Сторінка
5
Як показали дослідження, Україна із року в рік втрачає можливості розвивати належним чином наукові дослідження, оперативно впроваджувати їх результати у практику, реагувати на світові науково-технологічні досягнення та ефективно використовувати їх у національних інтересах. Значна частина вітчизняних товарів не відповідає рівню сучасного наукового та технологічного забезпечення, що зумовлює їх неконкурентоспроможність як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.
Слід зазначити, що Уряду та Верховній Раді України не можна відкладати завдання переходу до інноваційної моделі розвитку до часу вирішення основних політичних і макроекономічних суперечностей. Адже втрата пріоритету на світовому ринку в сфері розробки, виробництва і збуту високотехнологічної продукції, зволікання кардинальних зрушень в політичному та економічному житті України в потрібному напрямі, робить перспективи розвитку інноваційної діяльності дедалі більш проблематичними. З іншого боку, посилення відкритості економіки ставить додаткові вимоги до економічної політики держави щодо її ефективності.
Література:
1. Біла С. Державне управління структурно-інноваційним зрушенням в економіці України // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 4.
2. Статистичний щорічник України за 2003 рік. – К., 2004. – 632 с.
3. Гальчиський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 326 с.
4. Портер М.Э. Конкуренция: Пер. с англ. – СПб.: Издательский дом „Вильямс”, 2003. – 495 с.