Сторінка
21
Вікторина:
Хто з відомих казкарів світу любив у дитинстві грати в театр, сам шив своїм артистам костюми і вигадував для них усілякі пригоди? (Ганс Крістіан Андерсен)
Ким у світі вважають Г. К. Андерсена? (Королем казки)
Героїв якої відомої казки зображено на цій ілюстрації? («Дюймовочка»)
Про кого з казкових героїв можна так сказати: «Добре щире серце ніколи не буває гордим»? (Гидке каченя)
Відшукайте серед героїв цих ілюстрацій того, кому належать слова: «Спокійно, тільки спокійно!» (Карлсон)
Впишіть у клітинки прізвище автора казки «Про Карлсона, що живе на даху». (Ліндгрен)
Хто з казкових персонажів висловлював таку пораду: «Якщо ви послухаєтесь цієї поради, то будете щасливі все життя. Вам треба лише викупатись у річці в тому місці, де я покажу, а все інше я влаштую сам»? (Кіт у чоботях)
8. Хто «батько» цієї казки? (Шарль Перро)
Назвіть розділ, який ви прочитали.
Твори яких жанрів вміщені в цьому розділі?
Яка особливість казки?
Ви, діти, прочитали велику кількість казок, працюючи над розділом. Сьогодні ви дізнаєтеся, звідки беруться казки. Про це вам розповість видатний фінський письменник Захаріас Топеліус, відомий вам як автор казки «Про Березу та Зірку».
Пам’ятка вчителю:
Для актуалізації опорних знань учнів прочитайте декілька статей, щоб пригадати певні відомості.
Повторіть необхідні правила, алгоритми.
Ознайомтесь із передтекстовими завданнями і запитаннями.
Виконайте ввідні вправи.
в) вивчення нового матеріалу:
Тема: Підсумковий урок з розділу „Із скарбниці народів світу”. (Читання 4 клас)
1. Словникова робота.
- Перш ніж дізнатися, звідки приходять до нас казки, прочитайте слова, записані на дошці.
верес - низький вічнозелений кущ із дрібними листками та рожевими квіточками;
межа - границя чогось, незорана вузька смуга між полями;
скроні - бокова частина голови від вуха до лоба, висок;
паморозь - схожі на іній опади, які в морозну погоду осідають на гілках дерев, дротах.
діаманти - дорогоцінне каміння;
предковічні - старовинні, дуже давні.
2. Первинне сприймання тексту.
- Послухайте текст «Де беруться казки» і скажіть: «Хто може розповісти силу-силенну казок, більше, ніж будь-хто з людей?»
3. Естафета.
- Чому автор пише, що зоряні казки найвеличніші і найчистіші?
4. Вибіркове читання.
- Відшукайте ті рядки, які підкажуть, де саме, у яких місцях можна
знайти казки.
- Підтвердіть словами тексту, якими словами пише казки природа.
5. Мовчазне читання.
Поділіть текст на частини.
Про що розповідається в кожній частині зокрема? Дайте назву кожній частині.
Складання плану.
Читання упівголосу.
- Підготуйтеся розповісти, де беруться казки?
Пам’ятка вчителю:
Ретельно підбирайте завдання для вивчення нового матеріалу.
Завдання мають бути цікавими та посильними для учнів.
Намагайтеся ретельно попрацювати із кожним завданням, текстом чи ілюстрацією.
Намагайтесь урізноманітнити роботу з підручником на цьому етапі уроку, щоб учні менше втомлювалися та краще сприймали новий матеріал.
г) закріплення вивченого матеріалу:
Тема. Спостереження за зміною закінчень прикметників у різних відмінкових формах. Опис зовнішності людини. (Українська мова 4 клас)
1. Робота з підручником.
а) Запис поданих прикметників у місцевому відмінку.
б) Добір антонімів до виділених слів. (Далекий — близький, воло
га — суха, гомінливе — спокійне, тихе.)
в) Складання речень із словосполученнями та записування одного
речення.
2. Робота з текстом.
Доберіть заголовок до поданого тексту.
Спишіть текст, ставлячи прикметники у потрібному відмінку.
Визначте відмінок прикметників і надпишіть його скорочено над словами.
Розберіть за членами третє речення. (Дерева вбрались у казкові білі шати).
3. Робота над описом зовнішності людини.
а) Читання опису зовнішності людини, поданого у підручнику.
б) Спостереження за словами-ознаками, які стосуються зовнішності людини (обличчя, волосся, ніс, очі).
в) Опис зовнішності одного-двох учнів класу (хлопчика і дівчинки
за їх бажанням), або друга (подруги), знайомого (знайомої).
(Описує один учень, а решта уточнюють, доповнюють його. Доцільно
спрямовувати висловлювання дітей. Вчитель звертає увагу учнів на важливість розглянутого вміння у житті, особливо для художників, лікарів, акторів, працівників органів правопорядку.)
4. Самостійна робота.
а) Виконання вправи за двома варіантами (по два речення).
б) Обмін зошитами і взаємоперевірка роботи.
в) Добір синонімів до слова кривавий, які передають ознаки за
кольором. (Кривавий, червоний, гарячий.)
Пам’ятка вчителю:
Підбирайте різного роду тренувальні вправи з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
Ретельно працюйте з підручником на цьому етапі уроку, адже від цього залежить рівень закріплення знань учнів.
Під час закріплення матеріалу також слід дбати про урізноманітнення форм самостійної роботи з підручником: читання й складання простих і розгорнутих планів з окремих параграфів чи розділів підручника; читання підручника й підготовка відповідей за планом викладання нового матеріалу вчителем; підготовка відповідей і розгорнутих виступів за спеціальним завданням учителя; виконання практичних завдань і вправ за підручником або навчальним посібником.
3. Самостійна робота з підручником та під безпосереднім керівництвом вчителя:
а) самостійна робота з підручником:
Самостійна робота з підручником може застосовуватися на різних етапах уроку: у процесі підготовки до вивчення нового матеріалу, на етапі закріплення вивченого і рідше - під час ознайомлення з новим матеріалом.
На етапі актуалізації - читання однієї чи навіть кількох статей з метою пригадати певні відомості (вчитель дає чітку установку, на що потрібно звернути увагу); повторення правила, способу виконання завдання тощо; ознайомлення учнів із так званими передтекстовими запитаннями та ін.
Як відомо, самостійна робота на ознайомлення з новим матеріалом рідко практикується у початковій школі, особливо на перших порах навчання. Мотивується це тим, що у молодших школярів ще не сформовані навички самостійного учіння. Доречною у зазначеному аспекті є установка на сприймання тексту (Прочитайте і подумайте, чому ., Прочитайте ідайте відповідь ., Прочитайте і порівняйте . та ін.); проведення підготовчої бесіди; аналіз ілюстративного матеріалу підручника тощо.
Самостійне опрацювання нового матеріалу з підручника є важливим засобом підвищення якості навчально-виховного процесу, але для цього вчитель насамперед повинен уміло підготувати учнів до самостійного вивчення матеріалу, ввівши їх в коло уявлень і понять, які учні мають засвоїти, зацікавити їх роботою, визначити конкретні завдання, що їх учні повинні самостійно розв'язати у процесі вивчення нового, вказати на прийоми осмислення і запам'ятання навчального матеріалу.
На етапі вивчення нового доцільно використовувати такі прийоми роботи з підручником: читання тексту по абзацах з наступним аналізом і засвоєнням прочитаного; читання тексту з наступною підготовкою відповідей па вміщені після нього запитання; читання тексту підручника з наступним складанням плану. Слід зазначити, що вся ця робота повинна проводитись під безпосереднім керівництвом вчителя.