Сторінка
7

Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах

Перед сучасною початковою школою стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Вивчення шкільної практики засвідчує, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для розвитку індивідуальності учнів, їхнього інтересу.

Щоб з’ясувати стан розвитку в молодших школярів пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» у шкільній практиці, проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання різних засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна». Констатуючим експериментом було охоплено 8 вчителів навчально-виховного комплексу № 35 м. Тернополя. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.

У процесі бесіди, ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. Чи ставити ви своїм завданням на уроках формувати пізнавальний інтерес в молодших школярів?

2. Чи використовуєте дидактичні ігри на уроках? (систематично, іноді, дуже рідко)

3. Чи використовуєте на уроках цікаві завдання, цікаві повідомлення? (систематично, іноді, дуже рідко)

4. Чи використовуєте на уроках усну народну творчість: загадки, прислів’я, приказки, казки, легенди тощо? (систематично, дуже рідко, іноді)

5. Які умови впливають на формування і розвиток пізнавального інтересу учнів на уроці?

Відповідаючи на перше запитання, усі вчителі зазначали, що дуже важливо, щоб з перших днів перебування дитини в школі, вчитель зміг створити на уроках атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, вчив дітей, надавав їм можливість відчувати радість від пізнання і творчої діяльності, формував і розвивав пізнавальний інтерес. Вони вважають, що робота над розвитком пізнавальних інтересів учнів підвищує продуктивність праці учнів, швидкість і стійкість запам'ятовування природничих понять. Зростає рівень успішності дітей, чи не основний показник їх діяльності в школі.

Усі вчителі зазначили, що використовують дидактичні ігри на уроках іноді. Вони вважать, що дидактичні ігри створюють певний емоційний фон в учнівському колективі, але й потребують певного емоційного настрою. Бажання грати, прагнення до діяльності властиві кожному учню. У грі учні вчаться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими. Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль пізнавальної діяльності.

Цікаві завдання і повідомлення використовують дуже рідко, за браком часу.

Усі вчителі зазначили, що використовують на уроках усну народну творчість, найчастіше - загадки, прислів’я, приказки; казки і легенди - рідко.

Учителі погоджувалися, що на уроці слід використовувати ребуси, кросворди, ігри, елементи фантастики, народні приказки та казки, але не перенасичувати їх різноманітним цікавим матеріалом. Це переобтяжує дітей. Інша справа, коли гра тільки спонукає до роботи, допомагає в навчанні. І діти, і вчитель мають зрозуміти, що урок — це насамперед праця і навчання. А все інше тільки допоміжні моменти.

Визначаючи, які умови впливають на формування і розвиток пізнавального інтересу школярів, деякі педагоги вважали, що формування внутрішнього світу школярів багато в чому залежить від особистості вчителя, його ерудиції і майстерності викладання, моральної спрямованості. Коли вчитель досконало і глибоко володіє наукою, в процесі навчання він оперує цікавими деталями і фактами, вражає учнів своїм широким кругозором.

Інші вчителі зазначали, що на розвиток пізнавального інтересу впливають стосунки, які складаються між вчителем і учнями. Стосунки взаєморозуміння, прагнення йти один одному на зустріч, спільно приходити до істини тверджень породжують потребу спілкування з вчителем і велике почуття задоволення від усвідомлення своїх пізнавальних можливостей.

У процесі бесіди усі вчителі зазначали, що завдання сучасної школи – на основі вивчення індивідуальних особливостей учнів, виявити обдарованих вихованців, допомагати їм у самопізнанні, розвиткові, заохочувати дитячу творчість, виробляти індивідуальну програму організації навчально пізнавальної діяльності, аби оптимально завантажувати розумові здібності обдарованого школяра. У сучасній школі, на їх думку, є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів розвитку пізнавальних інтересів дітей до навчання, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.

Аналіз 10 відвіданих уроків, конспектів учителів з курсу «Я і Україна» засвідчив, що педагоги використовують різноманітні засоби розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Аналіз публікацій, присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо формуванню і розвитку пізнавального інтересу молодших школярів засвідчив, що вчителі – практики здійснюють пошук методів і засобів навчання, які сприяли б розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищували ефективність набуття ними нових знань та умінь .

Аналіз програми і підручника курсу «Я і Україна» (3-4 клас)

На розвиток пізнавального інтересу молодших школярів впливає, перш за все, зміст навчального матеріалу. Він по-різному засвоюється учнями і впливає на їхній розвиток залежно від методу навчання, що визначає спосіб і характер їх взаємодій з навчальним матеріалом. Зміст передбачає розвиток творчого мислення, пізнавальної потреби, інтересу до пошуку шляхів пізнання, допитливості, уміння аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, самостійно робити висновки, спостерігати, порівнювати, що закладено в основу розвитку пізнавальної активності.

У 3-4-х класах навчальний предмет «Я і Україна» реалізується через окремі навчальні предмети «Природознавство » та «Громадянська освіта». Проаналізуємо природничо – наукову складову змісту курсу.

«Природознавство» в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу «Я і Україна», який вивчається в 1-2-х класах. Як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою «Природознавства» в 3-4 класі є оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки, й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі навчального предмета передбачають формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).