Сторінка
13
„Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує”;
„Від природи бери те, що вона дає, тай за те дякуй”;
„Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини”;
„Доглядай землю плідну, як матір рідну" тощо.
Деякі прислів’я і приказки забороняють негативні дії відносно природи. Заборони зафіксовані у зверненнях до дітей: „не псуй", „не руйнуй", „не брудни", „не рубай". Наприклад:
„Не брудни криниці, бо схочеш водиці”;
„Не бий бобра, бо не буде добра”;
„Не псуй джерела - онуки проклянуть".
Ряд прислів’їв і приказок прямо вказують на необхідність раціонального природокористування. Це такі, як:
„Зрубав одне дерево - посади троє”;
„Посієш вчасно - збереш рясно”;
„Посадив дерево - себе прославив, посадив сад - рід прославив".
Ряд прислів’їв і приказок показують, що природа є найважливішою цінністю у житті людини. Зокрема, це такі:
„Земля наша мати - всіх годує”;
„Хліб - батько, вода - мати".
Найкращими побажаннями для людей колись було:
„Будь здорова - як риба, гожа - як рожа, весела - як весна, робоча - як бджола, а багата - як земля".
У прислів’ях і приказках відображено ставлення людини до природи. Наприклад: „Не кожному природа матір’ю, іншому й мачухою”.
За народними уявленнями у природі все доцільно, тому неприпустиме будь-яке насильство над нею: „Не пхай ріки, вона сама пливе", „Криницю силою копати - води не пити".
Усі ці прислів’я і приказки ми використовували під час вивчення теми „До природи не неси шкоди" у 2 класі.
На нашу думку, у роботі з молодшими школярами під час формування уявлень про сезонні зміни в неживій і живій природі та праці людей найбільшу увагу слід приділяти прислів’ям і приказкам, у яких мова йде про спостереження за природою в різні пори року. Наприклад:
„Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур”;
„Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде добрий урожай”;
„Як у травні дощ на дворі, то восени хліб у коморі”;
„Посієш вчасно - збереш рясно”;
„Як листя жовтіє, то поле смутніє”;
„Весняний день рік годує”;
„Де багато пташок, там немає комашок”.
Для учнів 2 класу при вивченні розділу „Природа навколо нас”, де розкриваються зв’язки між живою і неживою природою у різні пори року, краще використовувати прислів’я і приказки, у яких відображена пряма залежність між окремими природними чинниками і розвитком рослин. Учні повинні вміти пояснити, зокрема такі приказки:
„Без дощу і трава не росте”;
„Як дощу не буде, той очерет не виросте”.
Народні приказки і прислів’я виникли у результаті встановлення і усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків між неживою і живою природою. Наприклад, прислів’я „Зима без снігу - літо без хліба" вказує на пряму залежність між кількістю опадів узимку і розвитком рослин улітку.
Для того щоб урізноманітнити роботу дітей із прислів’ями та приказками ми пропонували їх у незвичній формі. Перш ніж аналізувати їх зміст учні повинні були скласти прислів’я чи приказку. Наприклад:
Тема уроку. Хто ти? Звідки? Якого роду-племені?
„Збери” прислів’я. Про які риси, притаманні українському народові, у них йдеться?
Дружба та братство - |
► ◄ |
людина - родом і народом. |
Дерево міцне корінням, |
► ◄ |
найбільше багатство. |
Згода будує, |
► ◄ |
море загатити. |
Гуртом можна й |
► ◄ |
вік учись. |
Зробив діло - |
► ◄ |
а незгода руйнує. |
Вік живи - |
► ◄ |
гуляй сміло. |
Тема уроку. Про акуратність. Твоя квартира
Прочитай прислів’я, починаючи з виділеного кружечка. Запиши його. Поясни, чому так кажуть.
Тема уроку. Про трудолюбивих і лінивих
З’єднай частини прислів’я і поясни, чому так кажуть.
Більше діла, |
► ◄ |
за велике безділля. |
Тяжко тому жити, |
► ◄ |
а й та працює. |
Маленька праця краща |
► ◄ |
вода не тече. |
Під лежачий камінь |
► ◄ |
менше слів. |
Бджола мала, |
► ◄ |
хто не хоче робити. |
Ще однією складовою культурно-історичного досвіду народу, яку доцільно використовувати на уроках „Я і Україна" є народні прикмети. Вони узагальнюють багатовіковий досвід трудової діяльності людей, тривалі спостереження за взаємозв’язком і взаємозалежністю явищ у природі та праці. Народні спостереження допомагають передбачити і врахувати життєві явища, події.
Під час експериментального навчання ми використовували народні прикмети, показуючи учням 2 класу нерозривний зв’язок і взаємозалежність неживої природи та представників рослинного і тваринного світу в процесі вивчення розділу „Природа навколо нас".
На початку кожної пори року ми пропонували дітям перевірити певні народні прикмети щодо передбачення погоди. На основі аналізу спостережень учні відбирали ті народні прикмети, за якими можна прогнозувати погоду в даній місцевості. Результати проведених спостережень вони занотовували у таблиці в „Щоденнику спостережень”:
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Гуманістична освітня парадигма
Педагогічна техніка як складова навчальної технології
Дослідницький метод опитування та методологічна основа його проведення
Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації
Навчально-виховна діяльність німецького "Філантропіну" Й.Б. Базедова