Сторінка
7

Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

У другому розділі – “Формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів як психолого-педагогічна проблема” викладено характеристику основних дефініцій дослідження, проаналізовано структуру професійно-педагогічної культури сучасного вчителя початкових класів. Аналізуючи різні підходи до визначення поняття ІК особистості науковців України, Польщі, Росії та інших країн, а також специфіку професійної діяльності вчителя початкових класів, вироблено власний підхід до трактування ІК, який представлено в цьому розділі. На основі аналізу педагогічної діяльності в контексті культуротворчого підходу визначено структурні компоненти професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів.

Професійно-педагогічна культура вчителя є відкритою системою. Розвиток цієї інтелектуальної системи залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання інформаційних потоків із навколишнього середовища. Останнє означає, що сучасний учитель має бути відкритим до сприйняття інформації. З огляду на перенасиченість її в сучасному суспільстві, складність і різноманітність інформаційних технологій він має володіти високим рівнем ІК. Очевидно, що поняття ІК генерується двома фундаментальними поняттями: культура та інформація, відтворюючи їх взаємозв’язок і взаємовплив (рис.1.).

Наявність різних означень і трактувань ІК та їх ускладнення з урахуванням рівня розвитку суспільства свідчить про динамічність цього поняття й необхідність врахування вимог інформаційного розвитку суспільства при його визначенні. Для творчого вчителя початкових класів проблема ІК ускладнюється ще й тим, що він працює з різнопредметною інформацією і презентує її учням з урахуванням їхніх вікових особливостей.

Рис.1. Генерування поняття інформаційної культури

Враховуючи різні підходи дослідників до визначення поняття ІК та її місця в професійній культурі вчителя, пропонуємо своє бачення цієї структури (рис.2). ІК зображена в центрі схеми, оскільки вона є „джерелом живлення” всіх інших структурних компонентів професійної культури вчителя. Вплив ІК на кожну із підсистем професійної культури майбутнього вчителя можна довести. Наприклад, пошук наукової інформації, ознайомлення з науковими методами її обробки, збирання, дослідження, аналіз і зіставлення певних фактів, понять, явищ розвивають наукову культуру студента. Систематичне застосування ІТКТ для пошуку, відбору, інтегрування, структурування і створення власної інформації розвивають предметну компетентність, технологічну й методологічну культуру майбутнього вчителя.

Отже, ІК є системотвірним чинником професійної культури вчителя, оскільки перетворює її у відкриту, самодостатню систему, що саморозвивається і саморегулюється. Слід зауважити, що ІК, в свою чергу, є підсистемою професійної культури. ІК, як показано в третьому розділі, теж має ознаки системності. Її компоненти взаємодіють між собою, зміни в розвитку одного неминуче викликають зміни в розвитку інших.

Рис.2. Структура професійної культури вчителя

Пропонуємо таке визначення цього складного і багатокомпонентного поняття: інформаційна культура вчителя початкових класів – це інтегроване особистісне утворення, яке є системою ціннісних орієнтацій, знань, умінь і навичок формування потреби в інформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження знайденої інформації, інтеграції, структурування та створення нової інформації, презентації її учням з урахуванням їхніх вікових особливостей, використаня в навчально-виховному процесі початкової школи ІТКТ, зокрема комп’ютерних дидактичних ігор.

Базуючись на дослідженнях В.Ю. Бикова, Б.С. Гершунського, Р.С. Гуревича, О.П. Єршова, М.І. Жалдака, Г.М. Каджаспирової, О.Й. Карабін, С.Д. Каракозова, Н.М. Розенберга та ін., виокремлено такі основні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність. На основі аналізу професійних умінь учителя початкових класів і компонентів його ІК розроблено критерії, показники та рівні її сформованості. Детальний опис показників і компонентів ІК вчителя початкових класів представлено в таблиці 1.

Пріоритетна мета експериментальної методики – формування ІК майбутнього вчителя початкових класів як основної складової його професійної культури. Очевидно, що проблема формування ІК майбутнього вчителя, чия діяльність є чи не найбільшою мірою інформаційною, набуває в умовах інформатизації суспільства особливої значимості, а сама ІД є і чинником, і показником розвитку ІК вчителя. На основі аналізу змісту ІД вчителя початкових класів визначено такі компоненти його інформаційної підготовки з метою розвитку ІК: когнітивний, аксіологічний, конструктивний, комунікативний, мотиваційний і дослідницько-творчий. Виходячи із системно-синергетичного підходу, вважаємо ІК підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя. З огляду на це, для розвитку ІК мають бути створені умови, що забезпечували б дотримання законів синергетики. Тому організаційно-педагогічними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів вважаємо такі:

цілісність, неперервність і системність розвитку ІК студента;

побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до завдань і основних компонентів ІК;

організація у ВНЗ інформаційного середовища, що стимулює до творчої ІД;

формування позитивної мотивації студентів до ІД;

залучення студентів до інтенсивної ІД, створення професійно значущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних дисциплін.

Розглядаючи зміст професійної підготовки вчителя як своєрідну проекцію його майбутньої професійної діяльності на навчально-виховний процес, спроектовано педагогічну систему, що вміщує цілі, зміст, технології організації ІД майбутнього вчителя, її навчально-методичне й матеріальне забезпечення. З урахуванням розглянутих вище аспектів і специфіки професійної діяльності майбутнього вчителя початкових класів нами розроблено модель формування його ІК (рис.3). Експериментальна методика була спрямована також на забезпечення готовності вчителя початкових класів до формування ІК учнів початкової школи.

Компоненти, критерії і показники ІК вчителя початкових класів Таблиця 1