Сторінка
1

Фінансовий механізм регулювання діяльності муніципальних природних монополій

Розвиток муніципальних природних монополій не можна розглядати окремо від місцевого бюджету, оскільки саме спроможність бюджету значною мірою впливає на перспективи фінансово-економічної стабільності та модернізації виробничої інфраструктури цих підприємств.

Потрібно відмітити, що фінанси муніципальних природних монополій є самостійна економічна категорія, яка відображує відносини, пов'язані з розподілом і перерозподілом вартості валового внутріш­нього продукту. Таким чином, фінанси цих підприємств повинні розглядатися як складова економічного базису суспільства, що тісно пов'язані з місцевим бюджетом.

В останні роки проблема міжбюджетних відносин перебуває в центрі уваги науковців, представників виконавчої влади та місцевого самоврядування. До цього часу спроби їх реформування не привели до створення виваженої системи розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, до розробки адекватних механізмів формування місцевих бюджетів і вирівнювання їх фінансових можливостей.

На наш погляд, при реформуванні міжбюджетних відносин необхідно враховувати такі особливості початкового етапу трансформування, як процеси перерозподілу об'єктів загальнодержавної та комунальної власності, широка участь держави в економічній діяльності, галузеві відмінності у рівні податкового навантаження. Отже, теоретичні підходи західних авторів до формування багаторівневих бюджетних систем потребують критичного узагальнення, дослідження можливостей і передумов для їх застосування у реальній практичній площині.

У науковій літературі та дискусіях про реформування міжбюджетних відносин в Україні розгортаються найчастіше навколо проблем доходної частини місцевих бюджетів. Проте, як правило, у таких пропозиціях відсутні критерії оцінки відповідності розподілу доходних джерел і видаткових зобов'язань. Не береться до уваги і той факт, що обсяг фінансових ресурсів, необхідних для розв'язання конкретних завдань, і, відповідно, видатки місцевих бюджетів визначаються багатьма факторами, зокрема, вони залежать від місцевої тарифної політики, регіональних відмінностей у рівні цін, наявності у місцевих органів влади стимулів до спрямування бюджетних коштів в інфраструктуру.

Розвиток вітчизняної економіки, фінансової сфери впливає на формування фінансових відносин у діяльності муніципальних природних монополій й приводить до виникнення нових зв'язків між суб'єктами розподільчих відносин. Перетворення муніципальних підприємств монополістичного характеру у суб'єкти господарювання територіально-колективних громад передбачає і припинення виділення кошів з держбюджету на розвиток цієї системи, оскільки підприємства перейшли у комунальну власність і їх фінансування було покладено на місцеві бюджети.

На наш погляд, необхідно створити цілісну концепцію реформування міжбюджетних відносин в Україні, яка повинна будуватися на системі економічних принципів і критеріїв розподілу функціональних повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування, що дозволить створити економічні умови для ефективної організації державної влади у регіональному розрізі країни та функціонування багаторівневої бюджетної системи на основі внутрішніх стимулів. Аналіз особливостей використання комунальних послуг показує, що, з одного боку, можливості користування ними є територіально обмеженими, а з іншого - потреби жителів різних регіонів або населених пунктів можуть бути неоднаковими. Ці об'єктивні економічні і соціальні обставини мають принципове значення для розподілу повноважень між органами влади і формуванням бюджетної системи країни. Це означає що пропозиція комунальних послуг повинна відповідати двом критеріям: відповідність видів і обсягів надаваних комунальних послуг потребам економічних суб'єктів; економічна ефективність виробництва послуг. Згідно з першим - до компетенції місцевих органів влади повинні входити такі завдання та результати, розв'язання яких обмежені рамками відповідної адміністративної території. Згідно з другим - пропозиція комунальних послуг має бути такою, щоб середні затрати на їх виробництво були опосередковані в рамках національної економіки і за середньою ціною доступні мешканцям різних регіонів в цілому по державі. Крім цього, потрібно відмітити, що розмір збиткової діяльності муніципальних природних монополій у значній мірі також залежить від спроможності місцевого бюджету. Таким чином, муніципальні природні монополії вступають з державними органами у розрахункові відносини по відшкодуванню законодавчо закріплених дотацій, субсидій, пільг. З економічної, та фінансової, точки зору це насправді взаємовідносини з повернення власного капіталу підприємств, тимчасово використаного відповідно до законодавчих приписів державних органів під їх правову гарантію повернення політично і законодавчо закріплені дотації, субсидії, пільги нічим в розумінні фінансів не підкріплені. Соціально-правова значимість гарантій не викликає сумніву, бо вони забезпечують реалізацію не тільки прав, а й інтересів відповідних суб'єктів. Оскільки такі правові гарантії використовуються багатоаспектно, то це само по собі передбачає певну специфіку останніх та їх прав в реальному житті. Для цього мають встановлюватися правові гарантії на рівні найвищих законодавчих і виконавчих органів влади, оскільки в даному разі вирішуються державні інтереси.