Сторінка
2
Навчально-виховне значення позакласної роботи
Сучасна система біологічної освіти в Україні базується на поєднанні різних форм освітньої та виховної роботи. «Позакласна й позашкільна робота з учнями в більшості випадків нерозривно пов’язана з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках, і ґрунтується на знаннях, навичках і вміннях, набутих під час учбових занять. Основна їх мета полягає в збагаченні, поглибленні, закріпленні набутих учнями знань, застосуванні їх на практиці, розширенні загальноосвітнього кругозору школярів, формуванні у них наукового світогляду, навичок самоосвіти, залученні до посильної суспільно-корисної праці, змістовної природоохоронної діяльності, підготовки до вибору професії».
Так чому саме гуртки мають таку важливу роль у навчанні дітей? В шкільній програмі практично зовсім немає місця вивченню самої природи, не по картинкам, а наживо. Заповнити цій пробіл і надає можливість створення гуртків. Перевага занять у гуртках складається з можливостей учнів вивчати рідну природу не теоретично або лекційне, а саме на практиці. Наприклад, при вивченні анатомії і морфології рослин, школярі працюють з мікроскопами, самі роблять препарати, матеріали для котрих збирають на польових екскурсіях.
У зв’язку з тим, що відвідування гуртка не є обов’язковим й робота базується по принципу добровільності, то одним з основним завданням діяльності стає принцип зацікавленості. В роботі гуртка важливо використовувати ігрові моменти, фізкультхвилинки (діти більшу частину свого часу проводять в статичній позі), театралізовані постановки, казки, інтерактивні засоби навчання. З тим, що гурток відвідують діти різного віку, з кожним роком склад гуртка змінюється, програму треба складати таким чином, щоб були враховані інтереси та пізнавальна здатність усіх гуртківців. В такому варіанті є велика можливість розвивати не тільки індивідуальні інтереси кожного, але й вміння робити в групі, співвідносити свої інтереси х інтересами всього колективу в цілому, розвивати взаємопідтримку.
Навчально-виховний процес має велике значення для творчої самореалізації та індивідуального саморозвитку дітей, які відвідують заняття гуртків. Важливе значення цього виду роботи доведено як вченими - методистами, так і досвідченими вчителями біології. Робота та навчання у гуртку дозволяє учням значно розширити, усвідомити і поглибити отримані на уроках знання, перетворити їх на стійкі переконання. Пов’язано це насамперед з тим, що в процесі позакласної роботи, не обмеженої певними рамками уроків, є великі можливості для використання спостереження і експерименту – основних методів біологічної науки. Проводячи експерименти, спостереження за біологічними явищами, школярі набувають на основі безпосередніх сприймань конкретні уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Проведені учнями, наприклад, тривалі спостереження за ростом і розвитком якої-небудь квіткової рослини або за ростом і розвитком метелика-капустянки або звичайного комара або експерименти, пов’язані з виробленням умовних рефлексів у тварин куточка природи, залишають у свідомості дітей більш глибокі сліди, ніж самі докладні розповіді або бесіди про це з використанням наочних таблиць і навіть спеціальних відеофільмів.
Широке використання в позакласній роботі різних завдань, пов’язаних з проведенням спостережень і експериментів, розвиває у школярів дослідницькі здібності. Крім того, конкретність спостережуваних явищ, необхідність коротко записувати спостережуване, робити відповідні висновки, а потім розповідати про це на уроці або занятті гуртка сприяє розвитку в учнів мислення, спостережливості, змушує замислитися над тим, що раніше проходило повз їхньої уваги. В позакласній роботі легко здійснюється індивідуалізація навчання і реалізується диференційований підхід.
У процесі позакласної роботи, виконуючи різні досліди і проводячи спостереження, займаючись охороною рослин, школярі входять в тісний контакт з живою природою, яка надає великий вплив на виховання. Ця діяльність залучає школярів до різної посильної праці: підготовці ґрунту до постановки дослідів і спостережень за рослинами, догляду за ними, посадці дерев та чагарників, що, у свою чергу, виховує в них почуття відповідальності за доручену справу, вміння доводити розпочату справу до кінця, сприяє розвитку почуття колективізму.
Якщо позакласна робота пов’язана з виготовленням наочних посібників із зібраного в природі матеріалу, а також муляжів, таблиць, моделей, організацією біологічних олімпіад, виставок, випуску стінних газет, вона викликає потребу школярів у використанні науково-популярної і наукової біологічної літератури, залученні до позакласного читання . Таким чином, гурткова робота з біології має велике значення як у вирішенні навчально-виховних завдань шкільного курсу біології, так і у вирішенні багатьох загально педагогічних завдань, що стоять перед загальноосвітньою школою в цілому. Тому вона повинна займати значне місце в діяльності кожного вчителя біології.
Організація та зміст роботи гуртка
Основний зміст позакласної роботи з біології повинен бути пов’язаний з вивченням навколишньої живої природи, суспільно-корисною працею з охорони природи, пропагандою природоохоронних знань серед населення, виготовленням наочних посібників. Позакласна робота ботанічного змісту, що проводиться переважно з учнями V-VI класу, повинна включати спостереження і досліди з вивчення будови і фізіології рослин, ознайомлення з різноманіттям рослинного світу та значенням дикорослих рослин у житті людини, з сезонними явищами в житті рослин, заняття з кімнатного квітникарства і т.п. Серед масових заходів ботанічного характеру велике значення мають Тиждень саду, День лісу, Свято врожаю і т.д.
Як вважають багато вчителів і методистів, не зовсім задовільна успішність з будь-яких предметів не може бути перешкодою до прийому в гурток. Є чимало прикладів, коли школярі не займаються ні в яких предметних гуртках і не встигають по одному або кількох предметів. Весь вільний час вони віддають вулиці. Учні, які слабо успішні з якогось предмету, але зацікавлені позакласною роботою з біології, надалі можуть і не стати біологами, важливо, що вони стануть людьми, люблячими рідний край, природу. Людина будь-якої спеціальності повинна з інтересом і любов’ю ставиться до природи, виявляти прагнення до її охорони.
Гуртки юних натуралістів організуються по-різному. В одних школах вони об’єднують школярів, які вже займалися індивідуальною чи груповою епізодичною роботою, в інших – учні, які раніше не брали участь ні в яких формах позакласної роботи. Організації гуртка може передувати добре організована екскурсія в природу, після якої вчитель пропонує зацікавленим школярам об’єднатися в Юннатський гурток. Бажання школярів працювати в гуртку юннатів часто проявляється після проведення ними надурочних робіт, цікаво проведеного масового заходу, наприклад Свято лісу або Дня птахів.
Планування роботи гуртка. Велике значення у діяльності гуртка належить ретельній розробці плану роботи, який може бути складений на рік, півріччя або чверть. У ньому повинні знайти відображення всі види роботи гуртка. При складанні такого плану керівники гуртків зазвичай виходять з інтересів юннатів, їх пізнавальних дослідницьких здібностей і можливостей. Будь-яку роботу гуртківців доцільно звести до якої-небудь теми. Наприклад, якщо в гуртку вирішено зайнятися озелененням школи, то слід взяти тему «Розмноження кімнатних рослин та догляд за ними».