Сторінка
3

Діяльність шкільної бібліотеки

Всі вищеперелічені методи (PR, реклама, маркетинг, фандрайзінг) сприяють створенню і затвердженню образу шкільної бібліотеки як установи, необхідної не тільки школі, але і місцевому співтовариству, формуванню іміджу шкільної бібліотеки як кваліфікованого і доброзичливого партнера.

в) Професійне зростання як складова частина іміджу шкільного бібліотекаря

І, нарешті, найголовніше - це потреба в постійному навчанні, підвищенні своєї кваліфікації і як наслідок - зміна простору навколо себе. Якщо раніше шкільна бібліотека з хорошим книжковим фондом була межею мріянь, то сучасна інформаційна ситуація і поява нових нетрадиційних для бібліотеки інформаційних продуктів ставить питання про створення на базі шкільних бібліотек медіатек. Завдяки Інтернету, застосуванню в практиці роботи бібліотек комп'ютерів, оргтехніки встало питання про навчання шкільних бібліотекарів сучасним інформаційним технологіям і впливі останніх на формування іміджу сучасного шкільного бібліотекаря.

Уміння працювати на комп'ютері, вільне орієнтування в Інтернеті дає можливість дізнаватися про діяльність своїх українських і зарубіжних колег, брати участь в проектах і конкурсах, навчатися дистанційно. І виникає наступна проблема - володіння іноземною мовою. Якщо цього немає, то багато цікавих сайтів міжнародних бібліотечних організацій в Інтернеті недоступне вам, оскільки вони англомовні. Як бачимо, сучасне життя весь час піднімає рівень вимог, якому повинні відповідати сучасні шкільні бібліотекарі, і дуже важко утриматися на цьому рівні.

Читання і інформаційна культура особи

Однією із задач підготовки майбутніх громадян до життя в інформаційному суспільстві є навчання школярів основам інформаційної культури.

Одна з украй важливих сторін проблеми - це проблема навчання читанню і основам інформаційної культури особи впродовж всього періоду навчання в школі. На жаль, у нас в країні відбулася підміна понять: поняття інформаційної письменності ототожнили з поняттям комп'ютерної письменності. Разом з тим, в реалізовуваному в більшості шкіл навчанні інформаційній культурі не враховується той важливий компонент, який повинен лежати в її основі як її фундамент: це уміння працювати з різними видами текстів на різних носіях інформації. У нас дотепер немає в школах вчителів читання і інформаційної культури (не комп'ютерної письменності, яка, безумовно, абсолютно необхідна школяреві), внаслідок чого школярі недостатньо уміють працювати з інформацією, а також не можуть грамотно оформляти свої інформаційні матеріали.

Інформаційна культура, з погляду ряду фахівців, може бути охарактеризована таким чином. Інформаційно грамотна людина уміє вчитися, тобто розуміє, як організоване знання, де і як знайти інформацію, може навчити інших користуватися нею. У одному з підходів, що розвиваються фахівцями - зарубіжними експертами, при освоєнні ресурсів шкільної бібліотеки і розвитку у школяра інформаційної письменності їм послідовно освоюються її компоненти у ряді наступних задач:

Що я повинен зробити? (формулювання і аналіз потреби);

Куди мені звернутися? (виявлення і оцінка джерел вірогідності);

Як одержати інформацію? (пошук і виявлення конкретних ресурсів);

Які ресурси використовувати? (вивчення, вибір або відмова від конкретних ресурсів);

Яким чином використовувати ресурси? (критичний аналіз ресурсів);

Що слід записати? (фіксація і сортування інформації);

чи Одержав я потрібну інформацію? (інтерпретація, аналіз, синтез і оцінка);

Як її уявити? (уявлення, комунікація)

Який результат? (оцінка).

Ці етапи послідовно освоюються все, а також в їх взаємостосунках один з одним. Навчання починається з молодших і середніх класів.

Однією з причин незадовільних результатів навчання школярів у області інформаційної культури є практично повна відсутність в структурі знань і умінь технологічного компоненту - сукупності знань і умінь, пов'язаних з відповіддю на питання "Як робити?" Тим часом, від школярів вимагається уміти самостійно підготувати анотації, реферати, дайджести, огляди, доповіді і т.п., займаючих все більше місце в учбовому процесі. При цьому в свідомість школяра закладається помилкове уявлення про простоту діяльності по аналітико-синтетичній переробки інформації.

Саме шкільні і дитячі бібліотекарі останнім часом створюють для школярів програми, де інтегруються основні компоненти для розвитку у школярів читацької і інформаційної культури. Наприклад, в молодших класах йде допомога вчителям в розвитку у школярів основ читацької культури (допомога в рекомендації програм позакласного читання, організація екскурсій в дитячі бібліотеки і ін.), в середніх класах - навчання основам бібліотечно-бібліографічних знань, умінню працювати з інформацією, в старших класах - навчання школярів основам інформаційної культури в тих аспектах, які закладені в приведеному вище підході.

Проте сьогодні абсолютно необхідна зміна відношення до культури читання і інформаційної культури на всіх рівнях: теоретичному, методичному, організаційному; потрібно готувати вчителів і бібліотекарів (як бібліотекарів-педагогів, і перш за все - шкільних, дитячих і юнацьких бібліотекарів), які зможуть допомагати вчителям і також брати участь в процесі навчання школярів основам культури читання і інформаційної культури.

Світова спільнота йде по шляху зміцнення ролі бібліотек і інформаційних служб як шляхи виходу на інформаційні магістралі, спираючись, перш за все, на публічні і шкільні бібліотеки як ефективні засоби розширення доступу до освіти, культури і знань.

Однією з ключових сьогодні стає задача інтенсифікації включення всіх типів бібліотек, що працюють з дітьми, в програми розвитку інтернету, в розвиток інформаційно-освітнього простору; задача технічного переоснащення бібліотек, що працюють з дітьми, підвищення кваліфікації дитячих, шкільних, юнацьких бібліотекарів для роботи з новими інформаційними технологіями. Інакше розривши між дітьми (і підлітками) і дорослими - бібліотекарями постійно зростатиме. Бібліотекарі можуть і повинні узяти на себе задачі допомоги вчителям в підготовці юних до життя в суспільстві знань; але необхідно, перш за все, зміна до відносини до них з боку держави і суспільства.

Проблеми в читанні дітей і підлітків сьогодні наростають і вимагають ухвалення цілого комплексу заходів. Серед таких проблем, перш за все, недостатність знань про читання дітей і підлітків в масштабі країни, відсутність організацій, у функції яких входило б фундаментальне вивчення дитячого читання і літератури для дітей. Вивченням соціологічних, психологічних аспектів читання, педагогічних основ і методик навчання читанню, соціальних і економічних наслідків відторгнення від читання займаються лише небагато фахівців.

Процитуємо витяги з опублікованої в циклі статті Н.Н. Сметанникової:

"Чим швидше наукове і педагогічне співтовариство в нашій країні усвідомлює значення читання і письму, письменності як базової учбової компетенції, що дозволяє людині безперервно вчитися і освоювати нове, діставати доступ до багатств світової і національної культури і радість від читання кращих творів світової літератури, як спосіб створення свого внутрішнього світу, тим швидше будуть знайдені практичні заходи поліпшення ситуації.