Сторінка
2
не обгрунтовано теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми;
не здійснено комплексного дослідження на основі діяльнісного, особистісного, критеріального, праксеологічного, аксіологічного та технологічного підходів до розвитку ІК студента;
не розглянуто взаємозв’язок і взаємозалежність між теоретичною і практичною підготовкою вчителя до роботи з інформацією;
не виявлено закономірності розвитку ІК студентів педагогічних ВНЗ.
Очевидно, що професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів вимагає більш детального дослідження, корекції та оновлення відповідно до вимог ІС. Вивчення процесів інформатизації в системі освіти і результатів практики, спроби зрозуміти сутність ІК вчителя і визначити чинники ефективності інформаційно-комунікаційних нововведень у педагогіку вимагають теоретичного й методичного обгрунтування, а також аналізу спеціально зібраного емпіричного матеріалу.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю подолання згаданих суперечностей, а також іншими запитами ІС, серед яких найбільш вагомими є:
соціальна необхідність у творчому характері навчання, вдосконаленні методик, що дозволяють студенту визначати й реалізовувати свої креативні можливості;
організація системи навчання, яка б максимально сприяла розвитку вмінь і навичок здобувати необхідну інформацію;
володіння вчителем різними педагогічними технологіями і методиками презентації навчальної інформації;
високий рівень комунікативної культури вчителя;
комп’ютерна грамотність, інформаційна компетентність тощо.
З урахуванням необхідності й актуальності розв’язання виявлених суперечностей, ми обрали темою дослідження „Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури в майбутнього вчителя початкових класів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (ВДПУ) у межах НДР “Теоретичні та методичні основи впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі” (РК№0100U005521), „Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки студентів педвузів III-IV рівнів акредитації” (РК№0102U000737), „Теоретичні та методичні основи створення і використання мультимедійних електронних навчальних курсів” (РК0106U002881). Дисертаційне дослідження входить до плану наукових досліджень кафедри педагогіки з проблеми „Теоретико-методичні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (РК№0101U007274), кафедри педагогіки та методики початкового навчання за темою „Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол № 6 від 28.02.2001) та кафедри філологічних і природничо-математичних дисциплін за темою 22-а „Інноваційні підходи до викладання профілюючих дисциплін у початкових класах і ВНЗ” (протокол №7 від 07.12.2005).
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (нині – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) (протокол №5 від 27.05.04 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №5 від 24.05.05 р.).
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів в умовах інформаційного суспільства.
Предмет дослідження – формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки.
Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних і методичних засад формування ІК як основної складової професійної культури майбутнього вчителя початкових класів і засобу поліпшення його професійної підготовки в умовах ІС.
Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що ІК є підсистемою професійної культури вчителя початкових класів, розвиток якої в умовах ІС значною мірою визначається використанням інформаційних потоків в освітній галузі. А тому формування ІК детермінується рівнем готовності вчителя до самостійної інформаційної діяльності (ІД), упровадженням інноваційних педагогічних технологій, розв’язанням проблеми неперервної освіти вчителя, комп’ютеризацією навчального процесу і є необхідною умовою поліпшення професійної підготовки.
Концепція професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, обгрунтована нами, базується на філософії освіти, теорії педагогічних систем, теорії особистості та її діяльності, теорії інформації, дидактичних теоріях презентації наукових знань. Основне положення концепції: організована відповідним чином творча ІД студентів з використанням ІТКТ спрямовується на створення професійно та особистісно значущих інформаційних продуктів, є системотвірним чинником ІК і основою зростання професіоналізму вчителя початкових класів, який працює в умовах ІС. Головна ідея концепції: зміст і методику професійної підготовки вчителя початкових класів необхідно орієнтувати на відповідність потребам ІС, запит на ринку праці на фахівців з високим рівнем ІК, динамічну структуру й творчий характер педагогічної діяльності, виховання мотивації до творчої ІД, неперервної освіти та постійного самовдосконалення.
Гіпотеза дослідження. Ефективність формування ІК майбутнього вчителя початкових класів істотно підвищиться, якщо:
визначені нові функції освіти в процесі становлення ІС, роль і місце ІК в системі професійної культури вчителя початкових класів;
розроблені теоретико-методологічні засади формування ІК майбутнього вчителя;
викладачі ВНЗ будуть підготовлені до керівництва процесом розвитку ІК майбутнього вчителя початкових класів;
здійснюється спрямованість ІД студента на його творчу індивідуальність;
майбутній учитель початкових класів чітко уявляє результати своєї діяльності з формування ІК як чинника і показника розвитку професійної культури.
Основну гіпотезу дослідження конкретизовано в таких часткових гіпотезах:
вивчення першокурсниками дисципліни ”Основи інформаційної культури вчителя” дозволяє усвідомити цінність інформації для розвитку суспільства та саморозвитку особистості, сформувати в студентів потреби та навички ефективного використання різних інформаційних ресурсів (ІР), сприяє формуванню в них інформаційно-бібліографічної культури та компетентності щодо використання глобальної інформаційної мережі Інтернет;
широке впровадження ІТКТ у навчальний процес створює додаткові можливості для впровадження нових особистісно орієнтованих освітніх технологій, здійснення діяльнісного підходу, диференціації навчально-виховного процесу, розвитку індивідуальних здібностей студентів, критичного мислення, задоволення інформаційно-освітніх запитів і потреб, розкриття творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів;
вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін забезпечує достатній рівень комп’ютерної грамотності, знань з мультимедійної дидактики, формує навички використання ІТКТ у навчальному процесі початкової школи;