Сторінка
6
У шлюбі молоді сім'ї на перше місце ставлять взаєморозуміння, доброзичливість; на друге – емоційні відносини; на третє – матеріальне благополуччя, і лише на четверте місце – дітей.
У ранньому шлюбі формується єдина ціннісна система сім'ї, велике значення для цього має спільне дозвілля. Партнери воліють ходити разом відвідувати друзів, проводити відпустку, дивитися телевізор, читати книги і газети, і в останню чергу – займатися спортом, туризмом, що пояснюється об'єктивними умовами (платними послугами).
Причинами медичних проблем досить часто є непідготовленість молодих сімей до шлюбу та недостатнє статеве виховання, що проявляється у відсутності культури інтимних відносин, неусвідомленим ставленням молодих людей до репродуктивної поведінки.
Жінки, які не перебувають у шлюбі, страждають хронічними захворюваннями більше, ніж заміжні жінки з повних сімей. Сімейна невлаштованість, відсутність чоловічої опори істотно впливають на виникнення у чоловіків хронічних захворювань. Виявлено зв'язок між неблагополучним сімейно-психологічним кліматом і ризиком виникнення хронічних захворювань.
В результаті глибокої соціально-економічної кризи значна частина населення нашої країни опинилася в зоні проблем. Відбулися значні деформації в структурі задоволення матеріальних і духовних потреб людей. У групу малозабезпечених в даний час потрапляють не тільки багатодітні, неповні та безробітні, але також молоді, студентські сім'ї, ті які мають малолітніх дітей. У категорії родин, що потребують особливої допомоги, на перше місце висувається молода сім'я. І все це визначає необхідність розгляду питань того, як сьогодні така сім'я захищена державою, що зроблено, і що належить зробити для поліпшення її життя.
Таким чином, складний процес виховання дітей вимагає тонкого уміння, постійного самовдосконалення – коли дорослий разом із дитиною начебто заново освоює світ, пізнає оточуючих. Нетворчий підхід до цієї складної і досить важливої справи, невміння, а іноді й небажання вникнути у потреби дітей породжує добре відому проблему поколінь, а іноді обертається значними втратами для обох сторін.
Шляхи вирішення сімейних проблем
Сім’я в соціальному розумінні – це фундамент будь-якої особистості. Саме в сім’ї формуються життєві та моральні цінності, ставлення до себе й до інших. Проблеми були і є завжди. Але у одних обставини складаються вдаліше, в інших – більш драматично. І все ж при бажанні і наполегливості майже завжди можна знайти якесь рішення.
Необхідними умовами щасливих сімейних відносин є: спрямованість на іншого (уміння розуміти його, уважно до нього ставитися, враховувати смаки, інтереси і бажання); нормальне, безконфліктне спілкування; довірливість і емпатія; розуміння один одного.
Існує значна кількість всіляких моментів, що спотворюють та порушують процес вирішення сім'єю її проблем: неусвідомлювані мотиви, невірні постулати, недолік емпатії (здатність зрозуміти, прийняти іншого), соціально-економічні умови. Успішність їх вирішення залежить від того, наскільки сильні в даній родині навички ефективного розгляду та вирішення сімейних проблем. Якщо родина взагалі вміє вирішувати проблеми, якщо у неї є значний досвід спільного обговорення і вирішення різних (можливо, навіть дуже далеких від життя цієї сім'ї) проблем, то вона стійка проти спотворюючих чинників. Слабкість таких навичок робить родину дуже вразливою.
Невміння сім'ї обговорювати і вирішувати проблеми може бути викликане низьким культурним рівнем сім'ї, своєрідністю її традицій або традицій соціального прошарку, до якого належить родина, вихованням, яке отримали її члени, і т.д.
Незважаючи на те, що в сучасному суспільстві зростає число сімей, члени яких мають високий освітній рівень, існує дуже мало сімей, де у вирішенні проблем заохочується самостійність. Значно частіше в якості джерела правильних рішень і життєвої мудрості розглядаються традиції, досвід старших, поради фахівців.
Значною кількість сімей бачать джерело своїх проблем у тому, що вони в чомусь відхиляються від нормального (у їхньому уявленні – найбільш поширеної або похвальної поведінки). Існують рекомендації щодо подолання конфліктних ситуацій.
Всі зазначені фактори позбавляють сім'ю можливості вчитися самостійно вирішувати проблеми, набиратися досвіду. Таким чином, вельми істотним завданням є формування навичок ефективного вирішення проблем взагалі і родинних зокрема. Чим краще члени сім'ї уявляють собі і контролюють хід цього процесу, чим міцніше навички і більше досвіду вирішення найрізноманітніших проблем, тим сильніший опір сім'ї впливу різних факторів.
У вихованні дітей батькам потрібно користуватися біблійними принципами, серед яких любов – найвища ознака злагоди і довіри. На наш погляд, релігійне виховання в сім'ї має носити здебільшого профілактично-пропедевтичний характер, оскільки прилучення дитини, підлітка до норм християнської моралі запобігає таким негативним явищам, як підліткова злочинність, наркоманія, проституція, бродяжництво, суїцид тощо.
Отже, гідне пошанування батьками один одного є найкращим прикладом наслідування для дітей. Батьки стосовно дітей повинні зберігати рівність поглядів і переконань, щоб діти не відчували різниці між наказами матері і батька, а також розуміли однакову відповідальність перед ними. Однакова любов до всіх дітей у родині сприятиме любові дітей між собою, а також до батьків. Старші брати чи сестри повинні відчути обов'язок допомагати батькам у вихованні і навчанні молодших.
Здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. Визначено сутність поняття «сучасна сім'я», її сутність та тенденції розвитку.
Сім’я – це форма спільності людей, яка складається з чоловіка і жінки, поєднаних шлюбом, їх дітей (власних або усиновлених). Її єдність забезпечується взаємною любов’ю та повагою, моральними, економічними, правовими та іншими видами взаємної відповідальності, взаєморозумінням та емоційним зв’язком.
Важливе значення має підготовка молоді до майбутнього родиннного життя, усвідомлення справжньої важливості і значимості сім'ї в житті як окремої людини, так і всього суспільства.
Прогрес взаємин у родині тільки тоді стає сприятливим для подружжя, їх творчим вільним вибором, коли кожен має право сам визначати напрямок свого розвитку, зберігаючи в числі найважливіших духовних цінностей родину.
У студентській сім’ї спільність діяльності (навчання) передбачає і справедливий розподіл домашніх обов’язків між подружжям і це потрібно враховувати і дружині і чоловікові. Більшості студентських пар притаманні духовна та моральна єдність, засновані такі сім’ї на коханні та спільності інтересів.
2. З'ясовано вплив родини на становлення особистості.
Сім'я здійснює різноспрямоване виховання підростаючого покоління. Ефективність цього процесу залежить від здатності батьків уникати помилкового впливу на дітей.
Різні стилі догляду, спілкування, взаємодії батьків з дітьми сприяють розвитку та закріпленню певних особливостей дитячої поведінки і характеру, визначають напрям розвитку самосвідомості. З огляду на це, найголовнішим показником сприятливості батьківсько-дитячих взаємин є їх адекватність, що означає тотожність, достатню відповідність можливостям, здібностям, індивідуальним особливостям дитини. Прийняття дитини такою якою вона є, з її своєрідністю природженого темпераменту, характеру, що формується, особливостями особистості, що розвиваються, неодмінно визначає адекватні уявлення про неї та необхідні способи поводження.