Сторінка
5

Особливості організації туристсько-краєзнавчої учнівської молоді в Україні

Важливого значення педагогічним основам краєзнавства у навчанні і вихованні школярів надавав вітчизняний педагог Василь Сухомлинський (1918–1970). У 80-ті роки XX ст. опубліковано праці з методики організації краєзнавчих досліджень (М. Костриця), туристсько-краєзнавчої роботи (М. Крачило), розвитку краєзнавчої культури (В. Біленкін, В. Левін).

Із 90-х років, пов'язаних із здобуттям Україною незалежності, у суспільстві відбувається переоцінювання цінностей, переорієнтація на вивчення учнями території, на якій вони безпосередньо проживають.

Краєзнавчо-туристську діяльність можна розглядати як об'єктивну потребу суспільства, пов'язувати навчально-виховний процес із актуальними питаннями соціально-економічного будівництва, культурно-духовного відродження України .

Сучасний стан дитячо-юнацького туризму в Україні

В Україні склалася і успішно діє система дитячо-юнацького туризму і краєзнавства, яка є невід’ємною складовою позашкільної освіти. У процесі пізнання історії рідного краю, витоків національної культури, вивчення свого родоводу, історичних і культурних надбань предків у юних туристів виховується почуття дбайливого ставлення та поваги до історії краю, чуйності, доброти, формується фізично здорова і духовно розвинена особистість.

З прийняттям Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки (постанова КМУ від 29.04.2002 №583) і Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року (постанова КМУ від 10.06.2002 №789) дитячо-юнацький туризм і краєзнавство перейшли на важливий етап свого розвитку, адже туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки і соціальної сфери України і це дає можливість центрам туризму і краєзнавства учнівської молоді якісного оновлення своєї діяльності. На виконання зазначених програм обласними державними адміністраціями розроблені і затверджені регіональні програми розвитку туризму і краєзнавства, у яких приділена значна увага питанням розвитку дитячо-юнацького туризму і краєзнавства, вдосконалення матеріально-технічної бази центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Мережа центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді. На сьогодні в Україні діє 100 центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму в регіонах. Слід відзначити, що останнім часом серед позашкільних навчальних закладів зростає саме мережа центрів туризму і краєзнавства: якщо в 1998 році їх було 84, в 2000р.- 87, то зараз - вже 100. І цей процес продовжується: внутрірайонні центри в містах набувають статусу міських (така тенденція характерна для м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, де в місті діє зараз 5 центрів туризму), набуває поширення створення філій обласних центрів: започаткували цю роботу в Івано-Франківському обласному центрі туризму ( діє вже 7 філій), а зараз філії створені в Донецькій, Запорізькій областях, створюються в Чернівецькій області.

Найбільшу кількість центрів туризму мають: Дніпропетровська та Хмельницька області – по 8 кожна, Луганська і Полтавська - по 7, Львівська, Черкаська, Волинська - по 6, Донецька, Харківська - по 5.

Немає центрів туризму обласного рівня в Київській, Одеській та Сумській областях, де відбулося злиття всіх позашкільних навчальних закладів, але в комплексних позашкільних навчальних закладах цих регіонів працюють відділи туризму і краєзнавства.

Нормативна база дитячо-юнацького туризму. З прийняттям Закону України „Про позашкільну освіту” розпочався процес створення нормативно-правової бази діяльності позашкільних навчальних закладів, в т.ч. і туристсько-краєзнавчого напряму. А саме, прийняті:

1) Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002–2008 роки, затверджена постановою КМУ від 28.03.2002 №378;

2) Наказ МОН від 12.07.2001 №510, зареєстрований Мін’юстом від 06.09.2001 за №788/5979 „Порядок видачі випускникам позашкільних навчальних закладів свідоцтв про позашкільну освіту” та наказ МОН від 24.03.2003 №161, зареєстрований Мін’юстом від 08.04.2003 за №275/7596 „Про внесення змін до Порядку видачі випускникам позашкільних навчальних закладів свідоцтв про позашкільну освіту”;

3) Положення про центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станцію юних туристів, затверджене наказом МОН від 19.12.2002 №730 і зареєстроване Мін’юстом від 8.01.2003 за №10/7331;

4) Розпорядження КМУ від 12.05.2004 №298-р „Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму” та наказ МОН від 11.06.2004 №473 на його виконання;

5) Наказ МОН від 11.05.2004 №379 „Про затвердження Положення про Всеукраїнську координаційно-методичну раду з питань розвитку дитячо-юнацького туризму, краєзнавства й екскурсій”, затверджений наказом Мін’юстом від 26.05.2004 № 379 (підготовлений з метою сприяння реалізації Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки та програми розвитку краєзнавства до 2010 року, розробки стратегії і програми розвитку дитячо-юнацького туризму, краєзнавства й екскурсій в Україні);

6) Постанова КМУ від 17.11.2004 №1564 „Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися держаними навчальними закладами” (підготовлений з метою розширення можливостей позашкільних навчальних закладів у період недостатнього бюджетного фінансування у надання платних послуг, кошти від яких спрямовуються на виконання статутних завдань та утримання закладів);

7) Наказ МОН від 16.05.2005 №295 „Про затвердження Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи МОН”, зареєстрований Мін’юстом від 01.06.2005 за №601/10881 (підготовлений з метою створення умов для безпечного проведення туристських походів з учнівською і студентською молоддю).

8) Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” від 4.07.2005р. №1013/2005 (на виконання Указу підготовлений наказ МОН від 29.07.2005 №454 „Про заходи МОН по реалізації Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”).

Одним з показників, що характеризують розвиток дитячо-юнацького туризму і краєзнавства є робота туристсько-краєзнавчих об’єднань – їх кількість та охоплення дітей. І ці показники такі:

- 2000 рік - 5897 гуртків/ 105911 учнів;

- 2001 рік - 5960 гуртків/101263 учні;

- 2002 рік - 5972 гуртки/100051 учень;

- 2003 рік - 6565 гуртків/109444 учні;

- 2004 рік – 6446 гуртків /106578 учнів.

Табл. 2.1. Охоплення учнів туристсько-краєзнавчою гуртковою роботою позашкільними навчальними закладами у 2004 році (за даними державної статистики)

Найбільш масовою гурткова туристсько-краєзнавча робота є в Харківській, Херсонській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській областях.