Сторінка
9

Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах

У початкових класах найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів є такі:

а)зіткнення учнів із суперечливими фактами:

- метал у воді тоне, а дерево — ні. Чому?

б)постановка перед школярами дослідницьких завдань:

- простежте, де швидше починає танути сніг, і поясніть чому?

в)спонукання учнів до узагальнення фактів;

г)спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду.

Створенню проблемної ситуації завжди передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує дітей мінімумом знань, необхідних для розв’язання проблеми. Крім того, вчитель збуджує в учнів пізнавальний інтерес, стимулює їх прагнення розв’язати проблему. Якщо вони не в змозі самостійно розв’язати проблему, учитель використовує навідні питання.

Під час розв’язання проблеми передбачається, що діти самостійно узагальнюють знання, здобуті з різних джерел, використовують певною мірою і прийоми дослідницької діяльності.

Наведемо приклади проблемних ситуацій, які ми створювали на уроках:

Тема: «Тварини»

1. Звірів: вовка, лисицю, зайця, білку, ведмедя і їжака – можна розподілити на три групи. До першої віднести вовка і лисицю, до другої зайця і білку, а до третьої – ведмедя і їжака. Як можна пояснити такий поділ?

2. Чому їжак, ведмідь, борсук восени впадають у сплячку, а інші тварини – лисиця, лось, заєць – не змінюють свій спосіб життя?

3. Чому корову вважають свійською твариною, адже вона живе, на відміну від кицьки, в корівнику?

4. Птахи можуть літати. Бабка також літає. До яких тварин вона належить? Чому?

Постановка пізнавальних завдань

Одним із ефектних засобів, які сприяють розвитку інтересу та мислення школярів, є постановка пізнавальних завдань. У доборі різних типів пізнавальних завдань для учнів молодших класів за основу взято ті логічні операції, без яких їх виконання неможливе: порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Вправи на порівняння спрямовуються на формування в учнів умінь виділяти ознаки предметів, диференціювати їх на істотні й другорядні. Наприклад:

— Чим листки верби відрізняються від хвоїн ялинки? Учитель повідомляє порядок порівняння (план):

1. Уважно розгляньте предмети, що порівнюються.

2. Поміркуйте, які ознаки має кожен предмет.

3. Які з них схожі, а які відмінні?

4. Порівняйте найістотніші ознаки.

5. Поясніть результати порівняння.

Пізнавальні завдання на узагальнення здебільшого активізують розумову діяльність учнів. Наприклад: назвіть птахів, які ви знаєте.

Пізнавальні завдання на класифікацію різноманітні. Наприклад: поділити на групи (комахи, птахи) таких тварин: метелик, ворона, муха, мурашка, горобець, сорока. Назвати істотні ознаки комах і птахів.

З’ясування внутрішніх зв’язків між предметами і явищами навколишнього світу сприяє встановленню причини і наслідку. Такі завдання іноді формулюються як проблемне запитання: Для чого кішці м’якенькі лапки й гострі кігті?

Керувати процесом розв’язування таких пізнавальних завдань доцільно у такій послідовності: аналіз і виділення істотних ознак об’єкта; пошук і пояснення причини виникнення факту, явища, події; встановлення і пояснення наслідку; висновок — пояснення утворення зв’язку між визначеними об’єктами; фіксація уваги на міркуваннях. Необхідно навчити дітей розрізняти поняття «причина» і «наслідок».

Формування вмінь знаходити і розуміти причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами відбувається у процесі продуктивної діяльності учнів, коли вони пояснюють і доводять свої твердження.

З’ясуванню причинно-наслідкових зв’язків сприяють наведені нижче запитання.

- Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?

- Чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?

Можна виділити ще пізнавальні завдання на доведення. Наприклад:

- Сосна і ялина — хвойні дерева. Доведіть, чому їх так називають.

Самостійна робота учнів

Найсприятливіші для збудження і розвитку пізнавального інтересу умови виникають тоді, коли вчитель не викладає матеріал в готовому вигляді, а організовує самостійну роботу школярів. Без правильно організованої самостійної роботи не можна успішно розвивати пізнавальні можливості учнів, їх спостережливість, пам’ять, творчу активність тощо. Самостійна робота дає змогу здійснювати диференційований підхід у навчанні, глибоко вивчати індивідуальні особливості кожного вихованця. Пізнавальна самостійність учнів, яка формується на базі активності, характеризується такими ознаками:

- бажання і вміння самостійно правильно міркувати;

- властивість орієнтуватись у новій ситуації, знайти свій підхід до розв’язання завдання;

- бажання не лише розуміти засвоєні знання, а й способи їх добування;

- критичний підхід до суджень інших;

- незалежність власних міркувань.

Організації самостійної пізнавальної діяльності учнів сприяють дидактичні матеріали. Використовуючи їх, класовод керує пізнавально-практичною діяльністю школярів під час засвоєння нових знань та їх закріплення, а також організовує дослідницьку позакласну роботу.

Дидактичні роздаткові картки — важливий засіб удосконалення самостійної діяльності учнів у навчанні курсу “Я і Україна” в початкових класах. Вони призначені для виконання завдань, пов’язаних із дослідом, спостереженнями і практичною діяльністю. В них містяться запитання і завдання для організації фенологічних спостережень. Деяка варіативність завдань досягається добором різних об’єктів для спостережень і дослідів, а також практичних дій. Це дає змогу вчителю з мінімальними затратами сил і часу здійснювати індивідуальний підхід у навчанні дітей.

Ефективність засвоєння природничого матеріалу досягається за допомогою методів, що властиві природничим наукам: демонстрування натуральних об'єктів, дослідів, проведення спостережень, виконання практичних робіт. Потрібно систематично залучати учнів до самостійного пошуку знань, озброювати їх прийомами навчальної діяльності.

Досліди і спостереження забезпечують наукову достовірність навчального матеріалу, розкривають сутність явищ і процесів у їхньому зв'язку і розвитку, розвивають уяву, сприяють формуванню переконань у можливості пізнання світу. Учні знайомляться із методами, що їх використовують вчені у своїх дослідженнях природи.

Особлива потреба є звернути увагу на важливість практичних занять, які відіграють значну роль у реалізації діяльнісного підходу до вивчення школярами природи. На практичних заняттях учні мають можливість самостійно спостерігати за процесами і явищами природи, проникаючи в їхню сутність, виконувати досліди, переконатись у науковій достовірності інформації, що опановують, знайомитись із методами наукових досліджень природи.

Тематика практичних робіт обумовлена змістом навчального курсу і органічно з ним поєднана. У 3 класі передбачено такі види практичних робіт

Практична робота передбачає такі етапи: визначення цілей і завдань, інструктаж учителя по їх виконанню (демонстрування учителем операцій в цілому і окремих дій), виконання учнями практичної роботи.