Сторінка
5

Органiзацiя впровадження новітніх інформаційних технологiй в освіті

Щоб порівняти стан програмного забезпечення сільських і міських шкіл Сумської області, наведемо приклади діаграм по місту Конотопу і Конотопському р-ну [7]. (Рис.1.2.)

Мал.1.2.

Порівняльна характеристика рівня програмного забезпечення

Звертає увагу нераціональне використання прикладних комп’ютерних програм. У сільських школах ще занадто низький рівень комп’ютерної компетенції вчителів-предметників.

Фахівці по обслуговуванню. Цікавим є досвід країн, де учителям допомагають спеціальні асистенти, які супроводжують комп'ютерне забезпечення навчального процесу, що є досить поширеною практикою в системі шкільної освіти. Асистенти мають вищу університетську педагогічну освіту. Наша система освіти тільки теоретично передбачає наявність у загальноосвітньому закладі посади інженера або лаборанта з обслуговування комп’ютерної техніки. Тому в школах фахівцями по обслуговуванню є вчителі інформатики. Аналізуючі викладацький склад по м. Конотоп і Конотопському р-ну дані можна узагальнити у вигляді слідуючої таблиці 1.3.:

Таблиця 1.3.

Кадровий склад учителів інформатики

Тільки 73% шкіл району мають вчителів інформатики, з них 30 % фахівці, ще 40% вважається умовно фахівцями. Звичайно, це вагомо впливає на рівень інформаційної компетентності учнів.

Школи міста забезпечені на 116% вчителями інформатики, з них 38% фахівці, ще 57% вважається умовно фахівцями. (Рис.1.3.)

Мал. 1.3.

Порівняльна характеристика кадрового забезпечення вчителями інформатики

У сільській школі більший відсоток вчителів інформатики нефахівці, що негативно впливає на ефективність впровадження інформаційних технологій.

Звичайно, це вагомо відображається на рівні інформаційної компетентності учнів. Забезпеченість кадрами впливає на стан викладання предмету та варіативної складової. Так в школах міста курсом інформатики у початковій ланці охоплено 586 дітей (22%), у школах району 60 дітей (6%). Тому, керівникам закладів потрібно більше приділяти уваги інформаційній культурі вчителів

При наявності задовільної матеріальної бази, відмінного програмного забезпечення школи району на даному етапі не здатні вповній мірі забезпечити впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Причина очевидна – кадровий потенціал.

Інформаційна культура вчителя. Тут важливого значення набуває відповідна підготовка викладача до використання НІТ. Вона передбачає оволодіння вчителем певними уміннями та навичками, які свідчать про його досконале володіння комп’ютером на рівні середньо досвідченого користувача. А саме – підготувати персональний комп’ютер до роботи, прочитати перелік програм, запустити необхідну програму на виконання, вміти зберегти інформацію, скористатись принтером. Тобто – це вміння не лише застосування комп’ютера як друкарської машинки. На превеликий жаль, більшість вчителів шкіл не готова до застосування НІТ саме з цієї причини.

Так, результати соціологічного опитування вчителів у Харкові та області показали, що лише 7, 6% із них є користувачами Інтернету [6]. Переважна більшість педагогів використовує традиційні літературні джерела інформації (навчально-методичні, наукові друковані видання, повідомлення традиційних ЗМІ). Серед причин такого стану речей респонденти назвали, зокрема, недостатню підготовку в галузі сучасних інформаційних, педагогічних технологій (понад 38,2%), відсутність відповідного навчально-методичного, програмного забезпечення (63,2%). Також слід наголосити, що в Україні кожен сьомий працюючий учитель – пенсійного віку. Майже 45% із них – потенційні пенсіонери (стаж понад 20 років). Рівень їхньої комп’ютерної грамотності становить 22% .

Наявність значного педагогічного досвіду. З НІТ може працювати лише той вчитель, який користується всім арсеналом традиційних методик. Урок у комп’ютерному класі вимагає від викладача додаткових психологічних та методичних зусиль. Результати дослідження Гирі О.О. у Сумському ОІППО показали, що із 120 педагогів, які викладають дванадцять базових предметів з інваріативної частини навчальних планів загальноосвітніх шкіл, 62% вважають, що комп’ютери мають використовуватись лише на окремих етапах навчально - виховного процесу. Лише 38% учителів упевнені, що сучасні інформаційні технології мають стати невід’ємною частиною програми розвитку інформаційного простору школи.

Можна помітити в цілому і таку тенденцію – молоді, недосвідчені вчителі, що добре знають комп’ютер, хочуть, але не завжди вміють ефективно використовувати НІТ під час викладання предметів; досвідчені вчителі старшого покоління, що мають за плечима досвід та багатий арсенал засобів навчання і могли б ефективно використати НІТ, навпаки, переважною більшістю, через незнання комп’ютера не застосовують його.

Україна робить лише перші кроки у формуванні інформаційного суспільства. І те, наскільки успішно вона зможе «вписатися» у цей загальносвітовий процес, значною мірою залежить від розвитку освіти, впровадження новітніх технологій навчання, уваги держави до освітньої галузі. Аналіз умов впровадження НІТ дає змогу урізноманітнити підходи до формування державної політики інформатизації освіти.

Вимоги до матеріальної бази закладів освіти, щодо впровадження інформаційних технологій

Роль сучасних засобів навчання є вагомим фактором інформатизації всесвітньої освіти. За даними VI щорічної Міжнародної громадської організації «Всесвітній економічний форум - 2006», в якій приймало участь 122 країни, завдяки зразковій нормативно-правовій базі та чіткій політиці держави з поширення інформаційних технологій лідирують Данія, Швеція, Сінгапур. У першу десятку ввійшли Фінляндія, Швейцарія, Нідерланди, США, Ісландія, Великобританія і Норвегія. Росія за рівнем розвитку інформаційних технологій посіла 70-те місце, а Україна лише 75-те.