Сторінка
3

Фінансування охорони праці: сучасний стан і проблеми

– допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

– одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

– щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частку втраченого заробітку потерпілого;

– пенсію у зв’язку з втратою годувальника;

– грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

2) організацію поховання потерпілого, відшкодування вартості, пов’язаної з цими ритуальними послугами відповідно до місцевих умов;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку;

4) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги;

5) організувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

6) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування.

Відповідно до статті 22 Фонд соціального страхування здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, в тому числі:

1) надає страхувальникам відповідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

2) бере участь у розробленні центральними органами виконавчої влади програми поліпшення стану безпеки, умов праці й виробничого середовища та їх реалізації; у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці; в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;

3) перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні групових нещасних випадків, а також професійних захворювань;

4) веде пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці;

5) бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

6) вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних і нешкідливих умов виробництва;

7) надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для розв’язання особливо гострих проблем з охорони праці;

8) виконує інші профілактичні роботи.

У літературних джерелах головна увага приділяється питанням охорони праці в гірничодобувній галузі, сільському господарстві, металургії тощо, де дійсно значна кількість випадків травматизму та порушень техніки безпеки, але практично не приділяється увага охороні праці людям розумової праці. На сьогодні в фінансових установах, інвестиційних компаніях, страхових та інших фірмах, що не є державною формою власності, багато комп’ютерної та іншої електронної та електричної техніки, тому питання охорони праці є також важливими. На нашу думку, формування коштів за рахунок відрахувань 0,5 відсотка від суми реалізації продукції не зовсім підходить, тому що ці організації продукцію не виробляють. В акціонерно-комерційних банках вважати обсягом реалізованої продукції загальну суму наданих кредитів не правильно, тому що певною мірою це є витратами банків. Як пропозиція, базою для нарахування суми коштів для фінансового забезпечення охорони праці можуть бути валові доходи (податковий облік) або прибуток (бухгалтерський облік). Ця пропозиція потребує додаткового дослідження щодо встановлення нормативу та визначення бази. Віддамо перевагу валовим доходам, як базі для нарахування, які завжди будуть при будь-якій діяльності суб’єктів господарювання, а замість прибутку можуть бути і збитки.

Відповідно до статті 19 Закону України „Про охорону праці” та статей 5 і 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” суб’єкти господарювання мають право суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв’язку з ужиттям заходів і придбанням засобів з охорони праці, які є складовою частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці відповідно до переліку повинні враховуватися у складі валових витрат лише один раз і зменшувати оподатковуваний прибуток і не змінювати чистий прибуток. До таких заходів і засобів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 994 можуть бути віднесені:

– механізація вантажно-розвантажувальних та інших важких робіт;

– захист працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок; безпечного виконання робіт на висоті;

– діюче технологічне та інше виробниче обладнання;

– системи вентиляції та установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях;

– системи природного та штучного освітлення;

– системи теплових, водяних або повітряних завіс;

– виробничі та санітарно-побутові приміщення;

– впровадження в умовах діючого виробництва автоматизованих інформаційних систем охорони праці, відповідного програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці;

– усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

– проведення атестації робочих;

– проведення цільового навчання з охорони праці працівників, організація семінарів та оглядів-конкурсів з цих питань;

– забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами відповідно до встановлених норм;

– надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води;

– проведення обов’язкового попереднього, періодичного і позапланового медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

Доцільно також зазначити, що віднесення витрат на охорону праці до валових витрат має певні проблеми. Так, здебільшого витрати на охорону праці відносяться до витрат подвійного призначення, тому вони можуть включатися до складу валових витрат за умови дотримання платником податку певних умов, встановлених не лише Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а й іншим законодавчими актами. Витрати на проведення обов’язкових медичних оглядів взагалі не згадуються у наведеному Законі. Капітальні витрати на охорону праці не включаються до складу валових витрат, а підлягають амортизації, тобто збільшують одну із груп основних виробничих фондів. Крім того, в Законі є обмеження валових витрат працедавця під час проведення цільового навчання з охорони праці та організацію семінарів і оглядів-конкурсів з цих питань обмежуються 2 % від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.