Сторінка
8
Методична розробка заняття туристсько-краєзнавчого гурта
Для того, щоб краще зрозуміти що таке гурток та заняття, які там проводяться і чим саме вони відрізняються від звичайних уроків було розроблено конспек заняття за програмою Штангея Ю. В., де заняття відноситься до розділу ІІІ «Топографічна підготовка географа-краєзнавця».
Тема: Орієнтування на місцевості рідного краю
Мета: ознайомити учнів з основними способами орієнтування на місцевості та правилами поведінки, на конкретних прикладах показати як і за допомогою чого можна орієнтуватися на місцевості, простежити за роботою компаса, а також за живими організмами, які також значно допомагають при орієнтуванні на місцевості, розвивати в дітях дослідницькі навички орієнтувальної роботи, аналізувати та порівнювати здобуті дані при здійсненні орієнтування, працювати самостійно, розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, вміння спостерігати, порівнювати й описувати, виховувати бережливе ставлення до природи, шкільного обладнання, науковий світогляд, охайність, працелюбність, наполегливість, повагу до думки іншого, інтерес до предмета.
Обладнання: польовий щоденник, олівці, компас, рулетка, годинник.
Методи і методичні прийоми: проведення інструктажу з техніки безпеки, фронтальне опитування, прийом «Історична добавка», «Запам’ятай», «Знав - дізнався», пояснювально-ілюстративний, бесіда, робота з компасом, картою, робота в групах, робочими щоденниками, демонстрування, пояснення вчителя, розповідь учителя, частково-пошуковий, розповідь з елементами бесіди, репродуктивний, бліцопитування, розповідь з демонстрацією дій,
Тип заняття: застосування знань, умінь і навичок
Форма проведення: краєзнавчо-туристичне заняття на місцевості
Структура заняття:
Організаційний момент - 5 хв
Актуалізація опорних знань - 10 хв
Повідомлення теми і мети заняття -2 хв
Мотивація навчальної діяльності - 2 хв
Теоретична частина викладу нового матеріалу - 45хв
Практична частина - 40 хв
Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу - 10 хв
Підсумки заняття - 4 хв
Завдання додому - 2 хв
Хід заняття
I. Організаційний момент
Вчитель збирає групу учнів біля школи, відмічає присутніх та перевіряє їх готовність до заняття. Вчитель проводить інструктаж з техніки безпеки (заносить результати до журналу).
II. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування. Репродуктивний метод
- Пригадайте, що називається горизонтом або обрієм. (це уявна межа між земною поверхнею і небом.)
- У вигляді якої геометричної фігури можна зобразити горизонт? (Круга.) Зобразіть його.
- За яких умов розширюється горизонт? (Зі збільшенням висоти огляду місцевості).
- Що таке місцевість? (це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення сільськогосподарськими і соціально-культурними об'єктами.)
- Яку місцевість називають відкритою? (Рівнинна місцевість, де добре видно горизонт і лінію горизонту, немає високих дерев, горбів, гір, будинків).
- Скільки існує основних сторін горизонту? Назвіть їх. (Є чотири основні сторони горизонту, які називаються: північ, південь, схід і захід)
II. Повідомлення теми і мети уроку
Темою нашої сьогоднішньої екскурсії є «Спортивно-туристичне орієнтування на місцевості», а метою – вміння орієнтуватися на місцевості; визначати сторони горизонту за місцевими ознаками та з допомогою компасу.
III. Мотивація навчальної діяльності
Прийом «Історична добавка»
Уміння орієнтуватися на місцевості є дуже важливим у житті людини. Відомі випадки, коли через втрату орієнтиру гинули цілі експедиції. І навпаки, вміння знайти орієнтири на місцевості допомагало людям вижити.
IV. Теоретична частина викладу нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди. Демонстрування. Робота з робочими щоденниками
Учні коротенько занотовують розповідь вчителя.
Отже, орієнтування на місцевості - це визначення свого місцезнаходження, положення топографічних об'єктів на місцевості відносно сторін горизонту, рельєфу і місцевих предметів. (учні занотовують до своїх щоденників)
На місцевості можна орієнтуватися різними способами
- Як ви вважаєте, за якими саме? (за місцевими ознаками, Сонцем, зорями, компасом, картою. Для всіх способів спільним є те, що спочатку визначають, де північ).
На сторони горизонту вказують місцеві ознаки. Так:
o Мурашники майже завжди знаходяться з південної сторони дерева, пенька чи куща.
o Трава на північних околицях лісу, у північній частині луків, а також з південної сторони біля деяких дерев, пеньків, великих каменів звичайно густіша.
o Кора деяких дерев із північної сторони грубіша, інколи покрита мохом. Якщо мох росте по всьому стовбуру, то на північній стороні його більше, особливо біля коріння.
o Мох покриває велике каміння і скелі з північної сторони.
o Ягоди і фрукти раніше достигають з південної сторони.
В ясну погоду можна орієнтуватися за Сонцем. Опівдні, о 12 год, Сонце перебуває в зеніті. Тому тінь від предметів буде спрямована на північ. Лінію тіні північ — південь називають полуденною лінією
Пояснювально-ілюстративний матеріал
Або ж тримаючи годинник перед собою, повертати його в горизонтальній площині так, щоб годинна стрілка була спрямована на те місце горизонту, над яким знаходиться Сонце; тоді пряма, що ділить пополам кут між годинною стрілкою і цифровою 1 на циферблаті, покаже своїм кінцем напрям на південь.
- Уночі, коли не видно місцевих ознак і немає Сонця, можна орієнтуватися за .
Так за зорями. Для цього потрібно знайти на нічному небі Полярну зорю. Вона вказує напрямок на північ. Щоб не помилитися, спочатку знаходять сім зірок сузір 'я Великого Возу (Великої Ведмедиці), яке нагадує ківш з довгою ручкою. Потім подумки з'єднують прямою лінією дві зорі, що знаходяться на краю ковша. Після цього продовжують лінію до крайньої зорі на «ручці» сузір'я Малий Віз (Мала Ведмедиця). Ця крайня яскрава зоря і є Полярною.
Знаючи хоч одну сторону горизонту, легко визначити всі інші. Щоб за напрямком, наприклад, на північ визначити інші сторони, потрібно стати обличчям на північ і розвести руки в сторони. По праву руку буде схід, по ліву — захід, а позаду — південь. (Учні уважно спостерігають за діями учителя та деякі дії повторюють за ним).
Розповідь учителя. Демонстрування. Робота з робочими щоденниками та компасом
Найточніше сторони горизонту можна визначити за приладами, зокрема за компасом. Намагнічена стрілка компаса завжди темним кінцем спрямована на північ. Для визначення сторін горизонту компас кладуть на горизонтальну поверхню (або долоню). Потім його повертають так, щоб позначка Пн. на шкалі компаса збіглася із темним кінцем стрілки. Це означає, що ви зорієнтували компас. Тоді позначки на циферблаті компаса вказуватимуть напрямки сторін горизонту.