Сторінка
19

Формування у молодших школярів граматичних понять роду, числа і відмінка іменників

Таким чином, перед учнями розкривається різниця у функціонуванні в реченні іменників у називному відмінку, з одного боку, та у непрямих відмінках – з другого.

Отже, вивчення граматичних категорій іменника в початкових класах сприяє розвиткові логічного мислення дітей, забезпечує розуміння функції цієї частини мови, усвідомлення ряду граматичних категорій (роду, числа, відмінка), свідоме вживання різних граматичних форм в усному й писемному мовленні школярів. А комплексний підхід до формування граматичного поняття «іменник» сприяє успішному виробленню свідомих граматичних умінь та навичок, поповненню словникового запасу учнів, умінню правильно писати й використовувати іменники у зв'язному мовленні. Завдяки такій роботі діти вчаться чітко мислити, оволодівати логічними відношеннями, сприймати знання у певній системі.

Іменник є найбільш дослідженою частиною мови. Проте й досі на деякі питання мовознавча наука не дала остаточної відповіді. До них належить природа лінгвістичної категорії роду, числа і відмінка іменників.

Граматичний рід як одна з найістотніших ознак іменника становить собою багатоаспектну категорію. Іменники розподіляються за граматик-ними родами за двома категоріальними ознаками: на основі семантичних ознак з урахуванням картини світу носіїв мови; на підставі семантичних і формальних факторів. Найважливішою класифікуючою підставою роду є відношення категорії роду до категорії істот/неістот. У формах чоловічого, жіночого і середнього родів переплітаються семантично мотивовані і семантично немотивовані ознаки.

Категорія числа також є однією з визначальних граматичних категорій іменника. Значення граматичної категорії числа іменника ґрунтується на розмежуванні одиничного, індивідуально виділюваного предмета і кількох однотипних предметів. Поряд із родом і відмінком число є однією з головних категорій іменника. Категорія числа узагальнено відображає кількісні відношення предметів, позначуваних іменниками. Словозмінна категорія числа реалізується у протиставленні двох рядів форм – однини і множини.

Відмінок – граматична форма іменника, якою виражається те чи інше відношення (суб'єктне, об'єктне, означальне, обставинне) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми. Відмінок як граматична категорія імен відбиває його синтаксичний стосунок до інших слів у реченні. У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків. Функціональні можливості іменників у формах різних відмінків залежать передусім від їх семантики і сполучуваності з іншими словами. Реалізація того чи іншого компонента семантики відмінкових форм іменників можлива і залежить від контексту.

Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів. Вивчення іменника в початкових класах передбачає формування граматичного поняття про іменник, формування навичок правопису відмінкових закінчень іменників, збагачення словника учнів новими іменниками і розвиток навичок точного використання їх у мові. Система роботи над вивченням теми «Іменник» має бути «цілеспрямованим процесом, який передбачає послідовність ознайомлення учнів із граматичними ознаками іменників, а також поступове ускладнення вправ, спрямованих на формування навичок точного вживання іменників у мовленні і правильного їх написання.

Формування у молодших школярів граматичного поняття «іменник» складається з кількох етапів: 1) підготовчий, який передбачає навчання розрізняти предмет і його назву, розвиток уміння класифікувати слова за певною смисловою ознакою; 2) ознайомлення учнів із граматичними ознаками слів у єдності з їх смисловим значенням і закріплення їх у терміні «іменник». Ця робота потребує від учня більш високого ступеня узагальнення, ніж це було на підготовчому етапі; 3) поглиблюються знання про смислове значення іменників, засвоєння форм роду, числа, підготовці до усвідомлення відмінків, розширенні знань про власні і загальні назви; 4) четвертий етап передбачає формування уміння відмінювати іменники, свідомо вживати відмінкові форми для висловлення думок і правильно писати відмінкові закінчення.

Поняття «число» засвоюється дітьми на реальній, предметній основі. Усвідомлення числа іменників як граматичної категорії починається в школі. Поняття про однину і множину іменників формується послідовно. У 1–2 класах діти дістають уявлення про один і багато предметів, учаться добирати слова за зразком або змінювати форму слова, керуючись настановою: один – багато. Терміни однина / множина вводяться в 3 класі. У процесі роботи над числом іменників учитель має сформувати уміння розрізняти іменники в однині і множині за значенням і закінченням; утворювати форму множини від найбільш уживаних форм однини і навпаки; правильно вживати числові форми іменників у мовленні.

Граматичне поняття роду іменників формується в 3 класі на основі використання пояснювально-ілюстративного методу. Опрацьовуючи тему «Рід іменників», учитель має показати дітям, що іменники бувають трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього; щоб визначити рід іменників, слід поставити їх в однині; рід деяких іменників слід запам'ятати. У шкільній практиці традиційно розпізнавання роду іменників здійснюється підстановкою або присвійних особових займенників.

Вивчення відмінків іменників за навчальною програмою передбачається в 4 класі. Вивчаючи відмінювання іменників, слід розкрити учням суть категорії відмінка як здатність виражати за допомогою закінчення та в окремих випадках прийменників синтаксичні зв'язки між словами. Вивчення системи відмінювання іменників полягає у виконанні ряду тренувальних вправ, які передбачають визначення відмінків іменників у поданому тексті, постановку іменників у відповідній відмінковій формі, змінювання іменників за відмінками.

Отже, вивчення граматичних категорій іменника в початкових класах сприяє розвиткові логічного мислення дітей, забезпечує розуміння функції цієї частини мови, усвідомлення ряду граматичних категорій (роду, числа, відмінка), свідоме вживання різних граматичних форм в усному й писемному мовленні школярів. Завдяки такій роботі діти вчаться чітко мислити, оволодівати логічними відношеннями, сприймати знання у певній системі.