Сторінка
7

Професійно-практична підготовка в сучасних умовах: стан, проблеми, потенціал розвитку

6.Для забезпечення якісної підготовки учнів використовувати у навчально-виховному процесі сучасні інформаційні та виробничі технології.

7. Націлити педколектив кожного ПТНЗ на чітку та злагоджену роботу щодо ефективності організації навчально-виховного процесу, якнайшвидшого опанування виробництвом та налагодження партнерських стосунків із передовими підприємствами.

8. Створити технічні центри на базі кращих ліцеїв, залучивши нову техніку заводів-виробників техніки.

9. Передбачати щорічно в обласному бюджеті зростання фонду підтримки підприємництва для розширення можливостей кредитування ведення власного бізнесу.

10. Організовувати стажування інженерно-педагогічних працівників в умовах сучасного виробництва.

Директорам ПТНЗ поставлені конкретні завдання стосовно розширення навчально-виробничих підрозділів та практичного навчання, з прийнятих стандартів, підбору та виховання учнівських колективів, які здатні виконувати ці завдання. Тобто учень повинен мати достатні практичні навички, необхідні для виконання робіт за професією.

Надалі ПТНЗ вектор своєї діяльності необхідно спрямувати на пошук нових напрямів, зокрема: укладання тристоронніх угод між учнями, адміністраціями ПТНЗ та замовниками кадрів; здійснювати підготовку робітничих кадрів за державні кошти лише тих професій, на які є замовлення роботодавців для забезпечення якісного проходження учнями виробничої практики та майбутнього працевлаштування, а з решти професій — організація курсової підготовки, підвищення кваліфікації; тісна співпраця зі службами зайнятості та іншими соціальними партнерами.

Виходячи з цього, професійно - технічна освіта у найближчі роки повинна стати базовою в області. Розуміючи складність проблеми підготовки висококваліфікованих кадрів для села, Хмельницька облдержадміністрація визначила систему заходів, що сприятимуть її вирішенню.

Зокрема, це:

*проведення моніторингу потреби у кваліфікованих робітниках промислового комплексу районів та області в цілому;

* проведення спільних з ПТНЗ заходів із залученням фахівців підприємств з метою визначення вимог роботодавців щодо змісту та якості підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах та проведення профорієнтаційної роботи;

* налагодження співпраці з кращими підприємствами районів з метою створення умов для вивчення сучасної техніки і технології учнями закладів ПТО під час виробничого навчання та практики;

*сприяння забезпеченню цільовими направленнями кращих випускників вищих професійних училищ для продовження навчання у вищих навчальних закладах машинобудівного профілю;

*створення учнівських трудових загонів для роботи безпосередньо на підприємствах в період канікул з метою їх заохочення до організації власної справи;

*забезпечення максимальної адаптації навчальних планів і програм до вимог та особливостей роботи підприємств;

* проведення курсового підвищення кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання машинобудівного профілю з фахової підготовки;

* посилення роботи гуртків технічної творчості в ПТНЗ для розвитку творчого потенціалу учнів.

Час вимагає не зупинятись на досягнутому, бо з'являються все нові і нові кваліфікації у виробництві.

Зокрема, на часі створення нової сільськогосподарської професії. Це вже має бути не просто «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», а «Оператор управління сільськогосподарською технікою», адже рівень нової техніки вже такий, що потребує від робітника вміння керувати нею за допомогою комп'ютера через систему космічних зв'язків. Новий робітник машинобудівельного виробництва повинен знати комп'ютерну техніку, іноземну мову, зокрема, технічну англійську, аби високотехнологічне і капіталомістке обладнання працювало на віддачу.

Соціально-економічний розвиток держави потребує посилення ролі професійної освіти і навчання у підготовці висококваліфікованих фахівців для усіх галузей народного господарства. Тому перед працівниками професійно-технічних навчальних закладів стоїть завдання не лише підготувати кваліфікованого робітника, але й навчити використовувати набуті знання і вміння, а перед державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування — забезпечити випускників робочими місцями, створити належні умови праці. Власне вирішення соціально економічних проблем повинно буті сутністю перетворень в освітянській сфері.

Размещено на Allbest.ru