Сторінка
8

Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Рис.3. Модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів

У третьому розділі – „Організаційно-методичні умови формування інформаційної культури вчителя початкових класів у процесі його професійної підготовки” розглядаються методика формування інформаційно-бібліографічної та інформаційно-мережевої культури студента на заняттях з дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”, методика розвитку культури розумової праці та комунікативної культури у процесі вивчення різних дисциплін, технології організації ІД як генератора розвитку всіх компонентів ІК.

Процес залучення майбутніх педагогів до Інтернет-технологій, як показали спостереження, істотно впливає на загальний рівень їхньої професійної компетентності, відкриваючи нові засоби інтелектуальної діяльності. Така ІД сприяла розвитку аналітичних умінь, сформованих на системно-інформаційному підході, необхідних під час дослідження освітнього потенціалу Інтернет-ресурсів, використанню засобів комп’ютерних телекомунікацій.

На початковому етапі навчання студенти були зорієнтовані на всебічний аналіз досліджуваних ресурсів. Особлива увага приділялася обговоренню змістового наповнення освітніх Web-вузлів (інформаційна місткість ресурсів, їх адресність, інформаційна доступність, привабливість і продуктивність для вчителів та учнів). Причому деякі загальні вимоги (наприклад, динамічність, інтерактивність) аналізувалися з огляду на їх педагогічну доцільність. Предметом аналізу були методичні матеріали, курсові та дипломні роботи, наукові статті, сценарії учнівських свят тощо. Така цілеспрямована ІД сприяла розвитку гностичних умінь, що визначають навички управління педагогічним процесом з орієнтацією на кінцевий результат, передбачення результату навчання з використанням конкретних ресурсів, можливих відхилень і небажаних наслідків.

Основні завдання науково-педагогічних працівників у контексті формування та розвитку загальнонавчальних умінь і комунікативної культури студентів передбачали: навчити студентів користуватися енциклопедіями та енциклопе-дичними словниками; виконувати письмові завдання; працювати над збагаченням словникового запасу; писати конспект лекції, складати конспект прочитаного; опрацьовувати декілька джерел інформації; ефективно використовувати пам’ять; аналізувати мовні огріхи в засобах масової інформації; створювати та презентувати власні інформаційні продукти; розробляти план-конспекти уроків, презентувати та обговорювати їх; виступати на наукових конференціях; організовувати інтенсивну ІД, спрямовану на виготовлення інформаційних продуктів.

Серед специфічних методичних прийомів, що використовувалися в експериментальних групах на заняттях із філологічних і психолого-педагогічних дисциплін, виокремлено такі: читання з використанням позначок у тексті; складання сенканів; гронування понять; кубування напрямів мислення; діяльність у малих групах типу „акваріум”. Ефективній роботі з навчальними і науковими текстами сприяв матеріал лекції „Раціональні прийоми роботи з підручником та іншими джерелами інформації на паперових носіях” з курсу „Основи інформаційної культури вчителя”.

Для розвитку комунікативної складової ІК на заняттях з різних дисциплін в експериментальних групах використовувалися ділові ігри, в тому числі й на базі ПК. Метою впровадження цих ігор було: вчити уважно ста­витись до усної інформації; вільно орієнтуватись у мовному потоці, знаходити ту інформацію, що цікавить; розвивати мовленнєвий арсенал, творчу уяву, будувати непрямі запитання, розкривати приховану мовленнєву інформацію; формувати альтернативність мовлення; створювати емоційно-сприятливі, доброзичливі ситуації для подальшого спілкування; розвивати вміння мовленнєвої допомоги, підтримки; пантомімічні прийоми спілкування та вміння передавати і сприймати немовну інформа­цію; інтегрувати і структурувати інформацію тощо.

У розділі показано роль природничо-математичної (ПМ) освіти у формуванні ІК майбутнього вчителя початкових класів, представлено культурологічний та інформаційно-діяльнісний підходи до вивчення ПМ дисциплін. Після вивчення кожного розділу чи теми зібрана студентами інформація аналізувалась, узагальнювалась і стала основою створення власної інформації. З цією метою студентам пропонували творчі домашні завдання на підготовку узагальненого реферату (можливо, у формі ілюстрованого альбому), що може бути використаним у початковій школі. Такий підхід до вивчення природничих дисциплін дав низку дидактичних ефектів, серед яких виокремлено такі, що мають практичну спрямованість. Зокрема, у студентів:

розвинулись навички самостійної роботи з науковою літературою;

удосконалились навички використання мережі Інтернет;

підвищилась пізнавальна активність студентів;

посилилась професійна спрямованість фундаментальних дисциплін;

розвинулись окремі методичні вміння тощо.

Підтвердженням цьому стали ілюстровані реферати студентів з різних розділів біології, зоології, географії, землезнавства. З огляду на результати такої діяльності її вже не можна називати лише навчальною, адже вона має професійні ознаки. Оскільки основним об’єктом у цьому процесі є інформація, то варто таку діяльність назвати інформаційною.

Вважаючи інтеграцію знань одним із найефективніших способів підвищення якості засвоєння наукової інформації, запропоновано методику підготовки вчителя до інтеграції різнопредметної інформації через проведення інтегрованих лекцій, практичних занять і спецкурсів; розроблено й апробовано інтегрований спецкурс “Методика вивчення величин”. Один із аспектів його вивчення – створення умов для реалізації кожним студентом власної освітньої траєкторії, зумовленої його навчальними можливостями, запитами, інтересами, задатками і здібностями. За таких умов актуалізувалася необхідність подолання традиційної суперечності навчання, що виникла між вимогами держави, суспільства щодо загальноосвітньої підготовки фахівця та потребами й інтересами особистості. Інформаційні продукти, створені студентами, лягли в основу інтегрованих навчально-методичних посібників „Час та його вимірювання”, „Особливості вивчення величин у початковій школі”, книги для вчителя „Математична гармонія природи” та комп’ютерної презентації „Вимірювання величин”.

Основним чинником розвитку ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено інформаційну діяльність (ІД). З метою організації ефективної ІД здійснювалося формування позитивної мотивації студентів до виготовлення інформаційних продуктів через позитивний вплив творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму їх розв’язування; емоційне задоволення від виконання завдання, від подолання труднощів під час розв’язування навчальних завдань; підвищення самооцінки студента. Для організації самостійної ІД майбутніх учителів початкової школи використовувались такі методичні прийоми: створення ситуації самостійного пошуку інформації з використанням бібліотеки ВНЗ як інформаційного центру; створення альтернативної ситуації; обговорення прочитаного в газетах і журналах; підготовка власної інформації з використанням різних носіїв; використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет.