Сторінка
5

Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології

Навчальна програма для 8 класу починається темою, що передбачає повторення загальних особливостей будови та життєдіяльності рослин, грибів, лишайників, прокаріот. У розділі “Тварини” розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму, загальний план його будови. У наступних розділах для вивчення пропонуються основні групи тваринного світу і тема «організм і середовище».

У пропонованій програмі значна увага приділяється системності теоретичних знань, екологічній складовій, інтегративності знань про царства живої природи. Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт.

Біологічна освіта повинна бути побудована так, щоб кожний її етап був пронизаний ідеєю формування пізнавального інтересу у учнів до біології, взаємозалежності і взаємодії людини і природи.

Формування пізнавального інтересу учнів до біології в процесі викладання природничо-наукових дисциплін протікатиме успішно, якщо сукупність педагогічних умов буде включати:

- забезпечення в процесі викладання, біологічної спрямованості змісту предметів природничо-наукового циклу;

- процес навчання, заснований на проблемному, дослідницькому підході носитиме поетапний характер, що включає діагностику рівня підготовленості школярів, мотивацію, цілеспрямовану організацію учбової діяльності, контроль за якістю знань;

- диференційований підхід до вибору методів навчання залежно від етапу і якості засвоєння біологічних знань, а також підбір різнорівневих завдань орієнтованих на формування пізнавального інтересу, відповідно до здібностей учнів;

- організація позакласної діяльності, що дає можливість учням включатися в творчий, дослідницький пошук, направлений на практичне застосування знань;

- цілеспрямований розвиток особових якостей учнів, сприяння формуванню біологічно грамотної особи, прагнучої до постійного, самостійного підвищення своєї біологічної освіти, яка свідомо включається в активну природоохоронну діяльність.

Загальновідомо, що всі об’єктивно цікаві факти та явища навколишнього світу, втілені й узагальнені в знання, викликають пізнавальний інтерес учня лише тоді, коли набувають для нього практичного значення. Одним із шляхів стимулювання пізнавального інтересу учнів є комплексне використання на уроках засобів навчання, в тому числі натуральних об’єктів. Учні краще сприймають ті натуральні об’єкти, які тримають в своїх руках та бачать навколо.

Серед природних ботанічних об`єктів на особливу увагу заслуговують рослини, що мають лікувальні властивості. Констатуючий експеримент дозволив з’ясувати, що відомості про лікарські рослини все ще недостатньо використовуються з метою стимулювання пізнавального інтересу учнів.

Дослідженням вчених встановлено, що розділ шкільної програми «Біологія тварин» у порівнянні з іншими навчальними курсами, викликає в учнів стійкий інтерес. Цікава інформація про життя тварин не залишає байдужим жодного учня. Учителю варто скористатись цим і продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, джерелами Інтернету тощо.

Формування у школярів інтересів до знань з біології в процесі навчання – одне з найважливіших завдань для вчителя школи. Те, що з інтересом сприймається учнями, засвоюється легко і міцно. Пізнавальний інтерес до знань сприяє тому, що навчання приносить радість учням і перетворюється для них у життєву необхідність. Застосування теоретичних знань на практиці дає можливість учням з інтересом вивчати предмет біології, а біологія має багатий і цікавий матеріал для формування в учнів інтересу до знань. Завдання вчителя полягає в тому, щоб правильно використати багаті можливості цього предмета для створення живого і стійкого інтересу.

Що ж визначає інтерес до уроку? Адже його зміст визначений навчальною програмою для вчителя і підручником для учня. Викладаючи навчальний матеріал, учитель повинен викликати інтерес до нього. Але спостерігається таке: учитель добре переказав зміст програмного матеріалу, доповнив його, навіть після розповіді повторив деякі складні питання, а учні не люблять таких уроків.

Учитель, який переказує зміст підручника, не зацікавить учня. Спочатку, мож ливо, учні і будуть слухати його, але потім, коли вони самі прочитають це у підручнику, інтерес до вивчення теми і до вчителя зникне.

Форми і методи розвитку пізнавальних інтересів учнів підбирає сам учитель, орієнтуючись на поставлену мету уроку, зміст матеріалу, рівень підготовки учнів, наявність матеріальної бази.

Створення проблемної ситуації на етапі мотивації навчальної діяльності:

1. Спосіб аналогій (вчитель спирається на життєвий досвід учнів або ж активізує вже раніше отримані знання для розв’язання нових завдань);

2. Пошук причин, які зумовлюють те чи інше явище, що вивчається, на підставі виконаних дослідів, аналізу матеріалу, що вивчається;

3. Висування проблемного питання;

4. Повідомлення парадоксального факту, висування гіпотез, передбачень;

5. Створення проблемної ситуації на підставі висловлювань ученого;

6. Повідомлення протилежних точок зору на один і той же факт (допоможіть розв’язати суперечку).

Способи активізації пізнавального інтересу на етапі вивчення нового матеріалу:

1. Прийом новизни, що припускає включення в зміст учбового матеріалу цікавих фактів, відомостей і ін. При цьому вчитель повинен постійно піклуватися про те, щоб не зводити свій виклад до простого переказу підручника, а робити його живим, захоплюючим і глибоким за змістом, що збагачує і розширює знання школярів. Показником емоційного інтересу в цьому випадку є особлива емоційна дія, тиша, яка свідчить про сприймання почутого.

2. Прийом семантизації в снові якого лежить збудження інтересу завдяки розкриттю смислового значення слова, назви. Розкриття смислового значення слова, назви допомагає учням зрозуміти значення, закладене в нього, сприяє встановленню міжнаочних зв'язків, розвитку уяви, кмітливості, фантазії.

3. Прийом важливості матеріалу, при якому створюється установка на необхідність вивчення матеріалу у зв'язку з його біологічною, господарською цінністю, практичною значущістю для учнів.

4. Прийом етнографії примушує не лише відчути важливість матеріалу, але і доторкнутися до духовних джерел, історії свого народу (міфи, легенди, повір’я).

Способи розвитку пізнавального інтересу на етапі узагальнення вивченого матеріалу:

1. Постановка проблемного питання, створення проблемної ситуації : в результаті використання проблемних питань в ході вивчення учбового матеріалу ми встановили, що вони сприяють появі у школярів здивування, спантеличеного, інтелектуальної активності, емоційної підведеної, прагнення до пізнавання, більш глибокому ознайомленню з предметом – станів, властивих пізнавальному інтересу.

2. Дослідницький прийом: на основі проведених учнями дослідів, спостережень і аналізів літературних даних, що вчиться пропонується самостійно вирішити пізнавальну задачу, сформулювати висновок.