Сторінка
5
∙ брати активну участь в житті сім'ї;
∙ завжди знаходити час, щоб поговорити з дитиною;
∙ цікавитися проблемами дитини, допомагати розвивати їй свої уміння і таланти;
∙ не чинити на дитину ніякого тиску, допомагаючи йому тим самим самостійно приймати рішення;
∙ мати уявлення про різні етапи в житті дитини;
∙ поважати право дитини на власну думку;
∙ вміти стримувати власницькі інстинкти і відноситися до дитини як до рівноправного партнера, який просто поки що володіє меншим життєвим досвідом;
∙ з повагою ставитися до прагнення всіх інших членів родини робити кар'єру і самовдосконалюватися.
Таким чином, сім'я може виступати в якості як позитивного, так і негативного фактора виховання. Позитивний вплив на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, крім самих близьких для нього в сім'ї людей – не відноситься до дитини краще, не любить його так і не піклується стільки про нього. І разом з тим ніякий інший соціальний інститут не може потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дітей, стільки може зробити родина.
Проблеми молодих сімей
У будь-якій сім’ї виникають певні проблеми, які інколи стають причинами розлучень або згасання почуттів подружжя.
Проблеми сімейного виховання завжди привертали увагу педагогічної науки, адже сім'я – один із найважливіших виховних інститутів, значення якого для особистості важко переоцінити. Сьогодні сім'я переживає серйозні труднощі, що значною мірою зумовлено кризовими явищами, притаманними українському суспільству в цілому, що негативно позначаються на внутрішньосімейній атмосфері, знижують дієвість виховної функції сім'ї, вносять далеко не завжди педагогічно виправдані зміни в її зміст, призводять до того, що сімейне виховання стає об'єктом критики з боку держави, яка вимагає підвищення відповідальності батьків за виховання дітей.
Труднощі сімейного виховання і причини, що викликають зниження виховного потенціалу сім'ї, вивчаються соціологами, психологами, педагогами. Результати проведених досліджень вказують на існування певних чинників, що зумовлюють суперечності та складності у внутрішньосімейних взаєминах між дітьми і дорослими, не зважати на які було б прикрою помилкою.
Відомо, що стиль сімейного виховання, його зміст і цілі найчастіше формуються неусвідомлено, на основі установок, традицій, наслідуваних із батьківських родин. Однак, порівняно з попередніми роками, реалії сьогодення спричинюють розвиток такого феномена як аномія, що суттєво впливає на стан сучасної української сім'ї, процес сімейного виховання дітей.
Наступним соціально-психологічним чинником, існуючим у масштабах України і справляючим вплив на розвиток інституту сім'ї, є зруйнування колишньої тоталітарної системи моральних і поведінкових цінностей без достатньої заміни її ієрархією прийнятих у цивілізованому світі загальнолюдських ідеалів і гуманних норм поведінки. Це зумовлює «розрив поколінь»: норми і догми «батьків», а особливо «дідів» заперечуються молоддю – з відмовою від досвіду пращурів та їхньої сучасної поведінки як прикладу для наслідування. Культурно-технологічний «зліт», коли діти прагнуть до швидкого і різнобічного освоєння нової складної техніки, яка в недалекому минулому була для більшості сімей недоступною, а нині важко приймається «батьками». Все це призводить до масової деформації сімей, відчуженню їхніх членів один від одного. На тлі відмови від єдиної системи впливу на дітей у межах колишніх ідеологізованих канонів виявляється недостатність системи позитивного виховання молодих поколінь – у плані особистісного саморозвитку, формування вольових механізмів, духовної культури, вмінь конструктивного спілкування, вироблення ціннісних орієнтацій, утвердження моральних поведінкових норм, навичок відповідальної, соціально зумовленої, нормативної поведінки.
До причин, що знижують виховний потенціал сім'ї, відносимо також невикористання в силу об'єктивних і суб'єктивних причин ряду можливостей, які сім'я має як своєрідний виховний інститут, її певну відмежованість від здобутків психолого-педагогічної науки, зокрема незнання батьками сучасних технологій сімейного виховання дітей, мета яких полягає у поліпшенні внутрішньосімейного мікроклімату, створенні сприятливих умов для функціонування сімейного колективу, усуненні підґрунтя сімейних конфліктів як між самими дорослими членами родини, так і між батьками та дітьми.
Значну увагу проблемам сімейного виховання приділяв А.С. Макаренко, вбачаючи його сутність в організації сімейних відносин, у створенні правильного загального способу життя, життєрадісної щасливої атмосфери. Недоліки у поведінці й характері дітей, на його переконання, є сигналом для перегляду батьками власної поведінки і загалом взаємовідносин у сім'ї .
Родина є одним з головних об'єктів соціальної роботи. Сучасна сім'я переживає складний етап – перехід традиційної моделі до нової. Тож вчені характеризують нинішні умови родин як кризові, що спричинило за собою падіння народжуваності, зростання кількості розлучень і збільшення числа самотніх людей.
У молодих сімей існує безліч проблем: матеріально-побутові проблеми; житлова проблема; проблема працевлаштування; психологічні проблеми; медичні проблеми .
Матеріально-побутові або фінансові проблеми. В основній масі молода сім'я є низько прибутковою, а багато з них перебувають за межою бідності. Бюджет складається із заробітної плати (зарплати молодого фахівця, стипендії), допомоги на дитину, вторинних заробітків (непостійних і мінімальних), допомога батьків.
Житлові проблеми теж є одними з найважливіших для молодих сімей. Вони викликані скороченням житлового будівництва, згортанням практики надання безкоштовного житла державою та через дорожнечу житла на вільному ринку.
Існує кілька варіантів проживання – державна, кооперативна чи приватна квартира, гуртожиток. Тільки невелика кількість молодих сімей має власне житло; 13–14% молодих людей відокремлюються від батьків ще до весілля. У більшості випадків самий кращий варіант – проживання з батьками. Це покращує матеріальне становище сім'ї, допомагає вихованню дітей, молодь має час для вторинного заробітку, навчання, дозвілля.
Таким чином, проблеми матеріальної та житлової забезпеченості стоять на 1-му місці зміцнення родини. Спільним прагненням молодих сімей є окреме проживання. Проблема працевлаштування молодого фахівця, низька зарплата, особливо в бюджетній сфері, незадоволеність вторинними заробітками штовхає молодих фахівців шукати роботу в іншому місті і навіть виїжджати за кордон. Робота ж пов'язана з тривалою відсутністю вдома, не сприяє зміцненню сім'ї, створенню в ній атмосфери любові, взаєморозуміння, доброзичливості. До психологічних проблеми можна віднести спільні емоційні відносини, психологічну сумісність, звикання подружжя до змін способу життя, захоплень, проявів характеру один одного.
Найщасливішими для молодої сім'ї є перші місяці шлюбу, коли сім'я продовжує жити в святковій атмосфері. З часом починають виникати перші конфлікти при спільному вирішенні матеріально-економічних і психологічних проблем, тобто зі зміною рольової структури відносин, поділу домашніх обов'язків. У більшості сімейних пар, партнери схильні звинувачувати один одного в тому, що їх роль в сім'ї принижена. Основний тягар з виконання домашньої роботи, як і раніше лягає на плечі жінки.