Сторінка
3
У народних загадках звеличується природа, звертається увага на її красу та чарівність, наприклад, весна „пробуджує поля”, „заквітчує гаї", Сонце - „яснокриле”, ромашки - „сестрички із золотими очима та білими віями". Часто у народних загадках прямо вказано на те, яку користь людині приносять тварини, рослини.
|
Вірно людям я служу, їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним здобуваю. (Дятел) |
Навесні я тебе радую, Влітку прохолоджую, Восени годую, А взимку грію. (Дерево) |
|
Товстий Гнат - При землі не впізнать, А як вирвеш, борщик звариш, Тоді й похвалиш. (Буряк) | |
В окремих загадках мова йде про залежність рослин від зовнішніх умов, змінюються умови - зникають одні рослини і з’являються інші. Наприклад:
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок)
Після того, як діти відгадали загадку, вчитель звертає їхню увагу на головні ознаки, за якими учні впізнали рослину: перша зацвітає, влітку зникає, квіти синього кольору. Учитель організовує бесіду з учнями: чому саме влітку ці квіти зникають? Чи треба їх берегти? Як саме?
Пропонуючи народні загадки про пори року, С. Волкова рекомендує зіставляти їх з ознаками кожної пори року згідно зі спостереженнями учнів.
Глибока предметність загадок зумовлюється, перш за все, тісним зв’язком цього виду художньої творчості з повсякденним життям трудівника, його виробничою діяльністю, коли людина ще безпосередньо сприймала все, що потрапляло в поле її зору. Як і всякий інший поетичний твір, повноцінна, справді художня загадка могла з’явитися лише на порівняно високому ступені розвитку первіснообщинної культури. Адже для того, щоб створити навіть найпростішу загадку, необхідно, як вірно відзначив Е. Тейлор, порівняно добре володіти здатністю абстрактного порівняння. Крім цього, потрібний значний розвиток знань взагалі, щоб цей процес став загальнодоступним і, нарешті, із серйозного перейшов у гру, що особливо яскраво визначається на пізнішому етапі розвитку загадок.
У великому циклі українських загадок про будову Всесвіту передусім відзначається прагнення людини пізнати світ за допомогою аналогій, порівнянь з іншими відомими їй предметами та явищами. Деякі загадки цього циклу є картинами з життя, побуту, часом навіть характеризують цілу епоху. Наприклад:
Толока не міряна,
череда не лічена,
пастух не найманий. (Небо, зорі, Місяць)
До загадок про будову Всесвіту тісно примикає цикл творів про явища природи, тваринний і рослинний світ. У цих загадках знайшли свій вияв спостереження людини за змінами в природі протягом року, прагнення відобразити різні пори року та характерні для кожної із них явища природи за допомогою звичайних образів із повсякденного життя. Характерні щодо цього такі загадки:
|
Чорна корова всіх людей поборола, А білий віл всіх людей підвів. (Ніч і день) |
Невидимий біле зерно сіє, Та ще не зійшло, як зі світу втекло. (Сніг) |
|
Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг) |
Без сокири, без долота, а мости будує. (Мороз) |
|
Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Грім) |
Понад воду стежечка, а води не перейдеш. (Веселка) |
У загадках про тваринний і рослинний світ фігурують, насамперед, свійські тварини та культурні рослини, які здавна відігравали важливу роль у житті людини, а також дикі звірі, рослини, комахи. В цих загадках із великою силою виявляються трудова основа народної поетичної творчості, утилітарне ставлення людини до навколишньої дійсності, прагнення якомога повніше підкорити її своїм інтересам, оцінка всіх предметів навколишнього світу з точки зору їх ролі й важливості в житті трудівника. Наприклад:
|
Ні старому, ні малому не дасть приступити до дому. (Собака) Хто найраніше встає? (Півень) |
Тільки сонце блисне - вони вже гудуть, уже свою здобич у хатку несуть. (Бджоли) |
Широко представлена в народних загадках сама людина, її фізична природа, їжа, житло, домашній інвентар, речі повсякденного вжитку. Для загадок цього напряму також характерні картини-аналогії з повсякденного трудового життя народу, які мають зорієнтувати того, перед ким ставиться загадка, „полегшити” відгадку твору. Наприклад:
|
Повен хлівець білих овець, а за ними червоний баранець. (Зуби, язик) |
Дві матері мають по п’ять синів, і кожному сину ім’я є. (Руки, пальці) |
|
Брат з братом через дорогу живуть, а один одного не бачать. (Очі) |
Кругом проруби у два ряди білі голуби. (Рот і зуби) |
Значне місце в загадках цієї групи відводиться стравам. Використовуючи засіб послідовного виключення окремого із загального, застосовуючи барвисту метафору чи вдале порівняння, народ створив цілий ряд загадок, в яких підкреслюються характерні ознаки того чи іншого виду їжі:
|
Ріжуть мене ножакою і б’ють мене ломакою, за те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять. (Хліб) |
Що то таке, що з ложки висять ножки? (Локшина) |
|
Без обручів, без дна повна бочка вина. (Яйце) |
Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко) |
У досконалій художній формі загадок про людське житло, домашній інвентар, предмети щоденного користування виразно і конкретно виявляється процес історичного розвитку людства, його матеріальної культури, постійного підкорення і удосконалення речей та предметів повсякденного оточення людини, виділяються елементи нового у житті та побуті народу на певному щаблі його розвитку.
Слід підкреслити велике педагогічне значення загадок цього напряму. Адже саме звернення до предметів повсякденного оточення людини у цих загадках є вдячним засобом збудження інтересу дитини до наслідків трудової діяльності батьків, до характеру, сутності та призначення у житті предметів праці дорослих. Подібні загадки сприяють пізнанню дітьми навколишнього світу; поглиблюють їх спостережливість, допитливість, а також примушують замислюватись над справжнім значенням людської праці, виховують почуття поваги до трудящих, прищеплюють смак до суспільно корисної діяльності. Із широкої низки творів цього напряму, які можна успішно використовувати в практиці школи, слід згадати хоча б такі: