Сторінка
13

Розробка інтерактивного комплексу для навчання дітей англійській мові

За ступенем небезпеки поразки електричним струмом приміщення відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до ПУЕ˗87. ПК відносять до електроустановок закритого типу виконання (струмоведучі частини знаходяться в кожухах) з діючими напругами до 1000 В.

За ДСТ 14255˗69 і ПУЕ˗87 ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса і від улучення води в усередину корпуси відповідає ІP˗44 (де 4˗ захист від твердих тіл розміром більш 1.0 мм; 4˗захист від бризів води).

Схемно-конструктивні заходи електробезпечності забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої з ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них. Як схемно-конструктивну міру безпеки передбачається занулення.

Експлуатаційними заходами електробезпечності є дотримання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступних запобіжних заходів:

не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі;

технічне устаткування і ремонтні роботи робити тільки при виключеному харчуванні мережі.

Працівник, що надходить на роботу, обов’язково проходить вступний і первинний інструктаж по техніці безпеки з метою профілактики нещасливих випадків, а також знайомиться з інструктажем з дотримання мір техніки безпеки при роботі з ПК.

Заходи та засоби захисту від враження електричним струмом:

1) захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання чи з землею, чи з її еквівалентом – металевими неструмоведучими частинами, що можуть виявитися під напругою. Призначення захисного заземлення – усунення небезпеки поразки людей електричним струмом при появ напруги на конструктивних частинах електроустаткування, тобто при замиканні на корпус. Принцип дії захисного заземлення – зниження до безпечних значень напруг дотику і кроку, обумовленого замиканням на корпус. Це досягається зниженням потенціалу заземленого устаткування, а також вирівнюванням потенціалів за рахунок піднімання потенціалу основи, на якій коштує людина, до потенціалу, близькому за значенням до потенціалу заземленого устаткування.

Область застосування захисного заземлення – трифазні мережі напругою до 1000 В з будь˗яким режимом нейтрали. Пристрій, що заземлює – це сукупність конструктивно об’єднаних провідників, що заземлюють, і заземлювача. Провідник, що заземлює – це провідник, що з’єднує об’єкти, що заземлюються, із заземлювачем. Якщо провідник, що заземлює, має два чи більше відгалуження, то він називається магістраллю заземлення.

Заземлювач – це сукупність об’єднаних провідників, що знаходяться в контакті з чи землею з її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені винятково для заземлення, і природні металеві предмети, що знаходяться в землі. У якості природних заземлювачів можна використовувати: прокладені в землі водопровідні та інші металеві трубопроводи, за винятком трубопроводів пальних рідин, пальних чи вибухонебезпечних газів, а також трубопроводи, покриті ізоляцією для захисту від корозії; обсадні труби артезіанських колодязів, шпар, шурфів; металеві конструкції й арматуру залізобетонних елементів будинків і споруджень, що з’єднані з землею; свинцеві оболонки кабелів, прокладених у землі.

2) занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою.

Це основний засіб захисту від поразки людей струмом у випадку дотику, до корпуса, електроустаткування і до металевих конструкцій, що виявилися під напругою внаслідок ушкодження чи ізоляції однофазного короткого замикання в електроустановках напругою до 1000 в мережі з заземленою нейтраллю. Призначення занулення те ж, що і заземлення: усунути небезпеку поразки людей струмом при прибиванні фази на корпус.

Це досягається автоматичним вимиканням ушкодженої установки від електричної мережі. Принцип дії занулення – перетворення прибивання на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати струм великої сили, здатний забезпечити спрацьовування захисту і завдяки цьому автоматично відключити ушкоджену установку від електричної мережі.

При прибиванні фази на корпус струм йде через трансформатор, фазний провід, запобіжник, корпус електроустановки, нульовий провід. Через те, що опір при короткому замиканні малий, струм досягає значних величин і захисний пристрій спрацьовує.

Для того, щоб відбулося швидке і надійне відключення, необхідно, щоб струм короткого замикання, перевищував струм установки апарата, що відключає.

Однак занулення як захисний засіб не забезпечує повною мірою безпеки. Під час короткого замикання в нульовому проводі виникає небезпека поразки, що буде існувати, поки не відбудеться відключення ушкодженого устаткування завдяки згорянню запобіжника чи відключенню апарата. Занулення використовується в трифазних електричних мережах напругою до 1000 В с глухо˗ заземленою нейтраллю.

3) захисне відключення – це швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні небезпеки поразки струмом.

Небезпека поразки може виникнути і при замиканні фази на корпус електроустаткування при зниженні опору ізоляції фаз щодо землі нижче визначеної границі внаслідок ушкодження ізоляції, замикання фаз на землю, з появою в мережі більш високої напруги, внаслідок замикання в трансформаторі між обмотками вищої і нижчої напруг, при випадковому дотику людини до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.

4) Усі проводи ізольовані, але не всі знаходяться в коробах.

Перш за все треба розглянути причини пожежі та засоби запобігання і профілактику пожежі. По категорії вибухо˗ і пожежної небезпеки згідно ОНТП˗86 дане приміщення відноситься до категорії В – пожежонебезпечне через тверді спаленні матеріали (робочі столи, папір, ізоляція та ін.). Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку, ступінь вогнестійкості будинку ІІ згідно ДБН У 1.1 і Сніп 2.09.02˗85.

Можливими причинами пожеж у приміщенні є несправність електропроводки й електроустаткування, коротке замикання в мережі, збереження пальних матеріалів (паперу), блискавка і т.д. Як профілактичні заходи по запобіганню причин пожеж використовується постійний контроль за станом електричної проводки і сполучних дротів, збереження паперу в сейфах і вогнетривких шафах.

Відповідно до ДСТУ 4469˗3:2005 пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту та організаційно˗техніч-них заходів.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи:

контроль і профілактика ізоляції;

помістити проводи у коробки;

проведення сигналізації;

наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

наявність вогнегасників (водноокисних та порошкових);

наявність пожежного крану;

наявність пожежного щиту;

схема евакуації;

тренінги по евакуації;

психологічна підготовка підвищення стресостійкості.