Сторінка
3

Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

організація систематичної самостійної ІД студентів на основі використання технології співробітництва, методу проектів, ресурсно орієнтованого навчання дозволяє їм підвищити рівень знань з різних дисциплін і сформувати навички створення власних інформаційних продуктів;

вивчення старшокурсниками інтегрованого спецкурсу ”Методика вивчення величин” сприяє посиленню мотивації до роботи з науковою і навчальною інформацією, розвиває навички інтегрування різнопредметної інформації, вміння структурувати знайдену і створювати власну інформацію та презентувати її в доступній формі для споживачів різного віку.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутих гіпотез ставилися такі завдання:

З’ясувати нові функції освіти та педагогічних кадрів у процесі становлення ІС.

Проаналізувати структурні компоненти професійної культури вчителя початкових класів, визначити роль і місце в цій структурі ІК.

Визначити теоретико-методичні основи та організаційно-методичні умови формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.

Розробити структуру, визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутнього вчителя початкових класів, виявити закономірності процесу її формування.

Теоретично обгрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.

Розробити методичні прийоми застосування ІТКТ у підготовці вчителя початкових класів.

На основі інтенсивної ІД, застосування ІТКТ і вивчення спецкурсів створити інформаційні продукти та методичні рекомендації для їх використання вчителями початкових класів.

Експериментально перевірити ефективність і доцільність запропонованої методики, обґрунтувати організаційні та психолого-педагогічні умови і засоби формування ІК у майбутніх учителів початкових класів.

Методологічну основу дослідження становлять філософські ідеї про єдність особистісного розвитку і професійного становлення; вихідні положення синергетики; окремі положення теорії інформації; принципи єдності теорії і практики, гуманізації та демократизації освіти.

В основу дослідження покладено такі методологічні підходи:

цивілізаційний підхід, що розглядає професійну підготовку вчителя початкових класів відповідно до вимог ІС, створення якого є основною характерною ознакою сучасної цивілізації;

культурологічний підхід, що характеризує розвиток ІК з позицій нового розуміння професійно-педагогічної культури і дозволяє простежити динаміку професіоналізму у професійній культуротворчій діяльності вчителя;

аксіологічний підхід, що дозволив аналізувати формування ІК майбутнього вчителя на основі детермінації ціннісного ставлення особистості до ІД;

інформологічний підхід, що уможливив визначення основних джерел інформації в сучасному освітньому процесі, структури й змісту навчальної діяльності в процесі їх використання;

діяльнісний підхід, що передбачав залучення студентів до здійснення творчої ІД з метою створення професійно значущих інформаційних продуктів і формування професійних якостей і здібностей;

компетентнісний підхід, що дозволив розглядати ІК як найбільш ефективний засіб розвитку основних компетенцій, якими має володіти педагог ІС;

особистісний підхід, що зумовив орієнтацію навчально-виховного процесу на розвиток особистості майбутнього вчителя початкових класів;

акмеологічний підхід, що дав можливість визначити вплив культурологічних чинників і засобів ІТКТ на розвиток професіоналізму;

синергетичний підхід, що дозволив розглядати професійну культуру вчителя як складну, нелінійну відкриту систему, що саморозвивається, а ІК як її підсистему, основним системотвірним чинником якої є ІД;

інтегративний підхід, що уможливив врахування надпредметності і міждисциплінарності ІД вчителя початкових класів.

Теоретичною основою дослідження є положення в галузі педагогіки та психології, принципи неперервної професійної освіти, концептуальні ідеї теорії діяльності особистості, висновки системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ, фактів і процесів. Надійним підґрунтям авторської концепції підготовки майбутнього вчителя початкових класів були такі види джерел:

класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної філософії, педагогіки, психології, культурології та соціології (Ю.К. Бабанський, Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.С.Виготський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін, В.С. Лутай, М.М. Скаткін та ін.);

концептуальні положення теорії систем (Л.Ф. Берталанфі, І.В. Блауберг, Г.Хакен, Р.Шеннон) і теорії інформації (Л. Бріллюен, В.М. Глушков, У.Р. Ешбі);

дослідження потреб реальної педагогічної та суспільно-освітньої практики розвитку України в епоху інформатизації суспільства (О.А. Дубасенюк, Н.Г. Ничкало, О.Г. Романовський, С.О. Сисоєва);

здобутки вітчизняних і зарубіжних науковців у розв’язанні проблем підготовки вчителя початкових класів (Н.М. Бібік, О.А. Біда, М.С. Вашуленко, В.В. Давидов, Л.В. Занков, М.П. Лещенко, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич);

дослідження з проблем інформатизації освіти (В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С.Гуревич, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак, Г. Кедрович, В.І. Клочко);

діяльнісна теорія навчання і розвитку особистості (Г.О. Атанов, П.Я. Гальперін, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко, Н.Ф. Тализіна та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використовувалися загальнонаукові методи: теоретичні – методологічний аналіз категорій дослідження; теоретичне моделювання структурно-логічних і змістових засад професійного становлення вчителів початкових класів; системний, порівняльний, ретроспективний і перспективний аналіз літературних та Інтернет-джерел з проблем педагогіки і психології професійної освіти з метою порівняння, систематизації, класифікації та узагальнення теоретичних і експериментальних даних; емпіричні – педагогічний експеримент із упровадження авторської моделі формування ІК, спостереження, опитування (анкетування, тестування, бесіди, сфокусовані інтерв’ю, рейтинг-оцінювання), методи моніторингу вмінь студентів щодо ефективного використання у навчальній діяльності ІТКТ, математичні методи для статистичної обробки даних.

Використаний дослідницький інструментарій зумовлений теоретичною концепцією дослідження, стандартизованістю і апробованістю методик, що збільшує надійність одержаних даних і дозволяє аналізувати як якісні, так і кількісні результати. Методи дослідження підібрані відповідно до рівня розвитку студентів і профіля їхньої діяльності.

Одним із джерел дослідження був педагогічний досвід автора з викладання математики та інформатики в загальноосвітніх школах №13, №32 м. Вінниці (1985 – 1993 рр.), математики та фізики на фізико-математичному факультеті (1992 – 1996 рр.) і математики (з 1996 р.). та „Основ інформаційної культури вчителя” на факультеті підготовки вчителів початкових класів ВДПУ.

На різних етапах наукового пошуку використовувались положення законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту початкової загальної освіти, Державної програми „Вчитель”, а також нормативні документи Міністерства освіти і науки України.