Сторінка
9

Особливості організації туристсько-краєзнавчої учнівської молоді в Україні

Щоб не заблукати в незнайомій місцевості під час прогулянки в лісі, походу по гриби, туристичного поході, потрібно з'ясувати за компасом, в якому напрямку ви вирушаєте. Лише в такому разі ви зможете встановити, в якому напрямку потрібно повертатися. Якщо, наприклад, ви вирушили на південний схід, то повертатися слід на північний захід.

Часто напрямки на потрібний предмет не збігаються ні з основними, ні з проміжними сторонами горизонту. Тоді точний напрямок можна встановити за шкалою компаса, обчисливши азимут.

Азимут — це кут між напрямком на північ і напрямком на якийсь предмет на місцевості.

Відлік азимута починають від напрямку на північ праворуч, за годинниковою стрілкою (мал. 41). Оскільки окружність циферблата компаса, як і всяке коло, має 360°, то величина азимута виражається в градусах від 0 до 360°. Наприклад, якщо предмет міститься точно на сході, то його азимут дорівнює 90°, якщо на півдні — 180°, на заході — 270°, на півночі — 0 або 360°.

Для визначення азимута компас повертають так, щоб поділка 0 збіглася з темним кінцем стрілки. Потім на скло кладуть тоненьку паличку так, щоб вона кінцем вказувала на предмет (мал. 42). У тому місці, де паличка кінцем, спрямованим на предмет, перетинає шкалу, визначають величину азимута.

Пояснення вчителя. Демонстрування. Робота з робочими щоденниками та компасом

- Як рухатися за азимутом?

Уявіть, що вам потрібно пройти за азимутом 50° 300 кроків, а потім за азимутом 130° 400 кроків і там зустрітися з товаришами. Порядок дій має бути таким: станьте на тому місці, звідки починається рух. Зорієнтуйте компас за сторонами горизонту. Знайдіть на циферблаті компаса 50°, що означає величину азимута, за яким вам потрібно пройти першу відстань. Покладіть на скло компаса тоненьку паличку так, щоб вона з'єднала центр стрілки з цим числом. Паличка вкаже напрямок руху .

Якщо напрямок палички збігається з яким-небудь видимим предметом на місцевості, наприклад високим деревом, то компас можна сховати і рухатися в напрямку цього дерева, відраховуючи дорогою потрібну кількість кроків (мал. 43). Якщо такого предмета немає або ви йдете лісом, то потрібно тримати компас перед собою так, щоб його нульова поділка збігалася з темним кінцем стрілки, і йти в заданому напрямку. Пройшовши першу відстань (300 кроків), визначають новий азимут і продовжують рух.

Знаючи азимут свого шляху, можна рухатися вночі, у туманну погоду, у хуртовину чи в густому лісі.

Щоб за азимутом знайти об'єкт, потрібно правильно виміряти відстань на місцевості. Невеликі відстані між близько розміщеними об'єктами вимірюють рулеткою або метром. Так можна виміряти довжину і ширину вашого класу.

Відстань між двома об'єктами, що розміщені далеко один від одного, зручніше вимірювати кроками. Для цього потрібно знати середню довжину свого кроку. Щоб її визначити, відміряють на місцевості рулеткою відстань, наприклад 50 м. Потім звичайним кроком пройти цю відстань, відраховуючи кроки. Припустимо, що 50 м ви пройшли, зробивши 80 кроків. Отже, середня довжина вашого кроку дорівнює приблизно 62 см (50 м переводимо в сантиметри; 5 000 см: 80 = 62 см).

Приблизно відстань можна визначити за часом, затраченим на ходьбу. Так, якщо 1 км ви проходите за 15 хвилин, то за годину пройдете близько 4 км.

Пояснення вчителя. Демонстрування. Робота з картою

Також орієнтування можна здійснювати за допомогою карти. Карта являє собою зображення на площині земної поверхні в зменшеному вигляді. Внаслідок кривизни земної поверхні її не можливо зобразити на папері без викривлень. Чим більша площа тим більше викривляється її зображення. Тільки невеликі ділянки землі можна вважати плоскими і зображувати їх на папері з дотриманням всіх обрисів місцевості. Зменшення зображень на площині земної поверхні чи окремих її частин чи з врахуванням кривизни землі називається картою, а зменшене і детальне зображення на площині невеличкого клаптика земної поверхні – планом.

V. Практична частина

Розповідь з демонстрацією дій. Бесіда

Вивчення правил визначення сторін горизонту за Сонцем

Для того, щоб визначити сторони горизонту, не опираючись на місцеві ознаки, слід використати полуденне сонячне світло.

Для цього потрібно:

1. Опівдні стати спиною до Сонця. Тінь від нашого тіла покаже напрям на північ. Позаду (за спиною) буде південь.

2. Розвести руки в різні боки. Права рука показує напрям на схід, ліва — на захід.

Практична робота. Спробуйте самі визначити, де знаходиться південь, північ, захід, схід. Позначте їх умовно на землі.

- Назвіть самостійно проміжні сторони горизонту. Скільки проміжних сторін горизонту? Де вони знаходяться? Як дають їм назви?

Робота в групах. Частково-пошуковий

1. Визначити за допомогою компаса захід (або схід) і назвати предмети, виготовлені людиною, які знаходяться у цьому напрямку.

2. Назвати об'єкти неживої природи, що знаходяться у південному (або північному) напрямку. Напрямок визначити за компасом.

Виграє та група, яка правильно визначить задану сторону горизонту і назве швидше та більше об'єктів.

VI. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Бліцопитування

1. Які вам відомі способи орієнтування на місцевості?

2. Визначте, в якому напрямку від вашої школи знаходяться пошта, магазин та будинок, в якому ви проживаєте.

3. У якому напрямку рухалася група туристів, якщо Полярну зорю вони бачили праворуч від себе?

4. Що таке азимут? Як його визначають?

5. Як можна вимірювати відстані на місцевості?

Підсумки заняття

Прийом «Запам’ятай»

- На місцевості можна орієнтуватися різними способами: за місцевими ознаками, Сонцем, зорями, компасом, картою.

- Азимут — кут між напрямком на північ і напрямком на якийсь предмет на місцевості.

- Відстань на місцевості можна виміряти рулеткою, кроками або за часом, затраченим на ходьбу

Прийом «Знав – дізнався»

Учні розповідають про те, що сподобалось їм під час проведення екскурсії, та що знали, а що дізналися нового

ХІ. Завдання додому

Вивчити конспект.

Зробити завдання:

З пункту А до пункту Б учень пройшов 100 м (умовно позначте в зошиті цю відстань 10 см) за азимутом 360°. Від пункту Б до пункту В він пройшов таку саму відстань за азимутом 90°. Від пункту В знову пройшов таку саму відстань за азимутом 180°. Накресліть шлях учня в зошиті і визначте, яку відстань і за яким азимутом йому залишилося пройти до пункту А.

Туристсько-краєзнавча діяльність – це організована під керівництвом педагога багатогранна навчально-освітня, пошуково-дослідницька, спортивна, рекреаційно-оздоровча та суспільно корисна робота учнівської молоді у процесі комплексного вивчення рідного краю, своєї країни, інших країн.