Сторінка
3

Громадянське виховання молодших школярів у позаурочній діяльності

Посилення виховної функції освіти, формування громадянськості, працелюбності, моральності, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, сім’ї, довкілля розглядається одним із стратегічних напрямів державної політики в галузі освіти.

У цьому контексті загальноосвітня школа першого ступеня виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам’яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей період навчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті в школі першого ступеня особистісні якості, а також знання, вміння і навички не лише забезпечують основу навчання і виховання підлітків, а й значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини.

Психолого-педагогічні основи громадянського виховання в сучасній початковій школі об'єктивно є і визнано державою ключовим у забезпеченні сталого політичного, соціально - економічного розвитку та національної безпеки України.

Таким чином, громадянське виховання є однією з найбільш значущих і складних сфер виховання, оскільки в ній формуються не тільки відповідні світоглядні орієнтації, ідеали і принципи, але відбувається становлення необхідних особистісних якостей, що забезпечують життєдіяльність молодого громадянина в умовах сучасного демократичного суспільства.

Виховання громадянськості - це формування активної громадянської позиції особистості, громадянського самовизначення, усвідомлення внутрішньої свободи і відповідальності за власний політичний і моральний вибір. Все це вимагає наявності специфічних морально - психологічних якостей, таких як: громадянську мужність, сміливість, чесність, порядність, а також переконаності і вміння відстоювати свою точку зору. Поряд з цим, в умовах демократизації російського суспільства набувають велику значимість і повагу до іншої думки, вміння переконувати або приймати іншу точку зору.

К. Д. Ушинський вважав, що патріотизм є не тільки важливим завданням виховання, а й могутнім педагогічним засобом : «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами». Багато моральні якості людини закладаються у початковій школі. Любов до рідного краю, бажання бачити рідне місто розквітаючим. Всі ці почуття більшою мірою залежать від того, як вони були закладені дітям в шкільні роки. Картини рідної природи: гори і озера, степові далі і дрімучі ліси - все це рівною мірою формує у дітей симпатію до рідного краю, а чудесні місцеві легенди, казки та пісні, історичні оповідання і пам'ятники залишають великий слід в дитячій душі, незалежно від того, де живуть діти. Саме в цьому віці виникають великі можливості для систематичного і послідовного морального виховання дітей. Спираючись на те нове позитивне, що з'явилося у психіці дитини, початкова школа намагається формувати почуття патріотизму, інтернаціоналізму, товариства, активне ставлення до дійсності, глибока повага до людей праці.

Саме на уроках повинен закладатися фундамент громадянської свідомості. Один з проявів патріотизму - любов до природи. Це складне почуття включає емоційну чуйність, стійкий інтерес до природи і бажання охороняти і примножувати природні багатства. Кожна людина, незалежно від віку, повинна дбайливо ставитися до природи.

На уроках літератури, ІЗО, трудового навчання особлива увага приділяється вивченню народної творчості. Це теж невичерпне джерело естетичного, морального, патріотичного виховання школярів. Крізь сито століть просіяв народ своє культурне надбання, залишивши найцінніше у фольклорі, художніх промислах, декоративно - прикладному мистецтві. Багато чого пов'язує людину з місцем, де він народився і виріс. Краєзнавчий матеріал стає основою розуміння дітьми своєрідності рідного краю, його природи, історії, традицій. Знайомство з історичними пам'ятниками і пам'ятками своєї малої батьківщини дозволяє сформувати в учнів інтерес до вивчення історико - культурних коренів, виховувати почуття гордості за своє місто, його історію, традиції, соціальні та культурні досягнення.

Формування уявлень про життя і працю різних народів дозволяє підвести до розуміння інтернаціональних зв'язків, взаємодопомоги. Незамінними помічниками у виховній роботі і такому її напрямі, як громадянське виховання, стають батьки. Сім'ю називають «школою почуттів». Це дуже справедливо, так як саме в сім'ї дитина вчиться емоційному сприйняттю світу, отримує перші уроки причетності того, що дорого кожній людині. Мікроклімат сім'ї, взаємини її членів, ставлення до подій - все це надає незабутнє враження, формує його емоційний і моральний світ. Виховання громадянина відбувається і тоді, коли молодший школяр долучається до мистецтва країни, народної творчості, коли він знайомиться з людьми, які прославили Батьківщину: художниками, композиторами, спортсменами, космонавтами, і героями, які захищали країну. Потрібно, щоб у школяра поступово формувалося уявлення про те, що головним багатством і цінністю нашої країни є Людина.

Таким чином, різні напрями патріотичного виховання пов'язані між собою логічно, сприяють ефективному засвоєнню знань про свою країну, рідному краї, а також, що надзвичайно важливо, сприяють вихованню почуттів. І основне завдання, яке стоїть перед вчителем початкової школи - закладати основи духовно - моральної особистості з активною життєвою позицією і з творчим потенціалом, здатної до самовдосконалення, до гармонійної взаємодії з іншими людьми.

Ключові поняття теми «Громадянське виховання молодших школярів у позаурочній діяльності»

Громадянин - людина, що проживає на території будь-якої держави, що користується його захистом, що має права та обов'язки перед державою. Громадянськість - інтегративна якість особистості, що дозволяє людині відчувати себе юридично, соціально, морально й політично дієздатним; моральне якість особистості, що свідоме й активне виконання цивільних обов'язків і боргу перед державою, суспільством, народом; розумне використання своїх громадянських прав, точне дотримання і повага законів країн.

Моральність - це та основа, без якої неможливе формування повноцінної особи громадянина.

Сімейне виховання - це спільні походи та екскурсії по рідному краю, в музеї, на виставки в театри, в ході яких обговорюється побачене, формується власна думка.

Патріоти́зм (грец. πατριώτης —співвітчизник, patrís — батьківщина, Вітчизна) — це любов та відданість батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької πατρίς, що означає земля батька, предка.

Виховання громадянськості - це формування активної громадянської позиції особистості, громадянського самовизначення, усвідомлення внутрішньої свободи і відповідальності за власний політичний і моральний вибір.