Сторінка
4

Фіскальні платежі за користування землями лісогосподарського призначення: нові підходи

Зазначене, практично, стосується майже всiх тих областей, де лiси мають промислове призначення i продаж лiсосiчного фонду приносить основнi доходи, незважаючи на символiчнi їхні цiни i купiвлю лiсосiчного фонду самими ж держлiсгоспами, тобто без жодних ринкових структур із прозорим i вiльним доступом iншим суб’єктам лісопромислового виробництва.

Звернемо увагу й на те, що внаслiдок такої економічної полiтики i стану господарювання та справляння фіскальних платежів мiсцевi органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування вiд використання лiсiв, розташованих у межах їм пiдпорядкованих територiй, практично не отримують коштiв на формування власної фiнансової основи. Навіть у межах тих областей, де доходи до місцевих бюджетів досягають майже 100 % усіх надходжень, питомi їхні показники на одиницю вимiру площi є просто символічними.

У цiлому, як свідчать наведені облiковані дані, що містяться у державній статистиці, по всiй Українi лiсова полiтика не спрямована на персоніфікацію економічної відповідальності суб’єктів господарювання з лісівництва за результати землекористування. Вона також не спрямовується на розвиток побiчних, супутніх лісівництву користувань (збір грибів, ягід, лікарських рослин, мисливство та ін.), а також на заготiвлю другорядних лiсових матерiалiв (кора, корені та ін.) з метою пiдвищення iнтенсифiкацiї використання лісових земель, у тому числі для розвитку спортивного мисливства тощо.

Надходження до місцевих бюджетів складають лише 3–5 відсотків від загального обсягу надходжень за спеціальне використання лісових ресурсів і користування ділянками земель лісогосподарського призначення. Лише по АР Крим, Херсонській області та м. Києву вони досягають 100 %, що свідчить про специфічний зміст виробничої діяльності їхніх лісових господарств (лісопаркових та інших господарств).

Переважна частка (95–97 %) надходження коштів до державного бюджету за рахунок продажу деревини на пні (спеціального використання лісових ресурсів) дає підстави для досить ймовірного обчислення обсягів надходжень до державного бюджету (позначимо його ЛД – лісовий дохід), що включає збори за згадане спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід основний) і за користування земельними ділянками лісового фонду (супутній лісовий дохід), що зараховується до місцевих бюджетів.

Виходячи з викладеного, обчислення розміру лісового доходу як у цілому по Україні, так і в розрізі окремих областей, доцільно здійснювати за формулою:

ЛДЗВ = ЗЛРДЗ + ЗЛРМЗ + Влз, (1)

де ЛДЗВ – лісовий дохід зведений, гривень;

ЗЛРДЗ – надходження збору за ресурси державного значення, гривень;

ЗЛРМЗ – надходження збору за ресурси місцевого значення, гривень;

Влз. – втрати лісового збору (внаслідок різних причин).

Оскільки лісовий дохід за користування ресурсами державного значення є домінуючим у складі загального (табл. 1, 2), що доведено статистичними обліковими даними, то обсяг супутнього збору (З) на наступний рік (З нр ЛРМЗ), необхідно обчислювати за формулою:

З нр ЛРМЗ = (З нр ЛРДЗ) х (ЗЛДМ / ЗЛДЗВ х 100), (2)

де ЗЛДМ – лісовий дохід за ресурси місцевого значення за минулий рік, грн;

ЗЛДЗВ – лісовий дохід, зведений за минулий рік, грн;

ЛДМ / ЛДЗВ – відсотки доходу за місцеві ресурси до лісового доходу, зведеного за рік, попередній поточному, %.

Необхідно розглядати ще й іншийваріант: коли щодо того чи іншого суб’єкта господарювання, лісгоспу або регіону (району, міста) у минулому році не було „спеціального використання лісових ресурсів”. Тоді визначення розміру фіскальних платежів за ресурси місцевого значення обчислюється спрощено, тобто залежно від наслідків господарювання в минулому році й розміру отриманих надходжень до місцевого бюджету. При цьому необхідно передбачити його збільшення щонайменше на 10 відсотків, як необхідну умову запровадження нових заходів з інтенсифікації виробництва та розширення послуг, як базу для надходження коштів і базу оподаткування конкретними лісовими господарствами, як суб’єктів підприємницької діяльності з лісівництва. Обчислення доцільно проводити за формулою:

ЗЛРМЗ = (ЗЛДМ ПОП. Р. / 100) х (100 +Р), (3)

де ЗЛДМ ПОП. Р. – обсяг надходжень до місцевого бюджету за попередній рік, грн;

Р – процент нарощування обсягів з надання послуг лісовими господарствами, надання ділянок землі у користування, дозволів на право заготівлі лікарських рослин та ін., що встановлюється власником природних ресурсів, як правило, не нижче 10 відсотків.

В усіх випадках формування прибуткової частини, обчислення розміру фіскальних платежів, необхідно починати від суб’єктів підприємницької діяльності з лісівництва, як основної організаційної ланки економіки в галузі лісівництва на основі об’єктивних факторів і в узгодженості з державною економічною політикою, спрямованою на постійне зростання і поліпшення добробуту населення.

Розкриємо практичне застосування запропонованих схем обчислення зведеного лісового доходу по Україні на 2006 рік.

Для обчислення використана інформація з наступних джерел:

1. Звіт про надходження коштів до державного і місцевого бюджетів за 2004 рік за даними Державної податкової адміністрації України (наведено в табл. 4.1 як у розрізі областей, регіонів, так і в цілому по Україні). У межах районів – підлягає використанню відповідна інформація за даними районних (міських) податкових інспекцій.

2. Звітна інформація з обліку земель за ф. 6-зем, що складається регіональними органами Держкомзему України.

3. Статистична інформація суб’єктів господарювання з лісівництва за ф. 2 – лг, та ф. 3-лг (квартальна, річна) та ін., що вміщують дані про обсяги вилучення запасів деревини із лісів відповідних суб’єктів господарювання, а також про обсяги виробництва товарних лісових матеріалів.

Обчислення виконані з застосуванням вхідних даних:

1. Обсяг вилучення деревини шляхом рубок головного користування, що визначено так званою розрахунковою лісосікою, затвердженою відповідними наказами Мінприроди України, а також розміром лісосічного фонду на наступний рік, що встановлює Кабінет Міністрів України щорічно за своїми розпорядженнями. Для кожного із лісових господарств – це обсяг розрахункової лісосіки; для району – як сума розрахункових лісосік по лісових господарствах, розміщених у його межах і тільки тих земельних ресурсів, що надано у право постійного користування безпосередньо у межах даного району, а не за його межами.

2. Розподіл встановленого розміру лісосічного фонду за лісоутворюючими породами здійснюється на основі згаданих вище, затверджених розрахункових лісосік шляхом обчислення їхньої питомої ваги у відсотках до затвердженого його розміру і з перенесенням тих же відсотків до загального обсягу, якщо немає даних за фактичними відводами та обчисленнями матеріальної і грошової оцінки лісосічного фонду по рубках головного користування.