Сторінка
6
Виконавши нескладні розрахунки, ми довели, що обсяг надходжень ЛД за ресурси державного значення, тобто від рубок головного користування, повинен становити по всіх лісових господарствах України 103505,5 тис. грн. Внаслідок цього можна встановити розмір фіскальних платежів, збору за використання лісових ресурсів державного значення – за деревину на пні. Саме її необхідно продавати споживачам як товарну продукцію лісівництва, лісосічний фонд (ЗЛРДЗ) для розробки і виготовлення лісових матеріалів.
Далі для використання формули 1 (ЛДЗВ = ЗЛРДЗ + ЗЛРМЗ) необхідно обчислити обсяг надходжень до місцевих бюджетів. Проводимо це за ф. 2.
ЗЛРМЗ = ЗЛРДЗ х (ЗЛДМ / ЗЛДЗВ х 100).
Підставляючи відповідні значення із табл. 1, отримаємо:
ЗЛРМЗ = (103505,5тис.грн / 100) х (3623,6 грн / 68852,4 грн х 100) = 5444,4 тис. грн.
Підставляємо відповідні значення до ф. 1 і отримуємо:
ЛДЗВ = 103505,5 тис. грн + 5444,4 тис. грн = 108949,9 тис. грн.
Отже, в цілому на загальнодержавному рівні (на зразок колишнього централізованого управління економікою) правомірно було б визначити в ЗУ „Про Державний бюджет на 2006 рік” обсяг надходжень за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду у розмірі 108 950 тис. грн., замість 71071 тис. грн., передбачених у проекті. Це – більше, ніж у 1,5 раза від передбаченого. Аналогічно можна зробити розрахунки й на 2007 рік.
Хоча, зрозуміло, що такий шлях не відповідає умовам персоніфікованої відповідальності суб’єктів господарювання з лісівництва за наслідки господарювання за належне обчислення і сплату фіскальних платежів за користування природними ресурсами. До того ж таке становище позбавляє органи державної влади та органи місцевого самоврядування конституційних повноважень щодо участі в державному регулюванні господарською діяльності лісгоспів, розміщених у зоні їхньої територіальної юрисдикції. Зрозуміло, що як природні ресурси, за використання яких необхідно сплачувати фіскальні платежі, є земельні угіддя та запаси стовбурової деревини, що знаходять попит з боку суб’єктів лісової та інших галузей промисловості.
Отже, до обґрунтованих новацій належать:
1) здійснення обчислення надходжень за використання земель лісогосподарського призначення, виходячи з їх площі, наданої юридичним особам у встановленому порядку на право постійного користування;
2) на перехідному етапі обчислення надходжень за ресурси деревини, призначені для продажу на корені у вигляді лісосічного фонду, оцінювати за чинними товарними таблицями його розподілу за розмірно-якісними обліковими категоріями і лісовими таксами;
3) при обчисленні надходжень до бюджету використовувати офіційну звітну інформацію про надходження коштів до бюджетів усіх рівнів (1), обліку земель (2), вилучення деревини із лісів суб’єктами господарювання з лісівництва (3) у межах районів, незалежно від розміщення їхніх офісів.
Таким чином, впроваджуючи нові підходи до обчислення та сплати фіскальних платежів на основі фізичних показників, що характеризують об’єкти оподаткування, тобто земельні угіддя лісогосподарського призначення, а також ресурси деревини, що підлягають щорічно вилученню із лісів відповідних суб’єктів господарювання, можна не лише збільшити розмір відповідних надходжень до бюджетів усіх рівнів, але й сприяти підвищенню інтенсифікації лісівництва від регіонів до України в цілому. Як новації, викладені методики доцільно використати при розробці теоретичних положень контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів.
Література:
1. Державний лісовий кадастр: за станом на 1 сiчня 1996 року // Мiнiстерство лiсового господарства України. Українське державне лiсовпорядне об’єднання. – Ірпiнь, 1997. – 508 с.
2. Державний земельний кадастр України на 1 січня 2004 року // Держкомзем України. – К., 2004.
3. Страхов В. В. От национальных лесов – к глобальному лесному хозяйству. – Ж.: Лесное хозяйство, 1997. – № 4. – С. 9.
4. Бобко А.М. Про формування у складі державного бюджету України видатків на лісове і мисливське господарство і надходжень від його діяльності // Економіка України. – 2004. – № 5. – С. 11–19.
5. Наставление по отводу и таксации лесосек в лесах СССР // ГЛХ СРСР. – М., 1972.
6. Інструкція про механізми справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. Затверджена спільним Наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державної податкової адміністрації номера, відповідно, 91/ 241/ 129/ 236/ 565 від 15 жовтня 1999 р. // http://www.rada.gov.ua/laws/pravo/new/cgi-bin/show.
7. Статистичний щорічник за 2002 рік // Держкомстат України. – К: Консультант, 2005. – 662 с.
8. Сортиментні таблиці для таксації лісу на корені // Государственный комитет СССР по лесному хозяйству. Министерство лесного хозяйства УССР. – К.: Урожай, 1984. – 629 с.
9. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. – К.: Урожай, 1987. – С. 425.
10. Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні . // Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 44. www.nau.kiev.ua.