Сторінка
11

Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології

Горностай. Я відомий насамперед своєю цінною шкурою, з якої в давнину шили королівські мантії. Моє тіло 30 см, середня маса — близько 200 г. Живлюся гризунами, яйцями птахів, рідше — жабами та рибою, а також рослинною їжею. Добре плаваю та лажу по деревах. Я корисний тим, що гризунів ловлю не тільки на землі, а й у їхніх норах.

Ласка. Я найменший представник ряду Хижі. Моя маса —лише 40-100 г. Відповідно до своїх розмірів живимось невеликими мишоподібними гризунами, тому нас вважають корисними тваринами…

1-йведучий. Охороняйте тварин! 2-й ведучий. Одомашнені види розводьте вдома, адже вони стануть вам добрими помічниками у ваших найрізноманітніших справах та починаннях. 1-й ведучий. Ставтесь до них з повагою, адже вони не менші наші друзі, а згідно з еволюцією — старші! 2-й ведучий. А вони вам теж відплатять добром, відданістю. 1-й ведучий. Для охорони в нашій країні створено заповідники, заказники, національні парки. 2-й ведучий. На території України існують такі заповідники, як Асканія-Нова, Кримський, Чорноморський, Канівський, Український степовий, Луганський. 1-й ведучий. Карпатський, Поліський, Ялтинський, «Дунайські плавні», «Розточчя», Карадазький.

Ведучі показують заповідники на карті.

Учитель. Отже, тварин потрібно любити і берегти не лише тому, що вони корисні, а й тому, що вони веселі, гарні й самою своєю присутністю та поведінкою прикрашають наше життя (наприклад, кішки, собаки, морські свинки).

А про користь сільськогосподарських тварин можна говорити дуже багато.

Закінчити урок я хочу словами: «Людство може і повинно берегти природу. Земля людей немислима без тваринного і рослинного світу!»

Фрагмент конспекту уроку на тему «Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб» (в даному фрагменті показано формування пізнавального інтересу на етапі «Мотивація навчальної діяльності учнів»)

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Про риб людям відомо багато, бо з давніх часів їх використовували в їжу. З розвитком цивілізації риб стали розводити не тільки для їжі, а й для краси. їх утримували в спеціальних басейнах і милувалися ними. Зі срібного карася в Китаї вивели багато рибок із різною формою тіла й голови, з ніжними плавцями та очима-телескопами. Хто з вас не мріє завести акваріум із неонами та мечоносцями, щоб отримати можливість спостерігати за життям своїх підопічних і насолоджуватися ними….

У результаті експерименту була розроблена функціональна модель пізнавальних інтересів старшокласників та виявлена питома вага кожного з пізнавальних інтересів для різних типів загально-освітніх середніх шкіл. Одночасно з вивченням пізнавальних інтересів старшокласників зроблена спроба встановити стимули їх активізації та розвитку. Опитування і спостереження показали, що кожний педагог намагається своїми методами розширити пізнавальні інтереси школярів. Їх узагальнення дозволило визначити найбільш ефективними в шкільній практиці такі стимули:

- приклад дій педагога в різних ситуаціях;

- висока ерудиція і вміння цікаво і доступно передавати знання;

- вірна порада, цікава пропозиція;

- поважливе ставлення до учнів;

- надання безкорисливої допомоги в скрутній ситуації;

- заслужена похвала, адекватна оцінка;

- цікаві бесіди з врахуванням інтересів школярів.

Анкетування мало позитивне значення не тільки для отримання наукового матеріалу, але й для самоаналізу учнів; воно також допомогло вчителям поглибити їхнє уявлення про особистість того чи іншого вихованця, його інтереси та прагнення.

Спостерігаючи за діяльністю учнів на уроках, я звертала першочергову увагу на такі показники: запитання учнів, як результат активного та глибокого пізнавального процесу, що свідчить про орієнтування в знаннях, розумову активність школяра, прагнення його вникнути в суть об'єкту вивчення та з власної ініціативи, без вказівок та вимог учителя, взяти участь у розгляді й обговоренні фронтальних питань, у доповненні та виправленні відповідей однокласників; характер процесу діяльності: як сприймається завдання - з готовністю і бажанням або байдуже; як виконується завдання - самостійно чи за зразком; уважний учень або неуважний; яке відношення його до процесу своєї діяльності - захоплений він чи байдужий; який результат виконання пізнавального завдання; емоційні прояви учнів (мовленнєві реакції, адекватність реакцій учнів у відповідь на те, що відбувається в класі та ін.). Аналіз результатів діагностики операційної сторони пізнавальної діяльності дав можливість виявити 4 групи учнів.

1 група. Учні цієї групи самостійно володіють пізнавальними уміннями, вміють знайти спільне і відмінне, виділити ознаки понять, побачити головне, визначити причину і наслідок; своїми словами намагаються пояснити терміни (порівняння, узагальнення, причина і т.д.), що означають уміння. У відповідях чітко висловлюють свою думку, спроможні виконати повністю майже всі запропоновані завдання, володіють достатньо вільно переносом пізнавальних умінь на різноманітний матеріал. Цю групу я віднесла до групи учнів з високим рівнем володіння пізнавальними уміннями.

2 група. Учні цієї групи не завжди можуть виконати ту чи іншу операцію, їм потребується допомога експериментатора. Саме під його керівництвом вони спроможні виконати всі завдання. Це свідчить про середній рівень володіння учнями пізнавальними уміннями.

3 група. В учнів цієї групи пізнавальні уміння ще не склалися. Вони дуже повільно виконують завдання, їх сковує недостатність знань. Перенос умінь вкрай вузький (тільки на ідентичний матеріал). Спостерігається шаблонність в роботі - виконуються операції тільки з допомогою експериментатора. При цьому більшість завдань учні неспроможні виконати з допомогою експериментатора.

4 група. До цієї групи ми віднесли учнів, у котрих пізнавальні уміння відсутні.

Щоб зацікавити учнів двох останніх груп ми використали старий перевірений спосіб – посадили відстаючих і байдужих учнів за одну парту із учнями з високим рівнем пізнавального інтересу і знань.

Багатосторонній, широкий характер пізнавальних інтересів учнів відрізняється тим, що спонукає до пізнавальної акивності в діяльності, надихає шукати і знаходити нове в усіх галузях предметного світу. Учні, які володіють багатосторонніми інтересами, - чудові помічники вчителя: вони мобільні, швидко відгукуються на те, що відбувається на уроках фізичної культури, охоче беруть участь у обговоренні фронтально поставлених завдань, задають питання вчителю, звертають увагу на техніку виконання вправ, вказують на недоліки при їх виконанні та шляхи їх подолання.

Багатосторонні інтереси учнів сприяють змістовності їх спілкування з товаришами і дорослими, цілеспрямованості і забезпеченню спільної діяльності. Разом з тим, учні, які володіють різносторонніми інтересами потребують особливої уваги з боку вчителів і батьків. Слабке диференціювання і недостаня стійкість характеру цих інтересів можуть виявитись перешкодами на шляху до глибокого освоєння школярем окремих предметів. От чому педагогічний вплив на перспективи розвитку особистості, що володіє багатосторонніми інтересами полягає в необхідності послідовного заглиблення, забезпечення, пізнавальної діяльності учня, що має вихід на забезпечення його загальної пізнавальної спрямованості і в той же час виділення серед широких пізнавальних інтересів якого-небудь основного стержня інтересу, що в свою чергу створює можливість використання набутих знань і способів діяльності в інших предметах, галузях.