Сторінка
1
В умовах соціально-економічних та політичних перетворень в нашій державі особливого значення набувають питання зміцнення фізичного й духовного здоров’я людини, формування здорового способу життя. У сучасному урбанізованому суспільстві діти мають уявлення про переважну більшість представників флори і фауни лише з телевізійних передач. Дерева та кущі, яких і так залишилося не багато, безжалісно вирубують нібито для того, щоб зробити наше сучасне місто "чистим і світлим". Замість цього, за весь період реконструкції і так званої "боротьби за чистоту", не відновлено і десятої частини знищених насаджень.
Тільки завдяки підвищенню рівня біологічної та екологічної обізнаності суспільства можна змінити стиль людського мислення стосовно оточуючого середовища. І це є переконанням не лише вчених та політиків, але й пересічних громадян, адже біологічно обізнана людина, ким би вона не працювала, яку б посаду не обіймала, зможе жити у злагоді з природою.
У зв’язку з цим важлива роль у формуванні біологічної освіченості населення належить закладам освіти. При цьому на кожному етапі освітньої діяльності вони виконують певні освітні завдання та мають відповідну специфіку: дошкільні заклади знайомлять дітей з навколишнім світом, загальноосвітні - надають базову біологічну та початкову екологічну освіту, позашкільні – забезпечують інтеграцію загальноприродничих знань.
Необхідність оздоровлення природного середовища, збереження здоров’я майбутніх громадян України, їх творчої реалізації визначила спрямування діяльності еколого-натуралістичних центрів, станцій юних натуралістів на виховання здорового способу життя в дітей та підлітків, інтелектуальний і фізичний розвиток, задоволення творчих освітніх потреб учнівської молоді.
В шкільній програмі практично немає місця пізнанню всього флористичного багатства Рідного краю, знайомству з рідкими, незвичайними рослинами, вивченню їх ритму розвитку та спостереженню за ними у природі. Тому, для розвитку зацікавленості учнів до предмету біології, значне місце приділяється позакласним заняттям, які проводять вчителя. Особливістю позакласної роботі можна виділити те, що вона враховує інтереси й захоплення учнів, має нескінченну можливість для розвитку творчої активності дітей.
Для вирішення цього питання на базі шкіл було створено навчально-опитні ділянки, кутки живої природи, пришкільні теплиці, але, на даний час, частіше за все вони не працюють. Можливість спілкування з природою під час екскурсій зведена до мінімуму. Найбільш доступним живим об’єктом в сучасних умовах роботи шкіл залишилися кімнатні рослини.
Тому важливою задачею шкільного вчителя-біолога стало прилучати дітей до участі в гуртках юних біологів, де вони зможуть поглибити та розширити знання. У цих гуртках діти не тільки будуть набувати знання з предмету, а скоріш навчатися любити свою Родину, поважати природу, виховуватися як гармонійні особини, здатні зробити себе и інших щасливими.
Мета роботи: оцінка ефективності ведення гуртків з ботаніки у школі.
Завдання:
Надати загальну характеристику роботі гуртків.
Розглянути форми та види роботи гуртків юних ботаніків.
Розглянути зміст на організацію позакласної гурткової роботи.
Об’єкт дослідження: ботанічні гуртки шкіл та станцій юннатів.
Предмет дослідження: методики ведення ботанічних гуртків.
Загальна характеристика позакласної роботи з біології
В методичної літературі і практиці роботи школи поняття «позакласна робота» часто співвідносять з поняттям «позаурочна робота» та «позашкільна робота», хоча кожне з цих понять має свій зміст. Крім того, позакласну роботу приймають за одну з форм навчання. На підставі порівняння цих понять з іншими загальноприйнятими методичними поняттями, позакласну роботу слід віднести до однієї з складових систем біологічного навчання у школі, позаурочна робота – одна з форм навчання біології, а позашкільна робота з біології – система додаткового біологічного навчання школярів.
У сучасному світі стрімкого наукового прогресу нас не може не насторожувати неухильне скорочення викладання біології в школі на користь молекулярних і біохімічних дисциплін. Підростаюче покоління дослідників часто не бачить за хімічними формулами та біохімічними експериментами того об’єкта, особливості якого вони вивчають. На жаль, зрозуміло, що шкільну програму не можна розширювати нескінченно, треба чимось жертвувати. І жертвують якраз дисциплінами, спрямованими на пізнання біорізноманіття та вивчення його анатомії і морфології. Розуміючи, що цей процес незворотній, є рішення цієї проблеми. Воно полягає у створенні системи додаткової біологічної освіти, обов’язковим елементом якої є вивчення біорізноманіття в живу, в ході екскурсій і поїздок на природу. Значення біологічного гуртка, перш за все, у популяризації ботаніки та біології в цілому і в підвищенні рівня екологічної освіти підростаючого покоління, що живе у високо урбанізованих регіонах.
Позакласна робота з біології проводиться у позаурочний час, та не є обов’язковою для всіх школярів, тільки для тих, хто виявляє підвищений попит до цього. Зміст позакласної гурткової роботи значно виходить за рамки учбової програми та визначається інтересами учнів, які в свою чергу утворюються під впливом інтересів вчителя з біології.
Навчально-виховні завдання шкільного курсу біології найбільш повно вирішуються на підставі тісного зв’язку класно-урочної системи навчання з позакласною роботою школярів. Знання та вміння з біології, набуті учнями на уроках, лабораторних заняттях, екскурсіях та інших формах навчальної роботи, знаходять на позакласних заняттях значне поглиблення, розширення та усвідомлення, що впливає на загальне підвищення інтересу до предмету.
Позаурочну роботу, також як і позакласну, учні виконують поза уроком або класом і школою, але обов’язково за завданням вчителя для більш поглибленого вивчення якого-небудь з розділів курсу біології. Результати виконання позаурочних завдань використовуються на уроках біології і оцінюються вчителем. Позашкільну роботу, так само як і позакласну проводять на базі позашкільних закладів (станція юннатів, ботанічний сад та ін.) по спеціальним програмам, що розроблені співробітниками даних закладів та затвердженими відповідними органами освіти.
Завдання роботи в гуртках — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, набуття вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до біології як науки, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. У даному виду діяльності слід враховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен з них виконував цікаву для себе роботу. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо. Реалізація принципу зацікавленості потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з використанням комп’ютерних технологій, демонстрування цікавих дослідів та ін.