Сторінка
5

Оцінка ефективності ведення гуртків з ботаніки у школі

1. Постановка питання, що обумовлює мету роботи.

2. Інструктаж технічний та організаційний.

3. Виконання роботи (визначення, спостереження, постановка досвіду).

4. Фіксація результатів (проводиться одночасно з виконанням роботи).

5. Висновки, які відповідають на поставлене питання.

6. Звіт або повідомлення про свою роботу на уроці.

Практична робота учня в залежності від вмісту може будуватися дедуктивно, коли вже відоме положення підтверджується фактами, або індуктивно, коли на основі фактів робиться висновок. Розпізнавання рослин або тварин та їх органів, як правило, будується дедуктивно, експеримент – майже завжди індуктивний; роботи з визначення та спостереження з наступною реєстрацією можуть бути індуктивними і дедуктивними.

Однією з методик роботи ботанічного гуртка може бути вивчення заповідних територій міста. Роботу учнів в ботанічному гуртку доцільно розпочинати з 6 класу (12 років), з моменту вивчення учнями біології як наукового предмета. Для дітей цього віку доцільно розпочинати заняття зі знайомства із заповідним об’єктом, де учень буде працювати. Спочатку ознайомлюємо з картою-схемою заповідної території, за якою учень повинен знайти будь-яке місце на місцевості. Після цього він одержує завдання залежно від пори року. «Описати лісовий пейзаж весною, взимку, восени, влітку». «Порівняти життєві форми насінних рослин певної місцевості (трави, кущі, дерева), показати їх взаємний вплив». «Дослідити основні способи поширення рослин на досліджуваній території». «Провести дослідження з метою виявлення рідкісних рослин, які занесені до Червоної книги». «Робота над виявленням рослинних угрупувань, які потребують охорони, — створення Зеленої книги». «Пізнання дерев за корою, листками. Фенологічні спостереження». Виготовлення фотовиставок «Рослинний світ нашого краю». Конкурс малюнків про різноманітність рослин. Дослідження назв природних об’єктів. На основі дослідження розробити рекомендації щодо правил поведінки на природоохоронних територіях. Учні дістають завдання із працівниками парку проводити рейди з метою виявлення відвідувачів, які не дотримуються правил поведінки під час відвідування природоохоронних територій.

У тих місцевостях, де немає заповідних територій, екологічне виховання можна проводити шляхом створення екологічних доріг або стежок. Для цього потрібно вибрати територію-маршрут, який характеризується цінними природними об’єктами (місцем зростання цінних лікарських, реліктових, рідкісних рослин; пам’яток природи, історичних пам’яток). За маршрутом прокласти дорогу, на якій нанести зупинки, кожну зупинку описати. Це залучає учнів до проведення дослідницької, краєзнавчої роботи. Дорога стає місцем для проведення туристично-краєзнавчої роботи. На кожній зупинці екологічної дороги потрібно розмістити щит, на якому написати інформацію про те, чим цінна дана територія.

Досвіду роботи керівників ботанічних гуртків Сумської області

Робота педагогічних колективів позашкільних закладів Сумської області спрямована на створення для дітей Сумщини такого креативного освітнього простору та комфортного позашкільного соціуму, в якому питання його біологізації трактується як процес введення біологічних знань в основу його навчально-виховної, просвітницької та організаційно-масової діяльності. Модель біологізації позашкільного соціуму включає не лише збільшення кількості гуртків біологічного напрямку, але й збагачення змісту програм гуртків усіх напрямів позашкільної освіти блоками (модулями, розділами) біологічного (валеологічного, природоохоронного) змісту, широке застосування наскрізних виховних програм; екологічно-просвітницьку роботу, відповідну підготовку педкадрів, залучення наукового потенціалу до розробки тематики та здійснення дослідницько-експериментальної роботи.

Основна ідея концепції знайшла своє відображення в діяльності 7 позашкільних закладів еколого-натуралістичного спрямування та 5 еколого-натуралістичних відділів комплексних позашкільних навчальних закладів Сумщини. У 600 учнівських творчих об’єднаннях сільськогосподарського, природоохоронного, фенологічного, валеологічного, народознавчого, біологічного та інших напрямків займаються понад 9 тисяч дітей та підлітків.

Переважну більшість складають гуртки біологічного профілю. Саме вони з їх розмаїттям форм навчально-виховного процесу є полем діяльності для синтезу природничо-наукової, гуманітарної, технологічної, загальнолюдської і духовної культури.

В області працюють 116 гуртків та інших творчих об’єднань біологічного напрямку, серед яких слід відзначити роботу школи натуралістичних досліджень «Юний біолог» (Сумська міська СЮН), «Юні квітникарі» (Ямпільська районна СЮН), «Юні знавці лікарських рослин» (Шосткинська міська СЮН).

Метою роботи гуртків сільськогосподарського профілю є ознайомлення вихованців з різними напрямами сільськогосподарського виробництва, надання їм основ економічних та природоохоронних знань, формування навичок роботи з сучасною технікою. Робота таких гуртків сприяє профорієнтації та допрофесійній підготовці вихованців. Вона здійснюється в 4 позашкільних закладах області.

Робота екологічних гуртків спрямована на формування у вихованців екологічної культури, вмінь і навичок пропагандистської та практичної природоохоронної роботи. Потреба у організації роботи таких гуртків є всюди, але реально в області їх діє 125.

Гуртки валеологічного спрямування дають вихованцям не лише основи знань про здоров’я людини, але й сприяють формуванню в них навичок здорового способу життя. Таких гуртків в області діє понад 30.

Особливе місце належить науково-дослідницьким гурткам та секціям. Тематика науково-дослідницьких робіт вихованців, в основному, визначається навчальними програмами, але в останній період в області відмічається тенденція їх практичного спрямування.

З метою привернення уваги громадськості до екологічних проблем у регіоні в області проводяться культурно-просвітницькі заходи біологічного та екологічного змісту. Щорічно понад 7 тисяч дітей з 170 загальноосвітніх та позашкільних закладів беруть участь у 25 масових природоохоронних і натуралістичних заходах, 20 з яких – всеукраїнського рівня, 5 – започатковані в області. Педагогічні колективи активно працюють над впровадженням організованих форм дитячого оздоровлення. Кожного року в різних регіонах області в профільних, наметових таборах, таборах праці та відпочинку оздоровлюються понад 3 тисячі юннатів.

Традиційними стали зльоти юних лісівників, збори активістів юннатівського руху «Природу Сумщини збережемо», конкурси екологічних агітбригад, екологічний конгрес “Молодь Сумщини на захист Землі”.

Координацію еколого-натуралістичної роботи в закладах освіти області здійснює Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. Спираючись на досвід роботи закладу як обласного методико-координаційного центру спеціалістами Центру розроблена загальна педтехнологія роботи гуртків та інших творчих об’єднань, апробація якої з 2005 року проходить у всіх позашкільних закладах області. За матеріалами з досвіду роботи педагогів Центру випущено спецвипуск журналу «Педагогічна Сумщина».