Сторінка
8
Як бачимо, цей зміст істотно відрізняється від того уявлення про інформаційну (комп'ютерну) компетентність, до якого ми вже звикли. Особливо цікавим є, на наш погляд, перший пункт, що стосується вміння визначити потребу в інформації; вважаємо його справді першочерговим і недостатньо розробленим у наших методиках. Не менш важливим за сучасних умов є останній пункт про значення різних аспектів доступу до інформації та правил її використання. Звичайно, потрібні та важливі й інші сторони інформаційної грамотності. Кожен з наведених аспектів розроблений у стандартах освiти досить докладно: сформульовано цілі й ті показники (відповідні дії), що дають змогу говорити про досягнення певного рівня. Вважається, що загальна спрямованість формування iнформаційної грамотностi є подібною для всіх дисциплін, усіх рівнів освіти. Відмінність стосується насамперед складності матеріалу, що використовується в роботі, рівнів сформованості конкретних компетенцій, швидкості виконання окремих дій тощо. Спробуємо охарактеризувати зміст iнформаційної грамотностi бiльш розгорнуто.
1. Визначення потреби в інформації. Важливим свідченням визначеного рівня інформаційної грамотності є вміння побачити необхідність додаткової інформації для відповіді на те чи інше запитання. Відомо, що вчитель ставить проблему й визначає потрібну інформацію для її розв'язання, але це не є виправданим. Адже вміння побачити проблему, зрозуміти необхідність додаткових відомостей для її обґрунтованого розв'язання є надзвичайно важливим не тільки у навчанні, а й у інших сферах повсякденного життя. Уміння ставити запитання, усвідомлювати, що для відповіді на те чи інше з них, бракує інформації, знати, що її можна знайти в тих чи інших інформаційних джерелах, сприяє прийняттю обґрунтованих рішень.
Вважається, що інформаційно грамотний учень може визначити природу й розміри необхідної інформації. При цьому він бере участь в обговоренні проблеми, формулює запитання, що уточнюють, яка саме інформація потрібна; використовує загальні джерела інформації для ознайомлення з проблемою, визначає наявність (відсутність) потрібних відомостей; розрізняє ключові поняття й терміни в потрібному полі інформації; розуміє, що знання організоване за дисциплінами й що це впливає на доступ до інформації; розрізняє мету та призначення потенційної інформації для тієї чи іншої аудиторії (навчальна, наукова, науково-популярна, література для певного віку дітей та ін.); визначає придатність потрібної інформації; переглядає початкову інформацію для пояснення, ревізії, уточнення проблеми.
2. Ефективний пошук інформації. Центральною частиною проблеми інформаційної грамотності є ефективний пошук потрібної інформації, формування вміння її знаходити в різних джерелах — періодичні видання, книги, Інтернет та ін. Крім того, доцільним є залучення учнів до збирання первинної інформації за допомогою анкетування, інтерв'ю тощо.
Інформаційно грамотний учень ефективно здійснює пошук потрібної інформації, використовує комп'ютер та інші технології. При цьому він знаходить найбільш прийнятні методи доступу до інформації; будує й застосовує ефективні дослідницькі стратегії (складає план, визначає ключові слова, синоніми, терміни для інформаційної потреби, добирає словник спеціальної лексики); використовує різні пошукові системи, класифікації, індекси в бібліотеці чи на сайті; листи, інтерв'ю та інші види первинної інформації; оцінює відповідність знайденої інформації поставленій меті й визначає, чи потрібна альтернативна інформація, інші методи пошуку; виділяє, записує, обробляє інформацію та її джерела; виписує потрібні відомості, цитати.
3. Критичне оцінювання інформації. Не менш важливим є критичне оцінювання інформації, особливо, коли її кількість постійно зростає, а якість украй невизначена.
Інформаційно грамотний учень оцінює інформацію та її джерела критично. При цьому він читає текст і знаходить головні ідеї, викладає поняття своїми словами, знаходить матеріал для цитування; перевіряє й порівнює інформацію з різних джерел для оцінювання її надійності, точності, авторства, часу, точки зору чи упереджень; аналізує структуру й логіку аргументів і методів; розуміє суперечності в інтерпретації; розпізнає взаємозв'язок ідей і комбінує їх у попередньому формулюванні, що, можливо, вимагає додаткової інформації; порівнює нові знання з тими, що були раніше, для визначення важливості, суперечностей та інших характеристик; визначає придатність інформації для потреб дослідження, вивчає іншу точку зору в літературі; вирішує, чи вилучити (включити) добуту інформацію; оцінює розуміння й інтерпретацію інформації під час обговорення її з однокласниками, експертами, практиками; визначає, чи достатня здобута інформація, переглядає використані джерела й використовує в разі потреби інші.
4. Включення інформації до індивідуальної бази знань, використання інформації для визначених цілей. Важливою ознакою інформаційної грамотності є вміння учня пов'язати нову інформацію з тією, що йому була відома раніше, усвідомити її зв'язок з уже наявними знаннями, знайти для нової інформації місце у вже сформованих когнітивних структурах. Без цього нові відомості залишаються марним вантажем і не можуть бути ефективно використані.
Інформаційно грамотний учень застосовує нову інформацію й ту, що вже була в нього, для планування й виконання визначеної дії. При цьому він добирає й організує зміст так, щоб нові відомості доповнювали попередні, були відповіддю на запитання, які виникли через брак інформації; визначає, чи суперечить нова інформація власній системі цінностей, і робить кроки для усунення розходжень; використовує нову й попередню інформацію для планування й створення продукту або виконання дії; веде журнал щодо пошуку, оцінювання, обговорення інформації; використовує цифрові дані, переносячи їх у новий контекст; міркує над минулими успіхами, помилками, альтернативними стратегіями; ефективно тлумачить результат для інших, обираючи засіб комунікації й формат, що відповідають меті роботи й очікуванням аудиторії; висловлюється чітко, використовує цитати, відповідний дизайн .
5. Розуміння економічних, правових, соціальних проблем доступу до інформації та її використання. Інформаційна грамотність включає освоєння правових, етичних норм користування інформацією.
Інформаційно грамотний учень розуміє економічні, правові, соціальні, етичні проблеми доступу до інформації та її використання (авторське право, вільний і платний доступ до інформації тощо). При цьому він дотримує законів, етичних правил доступу до інформаційних ресурсів і їх використання; виявляє розуміння того, що таке плагіат, і не демонструє чужу роботу як свою.
Як бачимо, це детально окреслює те, чого треба навчитися, щоб бути інформаційно грамотним. Маємо визнати, що ці аспекти навчання не є сильною стороною нашої школи, і час вимагає значних змін у цій галузі. Причому йдеться не тільки і, можливо, не стільки про спеціальні програми, а про використання певних видів діяльності в щоденній роботі з усіх предметів, на всіх ступенях освіти. Очевидно, що проблема інформаційної грамотності — вкрай важлива, складна і багатоаспектна, вона потребує від учителя щоденної скрупульозної роботи, спрямованої на формування потреби в нових знаннях, умінні їх здобувати та застосовувати. Так само очевидною є гостра потреба в наукових дослідженнях цієї проблеми, у підготовці належного навчально-методичного забезпечення.