Сторінка
6

Особливості організації туристсько-краєзнавчої учнівської молоді в Україні

Слід зазначити, що заняття туризмом і краєзнавством проводиться не тільки в центрах дитячо-юнацького туризму, а і в інших профільних та комплексних позашкільних навчальних закладах.

Наприклад, такі гуртки є в:

- центрах, палацах естетичного виховання - 3159 гуртків/52810 уч.;

- відділеннях МАН - 304/3671;

- центрах, будинках технічної творчості - 94/1356;

- еколого-натуралістичних центрах - 91/1398.

У 2004 році у загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю, Палацах, Будинках дитячої творчості працювало 4 826 гуртків спортивно-туристського профілю, в яких навчалось 78 521 учнів.

Найбільш масовими видами спортивного туризму в Україні є пішохідний туризм та спортивне орієнтування.

Так, за програмами “Спортивний туризм” працювали 1790 гуртків, за програмою “Спортивне орієнтування” – 613 гуртків.

Крім того, діяли такі гуртки:

- 79 - водного туризму;

- 65 - гірського туризму;

- 71 - велосипедного туризму;

- 106- спелеотуризму;

- 18 - туристів-провідників;

- 14 - лижного туризму;

- 21 - молодших інструкторів туризму;

- 13 - топографів -геодезистів;

- 14 - юних суддів туристських змагань;

- 5 - скелелазання та інші.

Виходячи з вищезазначеного, традиційними є змагання з техніки пішохідного туризму та спортивного орієнтування. Але запроваджуються і нові види: наприклад, зимові багатоденні змагання учнів зі спортивного орієнтування, з гірського туризму та інші. Так, протягом 2004 р. центрами туризму проведено близько 250 змагань з різних видів туризму. Всього ж у масових заходах зі спортивного туризму взяли участь 78 902 учасники, і це не враховуючи учасників таких поширених загальношкільних заходів як “Тиждень туризму”, туристсько-спортивних зльотів до Всесвітнього дня туризму, масових сходжень на найбільш відомі вершини Криму та Карпат, походів по рідному краю тощо.

Крім того, гуртківці центрів туризму змагаються на міжнародних туристських змаганнях. Так, вихованці Закарпатського обласного центру туризму, краєзнавства і спорту постійно беруть участь у міжнародних змаганнях із спортивного орієнтування в Чехії та Словакії. Команди центрів туризму беруть участь у змаганнях, які проводить Федерація спортивного туризму України (відкриті змагання зі спортивного туризму „Кам’янецькі скелі”, Всеукраїнські змагання з спортивного орієнтування на приз О.Онищука, кубок Вінницької області з техніки водного туризму „Вінницькі перегони” тощо).

З метою розвитку дитячо-юнацького спортивного туризму щорічно проводиться заочна Першість України на кращу туристсько-краєзнавчу подорож.

Своєрідним підсумком роботи туристсько-спортивних гуртків є участь у Всеукраїнських змаганнях із спортивного туризму.

Загалом, різними формами туристсько-краєзнавчої роботи всіма позашкільними навчальними закладами України у 2010 р. було охоплено близько 20% дітей від загальної кількості учнів в Україні.

Методика організації роботи туристично-краєзнавчого гуртка

Передовий досвід організації туристично-краєзнавчої роботи в школах України свідчить, що вчителі географії поряд з підготовкою фактичного матеріалу ретельно продумують методику його подачі та складають тематичні плани з урахуванням особливостей довколишнього середовища рівня туристично-краєзнавчих знань, життєвої практики учнів. На відміну від календарних або тематичних планів з інших шкільних предметів у цих планах висвітлюються ті розділи або теми шкільних курсів географії, під час вивчення є можливість здійснення краєзнавчого принципу.

Особливо важливе значення у плануванні навчальної туристично-краєзнавчої роботи має виконання вимог до змісту краєзнавчого матеріалу, що використовується на уроках. Такий матеріал повинен виховувати учнів, сприяти глибокому та міцному засвоєнню ними основних географічних знань, конкретизації та розкриттю наукових понять, озброювати школярів політехнічними знаннями, уміннями та навичками, відповідати завданням трудового виховання і свідомого ставлення до праці, професійної орієнтації підростаючого покоління, програмним вимогам курсів шкільної географії.

В учнів є певні краєзнавчі знання, але їх не досить для успішного здійснення краєзнавчого принципу викладання географії. А відтак, основне завдання вчителя полягає в тому, щоб систематично, послідовно і цілеспрямовано збагачувати, розширювати і поглиблювати краєзнавчі знання школярів. Під час перспективного планування треба ретельно продумати питання зв'язку викладу теоретичного матеріалу підручників з географії і туристично-краєзнавчої роботи, тобто питання реалізації краєзнавчого принципу у викладанні географії. Для одержання найкращих педагогічних результатів, під час планування певної теми необхідно добирати найбільш суттєвий туристично-краєзнавчий матеріал. Дуже важливо, щоб цей матеріал був однорідним, органічно втілювався в тему уроку, а також був доступним для розуміння учнями. Туристично-краєзнавчий матеріал має бути цікавим та наочним, допомагати засвоєнню наукових понять географії, сприяти розкриттю суті географічних закономірностей, взаємозв'язків і взаємозалежності між географічними об'єктами, явищами та процесами. Він повинен сприяти розв'язанню освітніх і виховних завдань, забезпечувати можливість застосування найефективніших форм і методів навчання. Зв'язок навчального процесу з туристично-краєзнавчою роботою здійснюється в різноманітних темах і на різних стадіях їх вивчення.

Досвід роботи багатьох учителів географії дає можливість виділити такі підходи до відбору краєзнавчого матеріалу та його включення до навчальних планів.

1. Туристично-краєзнавча робота передує вивченню теми. Так, у 5—9 класах під керівництвом учителя провадяться спостереження погоди при вивченні тем «Повітря», «Атмосфера», «Євразія», «Клімат України». При цьому вивчення перелічених тем може розпочинатися не з програмних питань, а з повідомлень учнів про результати спостережень за погодою. Вчитель повинен так спланувати та організувати спостереження, щоб вони підтверджували прикладами та переконливими висновками наукові поняття й теоретичні узагальнення тих тем, що вивчаються.

2. Туристично-краєзнавчий матеріал органічно входить до змісту теми. При цьому туристично-краєзнавча робота проводиться одночасно з вивченням програмного матеріалу. Так, у 6 класі складові елементи граніту визначають під час практичної роботи з теми «Гірські породи». При вивченні у 7 класі теми «Зображення Землі на глобусах та картах» провадяться практичні роботи з вимірювання відстаней, визначення напрямків, орієнтування на місцевості, складання схематичного плану невеликої ділянки місцевості й топографічного плану своєї місцевості.

3. Туристично-краєзнавча робота припадає на кінець вивчення теми. Ряд тем шкільної програми з географії закінчується екскурсіями у природу. Так, після вивчення у 6 класі теми «Біосфера» провадять екскурсію з метою ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості.

У 7 класі з метою вивчення та опису природних комплексів, відмінності яких зумовлені кліматом, екскурсію провадять після закінчення теми «Географічна оболонка». З метою комплексного опису природи на ділянках з різними умовами зволоження та тепла після того, як вивчено весь програмний матеріал.