Сторінка
14

Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах

5. Завдання додому.

Урок розпочинається з аналізу тематичної книжкової виставки, яку учні самі оформляють до початку заняття, а далі - відпрацювання читацьких умінь і навичок. Тому бесіду за прочитаними творами краще розпочинати з виділення персонажа, який є головним образом. Водночас, представляючи героя твору, школяр має звикнути посилатися на текст, вказуючи на мистецтво авторського слова. Ефективність уроку посилиться, якщо в центрі уваги постійно будуть образи головних персонажів, риси характеру яких розкриватимуться під час перечитування художнього твору.

У формуванні читацької самостійності велику роль відіграють різноманітні методи, прийоми і форми роботи. Це: бесіди-дискусії, читання -розгляд, вибіркове читання, декламування, розповідь, повідомлення, складання характеристики героїв, літературні вікторини та ігри, слухання грамзаписів, робота з ілюстраціями тощо.

Успіх формування читацької самостійності залежатиме від рекомендацій, які учні одержали як домашнє завдання до уроків позакласного читання, і перевірки його виконання.

Організовуючи бесіди за прочитаними творами і книжками, слід звертати увагу на такі порівняно нові для уроків позакласного читання методичні прийоми:

• навчання відповідати за зразком;

• постановка проблемних запитань і відповідь на них з ілюстрацією

• індивідуально дібраного літературно-художнього і довідкового

• матеріалу;

• навчання вміння ставити своїм товаришам запитання до

• прочитаного.

Якщо ж урок позакласного читання проводитиметься у формі групової підготовки, то учителеві буде достатньо підказати кожній групі, на якій темі слід зосередитись, з якими саме творами, інсценівками чи живими картинками за прочитаним найкраще виступити, яку загадку чи гру запропонувати іншим групам, як оформити каталожну картку, щоб вона і за зовнішнім оформленням, і за змістом викликала б подив і захоплення.

Школярі отримають від уроку максимум задоволення і користі, якщо вчитель розкаже і покаже, як готуватися до нього. Насамперед треба навчити їх, як цікаво і захоплююче розповідати про прочитану книжку, як демонструвати її і показувати в ній ілюстрації. На уроках рідної мови і читання варто вводити вправи на списування уривків із прочитаних книжок, записувати відповіді на запитання одним - двома реченнями. Дуже корисно завести у класі постійні словнички, які допомагатимуть найбільш адекватно і не стандартно оцінювати прочитаний твір.

Наприклад:

Велику увагу слід приділяти рекомендаційному списку, який може бути написаний від руки на аркуші паперу або оформлений у вигляді плаката.

Такі уроки потребують певної підготовчої роботи. За два тижні до кожного проводиться коротка бесіда, повідомляється тема уроку і форма його проведення. Класоводові варто продумати склад кожної групи, враховуючи побажання учнів. До групи мають входити як сильні так і слабші школярі. Бажано, порадившись з учнями, визначити конкретного лідера (бригадира, капітана), який постійно цікавитиметься станом підготовки до уроку. За кілька днів до нього готується виставка книжок, учнівські плакати тощо.

Перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення неможливий без конкретної зміни змісту мислення. Замість конкретних уявлень, що мають наочну основу, повинні сформуватися поняття, змістом яких виступають не зовнішні, конкретні, наочні ознаки предметів та їх відношення, а внутрішні, найбільш суттєві якості предметів та явищ, а також співвідношення між ними. Експериментальні дослідження свідчать, що разом із формуванням нових, більш високих форм мислення відбуваються зміни у розвитку всіх інших психічних процесів, особливо у сприйманні та пам'яті. Нові форми мислення стають засобами здійснення даних процесів, і розвиток пам'яті та сприймання піднімає їх продуктивність на більшу висоту: пам'ять стає смисловою, а сприймання - думаючим.

Розвиток словесно-логічного мислення неможливий без корінної зміни змісту, яким оперує думка. Змістом, в якому необхідним є наявність нових форм думки і який їх обов'язково вимагає, являються поняття та їх система. Поняття - знання про суттєві взаємозв'язки між окремими сторонами предмета чи явища. Найважливішою особливістю формування понять є те, що не можна завчити, прив'язати знання до предмета, а їх треба сформувати у школярів під керівництвом вчителя. Без вміння вчителя керувати навчальним процесом неможливо досягнути позитивних результатів у засвоєнні певного предмету.

Це ж стосується і вивчення творів літератури на уроках читання в початковій школі. Саме навчання на цьому етапі створює умови для наступного засвоєння знань, сприйняття художніх творів як мистецтва.

Привчання молодших школярів до художньої літератури як до мистецтва, розвиток учнів засобами художньої літератури - одна з важливих і складних проблем сучасної школи. Тут закономірно виникає питання про взаємозв'язок читання художньої літератури із загальним розвитком особистості.

Курс читання у початкових класах будується на єдиній методологічній основі з курсом літератури у старших класах, із врахуванням вікових особливостей молодших школярів. Та, на жаль, вчителі часто не враховують цих особливостей, що й породжує значні недоліки у засвоєнні літератури учнями. Адже, якщо дитина не засвоїла певних знань і це не зв'язано з певними зовнішніми чи органічними проблемами, то - це невдача вчителя, який не зумів вплинути на учня художнім твором, а, отже, не здійснив вплив на інтелектуальну і емоційну сферу особистості. Дуже часто це зв'язано з не врахуванням вікових особливостей сприймання, мислення, пам'яті учнів.

Для перевірки гіпотези дипломної роботи про те, що якщо аналіз художнього твору проводити з врахуванням особливостей сприйняття його молодшими школярами, то ефективність засвоєння змісту художнього твору учнями стане більш ефективним, нами був проведений педагогічний експеримент у 4-А і 4-Б класах Переволоцької ЗОШІ-ПІ ступенів Бучацького району, Тернопільської області, охоплено 36 школярів.