Сторінка
8
Зміст природознавства і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; планетарний; фенологічний), що реалізуються в єдності.
Зміст програми для 3-го класу складають розділи «Нежива природа»; «Жива природа». Для 4-го класу – «Планета Земля»; «Наша Батьківщина – Україна»; «Рідний край».
Аналіз змісту розділів "Природа і ми", "Нежива природа", "Жива природа" охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина) та зв'язки й залежності між ними. Значна увага приділяється розв’язанню природоохоронних проблем. При вивченні теми «Людина – живий організм» наведені відомості про будову та фізіологічні процеси, що відбуваються в основних органах тіла людини. Звертається увага на заходи щодо гігієни й охорони здоров’я людини. Значна увага приділяється використанню та охороні природи людиною.
У 4-му класі значна увага приділяється вивченню основ географічних знань. У розділах «Наша Батьківщина – Україна» і «Рідний край» компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів.
На формування пізнавального інтересу молодших школярів впливають і методи навчання.
Аналіз програми показав, що навчання учнів природознавству рекомендується у програмі здійснювати методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: .пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню — відповідні методи навчання за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (спостереження, дослід, практична робота), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов'язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони — внутрішній. Наприклад, у процесі навчання використовуються репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.
Ми вирішили проаналізувати підручник з курсу «Я і Україна» для учнів 3-4 класів з метою виявлення засобів, спрямованих на формування пізнавального інтересу молодших школярів.
Аналіз підручників засвідчив, що у змісті є достатня кількість завдань, які можуть забезпечувати розвиток пізнавального інтересу молодших школярів. До таких завдань ми відносимо завдання, які представлені у рубриках: «Поміркуй», «З’ясуй», «Практичне завдання», «Досліди», «Пригадай», «Спостерігай», «Практична робота».
У підручнику 3 класу пропонується проведення учнями дослідів: з дослідження властивостей води, ґрунту, повітря, умов росту і розвитку рослин. У підручниках 3-4 класу передбачено проведення практичних робіт.
Зміст природничих тем у підручнику добре проілюстрований.
Проте у підручнику 3 класу дуже мало загадок (лише 2), у підручнику 4 класу їх взагалі немає, немає завдань для спостережень у природі, відсутні прислів’я, приказки, рубрика «Це цікаво знати».
Такими чином, аналіз програми і підручників показав, що у змісті курсу закладені можливості для розвитку пізнавального інтересу учнів.
Використання засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» в 3- 4 класах
Для того, щоб на уроці здійснювалося учіння, ми намагались не нав'язувати учням готові знання, а конструювали навчальний процес так, щоб учні, спостерігаючи, відкривали для себе об'єкти і процеси природи.
Щоб розв’язати завдання курсу, які визначені програмою, забезпечити засвоєння учнями елементарних природничих понять, оволодіння уміннями, ми добирали методи і засоби навчання, які сприяють розвитку пізнавального інтересу і органічно включали їх в урок.
При доборі засобів розвитку пізнавального інтересу молодших школярів, ми враховували, що при вивченні нового матеріалу рекомендуються до використання різноманітні методи та прийоми навчання:
• створення і розв'язання проблемної ситуації, дидактична гра;
• бесіда і розповідь з використанням наочності;
• демонстрація дослідів;
• практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єктами;
• робота з таблицями і схемами;
• пізнавальні завдання;
• повідомлення цікавих фактів та ін.
Критеріями добору засобів розвитку пізнавального інтересу ми вважали такі:
- відповідність меті і завданням уроку;
- відповідність змісту навчального матеріалу;
- врахування вікових особливостей молодшого школяра;
- доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку.
Формувати пізнавальні інтереси молодих школярів на уроках «Я і Україна» можна різними методами і засобами навчання: створення проблемно – пошукових ситуацій, постановка пізнавальних завдань, організація самостійної роботи учнів тощо.
Вчителеві треба спонукати учнів застосовувати знання і вміння під час розв’язування навчальних завдань, у побудові доведення власної думки, точки зору; під час аналізу й оцінки правильності своїх і чужих думок, в процесі формулювання й прийняття обґрунтованих рішень під час навчальних дискусій. Виходячи з вище зазначеного, на кожному уроці має домінувати за часом творча ситуація − ситуація пошуку, розмірковування, допитливості, сумніву.
Створення проблемно – пошукових ситуацій
Проблемна ситуація на уроці в 3-4 класі – це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.
Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують виховання інтересу, слід відзначити такі:
- орієнтування розв’язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну і дослідницьку діяльність;
- значущість розв’язання проблемної ситуації для учня.
Проблемні ситуації полягають у необхідності:
- порівняти однотипні предмети, явища;
- встановити причинно-наслідкові зв’язки;
- виключити зайву інформацію;
- дібрати дані, яких не вистачає, тощо.
У навчанні проблемна ситуація доцільна тоді, коли може викликати у дітей бажання вийти з цієї ситуації, що виникає лише за умов, коли зміст її викликає в учня інтерес і коли він відчуває, що проблема для нього посильна.