Сторінка
7
– читаємо вірші під музичний супровід;
– підбираємо музику за настроєм;
– розучуємо і виконуємо пісні про природу та пори року.
Після таких уроків діти завжди радісні та збуджені, бо отримали насолоду і задоволення від своєї праці, зуміли побачити красу природи, відкрили свої серця назустріч добру і любові. Не лише на уроках, а й в позаурочний час Ольга Іванова намагається здійснювати екологічне виховання, влаштовуючи для дітей та батьків різні заходи.
Вчителька разом з дітьми вчиться не лише бачити красу природи, любити та співчувати їй, а й намагається допомогти: садить разом з дітьми дерева й квіти, доглядає за тваринами, підгодовує птахів узимку.
Неля Горпинич, вчителька ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 м. Гуляйполя Запорізької області. Вона вважає, що спілкування з природою найкраще відбувається на уроках художньої праці.
Основна мета її уроків художньої праці – донести до свідомості дітей уміння бачити навколо красу, відкривати для себе нове у навколишньому світі, радіти відкриттям. Головне – навчити дітей помічати і захоплюватися її неповторністю Тоді стане зрозумілою логіка взаємозв’язку природи і людини-творця, яка навчається в природи не тільки краси, а й мудрості, пізнає її таємниці
Перший урок художньої праці з першокласниками Неля Горпинич проводить серед природи Дійсно, краса навколо – куди не глянь! А чи вміємо ми бачити красу росинки, в якій відбивається небо, дерева, павутинки, ніжність трави, квітів? Чи завжди в малому ми бачимо велике?
Саме природа надихає людину. Але щоб відобразити її красу, людина повинна спочатку зрозуміти її, вивчити і відчути.
На початку уроку вчителька запитує дітей: «Хто ж є вчителем людини? Хто навчив її створювати легкі тканини, плести мереживо?» Діти розглядають павутинки, краплинки роси, рослини, комах і роблять висновок: «Звичайно ж, природа!» Людина, навчаючись у природи, спочатку вивчає її, замальовує форми, які найбільш сподобались, намагається точно передати колір, конструкцію, а потім використовує у своїх роботах, трішки змінюючи їх. Наприклад, побачила людина квітку дзвіночка, роздивилась її, помилувалась, потім перемалювала її форму, намагаючись точно передати колір – і раптом вирішила зробити світильник подібної форми. Також кетяги ягід калини, горобини, винограду підказали людині ідею створення прикрас.
Неля Горпинич пропонує школярам самостійно знайти у навколишньому середовищі аналоги природних форм. Діти помічають, що павутина підказала людині, як створити мереживо. До речі, оренбурзькі хустки так і називаються – «павутинки». А якщо подивитися через краплинку роси, то можна помітити, що вона збільшує зображення в кілька разів. Так на основі цього виникли оптичні прилади. І таких таємниць у природи безліч. Треба тільки навчитись їх бачити.
Олексій Хименець, вчитель ЗОШ №4 м. Ужгорода, вважає, що екологічні проблеми, з одного боку, є наслідком науково-технічного розвитку людства, а з другого – вони інтенсивно впливають на економічне становище в тій чи іншій країні або її регіоні і, що найголовніше, на менталітет суспільства. Тобто такі важливі категорії нашого життя, як культура, освіта, екологічна ситуація і економічне становище взаємопов’язані нерозривні і визначають майбутнє не тільки будь-якої держави, а й людського суспільства в цілому.
Багаторічний досвід нашої педагогічної роботи Олексія Хименця дає змогу стверджувати, що взаємозв’язок освіти, культури, економічного становища і екологічної ситуації сьогодні визначає самопочуття людства, його роль в вашому житті зростає з року в рік, а екологічний компонент набуває все більшого значення. В першу чергу це зумовлено тим, що природні ресурси, їх відтворюваність мають скінченні величини, а тиск від діяльності людини на природу зростає з року в рік. В останні десятиріччя вплив людини на природу набагато збільшився і, що головне, став практично не контрольованим і майже не прогнозованим. Суспільству сьогодні потрібні виховані, грамотні та культурні в екологічному відношенні люди. Саме тому так важливо розпочати екологічне виховання з раннього дитячого віку.
Свідоме й бережливе ставлення до природи потрібно формувати з дитинства у сім’ї та школі, за умови активного формування екологічної культури та накопичення систематичних знань у цій галузі.
Загальноосвітня школа покликана виховувати у школярів любов до рідного краю, навчати основ охорони навколишнього середовища, науково обґрунтованого використання природних багатств.
Вчитель природоохоронну освіту учнів здійснюється в різних напрямках: на уроках, заняттях гуртків, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно-корисної праці, науково-дослідницької роботи і т. д.
Олексій Хименець вважає, що для успішного екологічного виховання молодших школярів необхідно вичленити екологічний потенціал кожного навчального предмета. Основну роль при цьому слід відвести природознавству, під час вивчення якого необхідно закласти наукову основу природоохоронної діяльності дітей. Особливе місце в екологічному вихованні має зайняти курс «Ознайомлення з навколишнім світом», під час вивчення якого діти ознайомлюються з навколишнім оточенням.
Олексій Хименець підводить дітей до думки, що людина – невід’ємна складова частина природи, що вона, розвиваючись та задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище. Причому, цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. На уроках природознавства вчитель наводить приклади і показує, що в результаті безвідповідального ставлення до природи знищено ліси на значних територіях, суттєво скоротилася чисельність багатьох тварин, птахів і рослин, деякі – навіть повністю зникли з поверхні Землі.
Оскільки для молодших школярів найдоступнішим є емоційно-естетичне сприйняття природного середовища, то педагог знаходить способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо її вивчення і практичними діями з охорони. Під час сезонних екскурсій у природу вчитель акцентує увагу дітей на характерних ознаках кожної пори року, формує почуття прекрасного, любов до рідного краю, навички грамотної поведінки в природі, оцінки позитивних і негативних дій людини стосовно навколишнього середовища.
Підсумовуючи вищезазначене, скажемо, що природоохоронну роботу доцільно проводити безперервно на всіх рівнях організації навчально-виховного процесу, з усіх предметів, базуючись на принципах нероздільного зв’язку теорії з практикою, науковості, міжпредметності, індивідуального підходу. Для розвитку природопізнавальних інтересів учнів потрібно використати деякі методичні прийоми: різноманітні за тематикою спостереження, екскурсії, бесіди, конкурси, вікторини, екологічні свята та ін.
Педагогічні умови формування екологічної культури молодших школярів
На сьогоднішній день екологічне виховання у початкових класах не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст екологічного виховання складає «система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя». Уроки природознавства, читання, рідної мови і т. ін. покликані виховувати у школярів екологічну культуру та формувати навички природоохоронної діяльності. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.