Сторінка
1

Аудит — необхідна умова функціонування суб'єктів господарювання у ринковій економіці

Надання самостійності підприємствам та організаціям, їх приватизація і створення на їхній основі акціонерних товариств, приватних підприємств і т. п. об'єднань й товариств привело до необхідності створення органу, в обов'язки якого входило б проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності, забезпечення консультацій по фінансових питаннях.

Необхідність такого контрольного органу зумовлена змінами в економіці, котрі маємо у зв'язку з переходом до ринкової економіки, і зміною фінансових відносин.

Таким органом контролю стала Палата аудиторів.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, виконання аудиторських перевірок та надання аудиторських послуг як через перевірки, так і через експертизи, консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Аудиторську діяльність відповідно до чинного законодавства можуть виконувати як громадяни України, так і аудиторські фірми, об'єднання, котрі мають кваліфікаційний сертифікат і на його основі одержали ліцензію.

Аудиторська перевірка підрозділяється на загальну і спеціальну. Загальну виконують аудитори та їхні фірми, об'єднання при перевірці фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Спеціальну виконують аудитори, котрі мають спеціальний дозвіл Палати аудиторів на проведення перевірок комерційних банків та надання їм послуг.

Палата аудиторів не тільки атестує аудиторів та видає кваліфікаційні сертифікати і ліцензії, а й розробляє стандарти і методичні рекомендації, веде облік аудиторів, їх об'єднань та фірм. Вся діяльність аудиторів будується на комерційній основі.

Головним завданням аудиторів є аналіз фінансовогосподарської діяльності господарських структур за певний відрізок часу, наприклад за рік. Джерелом аналізу є декларація про доходи підприємства чи організації та звіт про фінансові результати. Для виконання аналізу необхідно також мати бухгалтерські документи по обліку виробничих затрат, реалізації продукції та фінансових результатах.

Передусім необхідно проаналізувати собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства, яка складається із затрат, пов'язаних з використанням у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на виробництво продукції та її реалізацію. Далі йде перевірка документів по фінансових результатах, тобто по факторах.

Якість аналізу залежить від правильної постановки бухгалтерського обліку, його оцінка є важливим моментом для підготовки аудиторського звіту, у зв'язку з цим аудитор повинен зробити експертизу достовірності облікових даних.

Пофакторний аналіз звітних даних та експертиза достовірності облікових даних відображаються в аудиторському висновкові.

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора чи аудиторської фірми, який складається в установленому по рядку за наслідками проведеного аудиту і містить в собі висновок щодо достовірності звітності, повноти і відповідності її чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до законодавчих і нормативних документів України проведення аудиту є обов'язковим:

по-перше, для підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств та інших господарських суб'єктів незалежно від форм власності і виду діяльності, звітність яких офіційна, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю;

по-друге, для перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

по-третє, емітентів цінних паперів;

по-четверте, державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, при приватизації, корпоратизації та інших змінах форм власності;

по-п'яте, при порушенні питання про визначення неплатіжоспроможним або банкрутом об'єкта перевірки.

Аудит як незалежна перевірка фінансових звітів підприємств виконується аудитором, який повинен визначити певність того, що звіти дають чітке уявлення про фінансовий стан підприємства на звітну дату і про те, яким шляхом отримано прибуток.

У своїй діяльності аудитор спирається на законодавчі та нормативні документи і проявляти гнучкість в перевірці діяльності підприємства за його межами (перевірка окремих операцій); у виборі методу перевірки він опирається на два різних підходи — системний аудит та його альтернативу — субстативний аудит.

Субстативний аудит — це перевірка якомога більшої кількості балансів і рахунків для впевненості у їх повноті та чіткості записів, підтверджених документами.

Системний аудит — перевірка надійності контролю яка дає впевненість, що недоліків немає, бо фінансові показники відображені в бухгалтерському обліку без перекручень.

Мета обох підходів одна — гарантувати чіткий висновок по проведеному аудиті. Виділяють два етапи аудиту. На першому етапі визначається мета аудиту, тобто

наявність, повнота і оцінка розкриття у звіті всіх статтей. При цьому, розглядаючи кредиторів, аудитор перевіряє повноту їх відображення в обліку. На другому етапі розглядає всі конкретні ризики, пов язані з клієнтами та проведенням технологічних операцій, наявність обладнання, запасів сировини й інше. Так складається система внутрішнього контролю, яка зводить нанівець ризик помилки.