Сторінка
21
а) частина мови;
б) частина слова;
в) частина речення.
2. У Н.в. однини прикметники жіночого роду мають закінчення .
а) - а (-я);
б) - ий (-ій);
в) - є (-є).
3. Від яких іменників можна утворити прикметники з суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-?
а) щастя, весна, осінь;
б) Тернопіль, козак, Україна, Полісся;
в) літо, день, радість.
4. Визначити відмінок прикметників у реченні.
З калинових вуст молодої дівчини злітає задушевна пісня, а) Р.в. і Зн.в.; б)Д.в.іН.в.; в) Р.в. і Н.в.
5. З даних слів скласти прислів'я.
Записати. Підкреслити прикметники.
Короткий, а, борода, довгий, розум.
II рівень складності.
1. Диктант.
Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїми променями. Величаве сонце піднімається, а сніг стає сліпучо білим. Он в степу на білому килимі пурхає синенька пташка.
Рожеве сонечко схилилось до заходу. Сніг став синюватим, мов небо, відбивається у блискучому дзеркалі. А у затінку - він аж фіолетовий. Сонце зайшло. Гасне заграва. І багряний відблиск на снігу згасає.
2. Дібрати заголовок до тексту (Взимку).
ІІІ рівень складності.
1. Скласти художній опис улюбленої квітки, використовуючи в тексті прикметники (4-6 речень).
2. Написати міні-твір - Міркування (2-4 речення), розкривши значення прислів'я: "На годину спізнишся, за рік не доженеш". Варіант 2.
І рівень складності.
1. Прикметник відповідає на питання:
а) Хто? Що?
б) Що робити? Що зробити?
в) Який? Яка? Яке? Які?
2. У Н.в. однини прикметники чоловічого роду мають закінчення:
а) - а (-я);
б) - ий (-ій);
в) - є (-є).
3. Виписати прикметники у Р.в.
а) великого, вечірньої, обідньої, художнього;
б) синьому, рідному, літньому;
в) ранній, веселий.
4. Визначити відмінок прикметників у реченні.
Хлопчик на калиновій сопілці виводить ніжну пісню.
а)О.в.іД.в.; б)М.в. і Зн.в.;
в) Р.в. і Н.в.
5. З даних слів скласти і записати прислів'я. Підкреслити прикметники.
З, великий, іскра, малий, бувати, вогонь.
II рівень складності.
1. Диктант.
Від старого дерев'яного будинку під величними ялинками через ліс пролягала алея. Біля коріння віковічних дерев і навіть на стежинах частенько з'являлись гриби. У дуплі величезної ялинки поселилась маленька руда білочка. Під ялинкою стояла дерев'яна лавочка. Тут любив спочивати дідусь.
Дідусь часто залишав білочці на лаві різні солодощі. Спочатку вона брала їх і миттю зникала. Та згодом білочка перестала боятись дідуся. Вона брала солодощі з його рук і не боялась.
2. Дібрати заголовок до тексту (Білочка).
III рівень складності.
Скласти науковий опис будь-якої рослини, використовуючи іменники та прикметники у Родовому відмінку (4-6 речень).
Написати твір-мініатюру (2-4 речення), розкривши значення прислів'я:
"Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже".
Для проведення контролю за засвоєнням теми "Прикметник" учням досліджуваного класу було запропоновано виконати тести варіанту №2.
В результаті тестування отримано такі результати (табл. 4).
 |
к бачимо, переважна більшість учнів ЕГ показала високий рівень засвоєння матеріалу (54%), Невстигаючих учнів у групі немає. Показники учнів КГ залишились незмінними.
З метою узагальнення результатів формувального експерименту ми подаємо співвідношення учнів з різним рівнем засвоєння програмового матеріалу у вигляді таблиці та наводимо діаграми динаміки рівня засвоєння програмового матеріалу учнями ЕГ та КГ.
Таблиця 5
Зведені результати формувального експерименту
Діаграма 4
Динаміка рівня засвоєння програмового матеріалу учнями 4 класу Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. Козівського р-н. (експериментальна група)
Діаграма 5
Динаміка рівня засвоєння програмового матеріалу учнями 4 класу Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. Козівського р-н.
(контрольна група)
В результаті проведеного експериментального дослідження нами встановлено, що результативність роботи на уроках, рівень засвоєння програмового матеріалу значною мірою залежить від сформованості в учнів пізнавальних інтересів.
Формувати пізнавальні інтереси молодших школярів необхідно спеціальними вправами і завданнями. Розробляючи такі завдання, вчителі повинні мати на меті створити такі вправи, які б у першу чергу були цікавими для учнів, адже зацікавленість є одним з найсильніших стимулів виникнення пізнавального інтересу.
Стимулюванню пізнавальних інтересів сприяє також різноманітність форм роботи. Тому вчитель, що прагне розвивати пізнавальні інтереси учнів, повинен кожного разу вносити у методику проведення уроку щось нове і використовувати кілька різних форм роботи (3-5).
Доцільно використовувати на уроках нову інформацію ("цікавинки"), адже невідоме — завжди є привабливим у пізнавальному плані.
Виникненню інтересу до навчання сприяє правильне поєднання вивченого раніше і нового матеріалу. Тут, головне уникнути як "топтання на місці", так і "відкриттів". Раніше вивчене повинно стати грунтом для нового матеріалу.
Важлива роль у формуванні пізнавальних інтересів належить самостійній роботі. Звичайно, учні КГ ще не можуть повністю обійтися без допомоги учителя, але ця допомога повинна носити лише спрямовуючий характер і враховувати рівень розвитку школярів. Проте учні повинні вчитись розраховувати на власні сили.
В процесі виконання дипломної роботи нами встановлено, що проблема мотивації навчальної діяльності на уроках рідної мови в початковій школі залишається однією з провідних в психолого-педагогічних дослідженнях. Адже знання, засвоєні у початковій школі, стають основою для наступних етапів засвоєння знань, вмінь і навичок в старших класах, вищих навчальних закладах, а також важливу роль відіграють у професійній діяльності.
Рідна мова є провідним предметом у початковій школі. Саме на її уроках при правильній організації і керівництві вчителя відбувається не просто засвоєння учнями знань, але й розвиток їх мовлення, мислення, формування навчально-пізнавальної мотивації школярів.
Важливим компонентом мотивації навчальної діяльності молодшого школяра є пізнавальний інтерес. Саме вміння вчителя будувати викладання програмового матеріалу так, щоб викликати пізнавальний інтерес учнів, одна з умов формування у них пізнавальної активності. Зацікавлення молодших школярів змістом навчального матеріалу з української мови потребує систематичної інтелектуальної роботи, адже педагог має не тільки викликати спалах позитивних емоцій, а й дбати, щоб він ніколи не згас. При цьому вчитель має дозувати емоційну насиченість матеріалу і наперед прогнозувати, який емоційний відгук він викличе в учнів.