Таблиця 3).
Таблиця З
Порівняльна таблиця рівнів сприймання Е і К до і після проведення методики
Етапи |
Класи |
Рівні | ||||||||||
І |
II |
ІІІ |
IV | |||||||||
Репродуктивний | ||||||||||||
Фрагментарний підрівень |
Сюжетно-логічний підрівень |
Емоційно-сюжетний |
Інтуїтивно-художній |
Елементарний усвідомлено-художній | ||||||||
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% |
Кількість учнів |
% | |||
До проведення методики |
4-А Експериментальний |
18 |
4 |
22,2 |
4 |
22,2 |
6 |
33,3 |
44 |
22,2 | ||
4-Е Контрольний |
18 |
4 |
22,2 |
6 |
33,3 |
55 |
27,7 |
3 |
16,6 | |||
Після проведення методики |
4-А Експериментальний |
18 |
4 |
22,2 |
4 |
22,2 |
6 |
33,3 |
4 |
22,2 | ||
4-Б Контрольний |
18 |
4 |
22,2 |
6 |
33,3 |
5 |
27,7 |
3 |
16,6 |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Історичні форми і методи організації навчання
Шляхи та проблеми розвитку творчого мислення
Використання технік декоративного розпису у формуванні творчої особистості на уроках образотворчого мистецтва
Сучасна українська освіта в контексті перспектив світового розвитку
Наступність у роботі дошкільних закладів та початкової школи