Сторінка
14
Дата |
Народні прикмети, які спостерігали |
Прогноз погоди синоптиків на цей день |
Яка погода була насправді в цей день |
Крім того, учні отримували завдання дібрати інші народні прикмети, за якими можна передбачити погоду тієї чи іншої пори року. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатись про вже відомі явища.
Наприкінці кожного місяця і пори року загалом ми проводили підсумки спостережень дітей. Характеризуючи кожну прикмету, учні висловлювали свої судження, на підставі чого можна зробити висновок щодо взаємозв’язків у природі.
Використання у навчально-виховному процесі народних прикмет передбачення погоди дає змогу молодшим школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення.
У формуванні першооснов моральної культури молодшого покоління необхідно враховувати вплив національного характеру. Складається національний характер, як відомо, впродовж століть, вбираючи кращі риси представників нації під впливом історичних, релігійних та інших подій. Основними рисами українського національного характеру є щедрість, совісність, увага до інших, повага до людини, працелюбність, милосердя тощо. Ці якості й утворюють змістовну основу моральної культури.
Засвоєння дітьми азбуки моральної культури дає їм можливість олюднювати свої вчинки, опановувати духовними цінностями свого народу, розуміти мету і сенс життя.
У кожній родині наші пращури навчали правилам народного етикету. Тому учням 2 класу під час вивчення теми „Школа ввічливості" ми вважали за доцільне запропонувати традиційні привітання, поширені в українських традиціях. Ці вислови повинні рівноправно існувати поряд із загальновживаними формами звертань, привітань і побажань.
Здавна існував у нас звичай: зайшов до хати - зніми капелюха і вклонися, до господарів привітайся: „Доброго вечора у вашій хаті”, „Мир вам, добрі люди", „Здорові були". Побачиш, що хтось працює, побажай йому: „Щоб легко починалося, та добре скінчилося”; „Аби хазяйська хата була світла, кріпка і багата"; „Щоб люди не минали, та до хати заглядали".
Велике значення у застосуванні традиційних засобів впливу на учнів мають українські народні ігри, що спрямовані на практичне пізнання навколишніх предметів і явищ через відтворення дій та взаємин дорослих.
З давніх-давен прихід весни зустрічали веснянками - хоровими піснями з іграми й танцями. У веснянках оспівується пробудження природи, висловлюються надії на добрий урожай. Весняні дитячі ігри дуже схожі на старовинні веснянки: „Подоляночка”, „Маківниці", „Ластівка", „А ми просо сіяли", „Мак”. Їх ми використали під час проведення уроку на тему „Зустрічаємо весну! ”.
Під час проведення уроку на тему „Чому люди хворіють. Твоя аптечка" ми організували ігри, в яких учні випробовували себе у ролі народних лікарів, визначали за зовнішнім виглядом і запахом рослини у вузликах. Це історія, мудрість народна. Її поради вчать відчувати серцем наш земельний дивосвіт, відповідати за майбутнє України.
Неабиякого значення у процесі навчання ми надавали загадкам, які привертають увагу молодших школярів цікавим змістом. Адже за допомогою них можна закріплювати й розширювати знання учнів про ознаки та властивості рослин і тварин, розвивати кмітливість, швидкість реакції. Відгадуючи загадки, дитина пізнає навколишнє, порівнює різні явища, об’єкти, виділяє з-серед численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити певні висновки. Їх бажано згадувати під час фронтальної роботи з класом. Загадки ми підбирали так, щоб вони розкривали властивості тварин і рослин, явища природи. Для учнів молодшого шкільного віку краще підбирати поетичні, римовані загадки, які характеризуються конкретним викладом, виразністю та влучністю визначень. Також для учнів 2 класу варто підібрати для уроків загадки типу „Підкажи словечко". Учитель читає загадку у віршах, а діти хором підхоплюють відповідь, наприклад:
Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я припадаю вам до ніг,
і називаюсь просто… (сніг).
Після відгадування учитель ілюстрував загадку, доповнював відомостями про тварину, рослину, тіла неживої природи чи явища природи.
У відгадуванні загадок важливий не лише результат, а й його обґрунтування, доведення правильності відповіді. Для цього ми постійно запитували в учнів: „Як здогадатись? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували".
Найчастіше ми використовували загадки на етапі актуалізації знань учнів та повідомленні теми уроку, а також під час закріплення засвоєних знань, умінь і навичок учнів. Зокрема, на уроці на тему „Природа навколо нас. Жива і нежива природа" на етапі закріплення знань учнів ми запропонували їм завдання такого типу:
Відгадайте загадки:
Між берегів текла, текла, мороз зміцнів - під скло лягла. (Річка)
3 рогами, а не бик, доять, а не корова. (Коза)
В теплий дощик народився, парасолькою накрився. (Гриб)
Не бджола, а гуде; не птах, а летить. (Літак)
Впала стрічка через річку, поєднала береги. (Міст)
Вона мовчить, але чогось навчить. (Книжка)
Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерево)
Летіла орлиця по синьому небі, крила розкрила, Сонце закрила. (Хмара)
Всю ніч бродить навмання, прокладає шлях до дня. (Місяць)
Розподіліть відгадки на три групи та запишіть їх у таблицю.
Нежива природа |
Жива природа |
Речі, виготовлені людиною |
Використання загадки на етапі актуалізації знань учнів та повідомлення теми уроку покажемо на прикладі уроку на тему „Сонце”:
Що таке природа?
Якою буває природа?
Наведіть приклади тіл неживої природи.
Сонце, повітря, вода, гірські породи, ґрунт - це тіла неживої природи. А якому тілу неживої природи буде присвячений наш сьогоднішній урок, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:
І світить нам, і гріє, І всяк йому радіє.
Радіють поле, луки, гай.
Земля радіє з краю в край.
А що за диво, відгадай! (Сонце)
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як рухаються сонячні промені й чому виникає тінь, зрозумієте, чому взимку холодно, а влітку тепло, чому найтепліша пора доби - полудень.
Розглянемо, як народознавчий матеріал різного виду ми реалізовували в комплексі на прикладі конспекту уроку.