Сторінка
10

Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах

Результативність практичних робіт залежить від підготовки учителя до уроку з практичною роботою. Учитель має визначити перелік уявлень, понять, умінь, які мають бути сформовані впродовж практичної роботи, підготувати завдання та визначити прийоми їх виконання учнями, підготувати необхідне обладнання. Доцільним, з методичної точки зору, є поєднання практичних завдань для учнів з теоретичними, репродуктивну діяльність з творчою.

Місце практичної роботи у структурі уроку залежить від дидактичних завдань уроку, навчальних можливостей учнів тощо. Зазвичай, практичну роботу учні виконують, спираючись на знання, що здобули із розповіді учителя, підручника або спостережень. Робота, виконана у такий спосіб, не є джерелом нових знань, а цілковито спрямована на формування вмінь і навичок.

Важливе значення на уроках природознавства має наочний матеріал, який допомагає заохочувати дітей до праці та викликає позитивні емоції. Адже зацікавленість, впевненість у своїх силах, задоволення – усе це могутній стимул до праці. Без інтересу, подиву, радості неможливе успішне навчання в початкових класах. Тому вчителям початкових класів, щоб зацікавити дітей, доводиться до кожної теми добирати додатковий матеріал, який не завжди легко відшукати. Тому, на своїх уроках ми використовували як натуральну (живі рослини, гербарії, чучела, колекції корисних копалин тощо), так і зображувальну наочність.

На уроках «Я і Україна» у 3-4 класах у поєднанні з іншими методами, прийомами доцільно використовувати ігри, загадки, вікторини, географічні ігри – подорожі залежно від теми, мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін. Використовують їх як для перевірки і закріплення здобутих знань, так і для поглиблення та розширення їх на всіх етапах уроку – при подачі нового матеріалу, закріпленні вивченого.

У 3-4 класах гра і її значення в навчальному процесі поступаються місцем перед навчанням. Навчання не можна пристосувати до дитячих розваг, навмисно полегшувати тільки для того, щоб дитині воно здавалось цікавим. К.Д. Ушинський зазначав, що треба привчити дитину робити не тільки те, що її захоплює. Отже дитину треба готувати до найголовнішої справи усього людського життя – серйозної наполегливої праці, яка неможлива без напруження мислення. Завдання початкової школи – поступово навчити дітей долати труднощі не тільки фізичної, а й розумової праці, поступово прищеплювати дітям навички напруженої, творчої, розумової діяльності. Якщо дитині в навчанні все дається легко, то поступово в неї розвиваються лінощі мислення, що призводить до формування легковажного ставлення до життя і праці.

Це свідчить про те, що застосування гри і використання цікавого матеріалу на уроках повинно бути не надмірним.

Наведемо приклад ігор, які ми дібрали до теми «Тварини в природі»

Гра «Колекціонери»

Діти в класі діляться на групи. Одні «колекціонують» назви хижих тварин, інші – всеїдних, учні записують у зошитах назви тварин, потім підбивають підсумки, визначають переможця – колекціонера у кожній групі.

Гра «Естафета»

Це звичайне змагання між двома командами. Хто більше запише на дошці назв тварин даного виду, наприклад, шкідників – комах. Закінчити гру можна віршованими загадками про непрошених на городніх грядках гостей

Дидактичні ігри можна включати в систему уроків. Це передбачає попередній відбір ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів сприймання та обмірковування, де їх використання найбільш своєчасне і ефективне порівняно з іншими методами. Способи використання ігрової діяльності в системі уроків:

1. Весь урок будується як сюжетно – рольова гра ;

2. під час уроку як його структурний елемент;

3. під час уроку кілька разів створюються ігрові ситуації (за допомогою казкового персонажа, іграшки, незвичайного способу постановки завдання, елементів змагання тощо).

Найефективніше використовувати гру при повторенні, коли виникає потреба перевірити знання про природничі об’єкти, вміння давати їх коротку характеристику, розподілити за певними ознаками на групи та ін. Для цього можна використати можна використати гербарії, колекції, різні види лото, вікторини, загадки і вправи тощо.

При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою. Наприклад, називає птахів, серед яких треба виділити перелітні (при називанні зимуючих руки не підіймати). Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а й виробляють уважність.

Для розвитку усного мовлення й логічного мислення учнів доцільно проводити такі ігри: «З якого дерева листя ?», «Знайди такий самий предмет», «Що змінилося», «Чого тут не вистачає».

Велику розвивальну цінність становлять ігри – вправи на виключення зайвого: «Який предмет зайвий» тощо. Особливо охоче молодші учні грають у такі ігри, які потребують активної участі участі всього класу. Ознайомлюючись з навколишньою дійсністю, діти охоче грають у сюжетні ігри, які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до самоконтролю. Адже учні діють у ситуаціях близьких до їхнього життєвого досвіду.

Ігри з використанням контуру того чи іншого об’єкта дозволяють виробляти в школярів спостережливість, вміння виділяти об’єкт з поміж інших. Так, вивчаючи карти півкуль, вчитель пропонує на контурах можна виділити материки чи океани, потім показати їх на карті.

Для закріплення матеріалу можна використовувати географічне лото. З цією метою вчитель роздає картки групі учнів і називає якийсь об’єкт, учні закривають його. Хто швидше закриє всі об’єкти, і назве їх правильно, той виграє. Можна проводити цю гру біля дошки. Троє учнів по команді вчителя вибирають і вивішують назви об’єктів, інші уважно спостерігають, виправляють і доповнюють відповіді товаришів.

Вивчаючи різні природні області можна використовувати гру «Перекличка природних зон», коли діти за допомогою вчителя підбирають різні завдання, що дозволяють закріпити пройдений матеріал і перевірити в пізнавальній чи ігровій формі свої знання.

Переважно у третіх-четвертих класах для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають, але досить точний опис предметів або явищ природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослини, тварини, явища природи.

Загадки можна використовувати на різних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегідь підбирає їх відповідно до теми і мети виучуваного матеріалу, і визначає на якому етапі доцільніше їх використати. Можна використати загадки і на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтиметься на уроці.

Приклади загадок, які ми використовували на уроках наведені у додатку.

Ми пропонували учням перевірити народні прикмети, ввівши у класному календарі природи й праці людей рубрику «Прикметі вір, але й перевір»:

Якщо бджоли вилітають вранці-рано –на ясну погоду.

Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах – на ясну погоду.

Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.