Сторінка
4
за ступенем самостійності (колективні, індивідуальні);
за типом мовлення (розповідь, опис, міркування (роздум):
за наявністю додаткового завдання (за опорними словами, за додатковим граматичним завданням);
за джерелами матеріалу (на лінгвістичні теми, за картиною, телепередачею, на основі почутого або прочитаного, на основі власних спостережень).
Навчання української мови можливе лише на основі мовленнєвої діяльності. Порівнюючи факти, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи й абстрагуючи їх, учні розвивають свої мовленнєві здібності. Ці операції на уроках мови не тільки забезпечують засвоєння знань, формування умінь і навичок, але й сприяючі, розвитку розумових здібностей учнів.
Навчальна діяльність учнів зумовлюється цілями і мотивами. У навчальній діяльності психологи виділяють дію - процес, що підпорядковується меті (цілям), і операцію - спосіб реалізації дії, про що пише О.Леонтьєв: "Операцій являє собою зумовлену суть дії, але вона не тотожна з дією. Дія зумовлюється метою, операція залежить від умов, у яких ця мета визначена". До дії спонукає мета.
Кожна дія складається з операцій, що мають чотири етапи: орієнтацію, планування, реалізацію і контроль. Ці етапи складають процес навчання.
Орієнтація - визначення мети, дій і методів роботи.
Планування - визначення основних операцій, спрямованих на виконання дій.
Реалізація - прийоми і навчальні засоби, що забезпечують потрібні операції.
Контроль - перевірка усвідомлення учнями засвоєного матеріалу.
Основними психічними процесами під час навчання мови і формування мовленнєвих умінь і навичок є відчуття й сприймання. Вони забезпечують відображення дійсності, усвідомлення її як безпосередньо, так і опосередковано, тобто за допомогою мови. Відчуття її уявлення є першим ступенем сприймання, за яким іде осмислення і розуміння.
Відчуття і сприймання є основою розвитку мовлення. Це властивість людини сприймати й відображати дійсність, усвідомлювати її як безпосередньо, так і за допомогою мови. Як відомо, глибоке засвоєння теорії неможливе без розвитку мислення учнів. Спостереження показують, що після первинного сприймання матеріалу, як би добре він не був пояснений, учні не дістають цілісного уявлення про нього, хоч запам'ятовують і повторюють правила. Сприймання вимагає розуміння почутого або прочитаного. Відтак відбувається процес формування поняття.
Основною рисою поняття, як і правил є його узагальненість, абстрактність. Щоб поняття стало усвідомленим і зрозумілим, вивчення його повинне бути осмисленим. Засвоєння мовного матеріалу має три рівні:
1) сприймання пояснюваного учителем матеріалу, запам'ятовування матеріалу і його відтворення;
2) багаторазове повторення матеріалу за певним зразком на основі усвідомлених знань;
3)засвоєння знань шляхом розв'язання проблемних завдань, коли учні набувають досвіду творчої діяльності.
Усі три рівні засвоєння знань послідовно пов'язані, і кожен характеризується поглибленням знань, більшою повнотою, усвідомленістю і дієвістю їх.
Робота над розвитком зв'язного мовлення здійснюється на окремих уроках (написання переказів, творів, ділових паперів), а також у процесі засвоєння учнями всіх програмових тем з урахуванням таких основних принципів: єдність мовлення й мислення; зв'язок усного й писемного мовлення; зв'язок роботи з іншими розділами; зв'язок з вивченням літератури та інших предметів.
Вироблення комунікативних умінь і навичок на уроках української мови
Незалежно від форми (монолог, діалог) основною умовою комунікативності мови є зв'язність. Для оволодіння цією найважливішою стороною мови потрібне спеціальний розвиток у дітей навичок складання зв'язних висловлювань. Леонтьєв А.А. визначає термін "вислів" як комунікативні одиниці (від окремого пропозиції до цілого тексту), закінчені за змістом і інтонації і характеризуються певною граматичної чи композиційною структурою. До характеристик будь-якого виду розгорнутих висловлювань відносяться: зв'язність, послідовність і логіко-смислова організація повідомлення відповідно до теми та комунікативної завданням.
У спеціальній літературі виділяються наступні критерії зв'язності усного повідомлення: смислові зв'язки між частинами розповіді, логічні і граматичні зв'язки міжпропозиціями, зв'язок між частинами (членами) пропозиції та закінченість вираження думки мовця. Інша найважливіша характеристика розгорнутого висловлювання - послідовність викладу. Порушення послідовності завжди негативно відбивається на зв'язності повідомлення.
Логіко-смислова організація висловлювання включає предметно-смислову і логічну організацію. Адекватне відображення предметів реальної дійсності, їх зв'язків і відносин виявляється у предметно-смисловій організації висловлювання; відображення же хода викладу самої думки проявляється в його логічній організації.
Зв'язнова мова – сукупність тематично об'єднаних фрагментів мови, що знаходяться в тісному взаємозв'язку і представляють собою єдине смислове та структурне ціле. Зв'язнова мова включає в себе дві форми мови: монологічну і діалогічну. Монолог є більш складною формою мови. Це - зв'язна мова однієї особи, що служить для цілеспрямованої передачі інформації. Основними видами, в яких здійснюється монологічна мова є опис, розповідь і елементарні міркування. Їх суттєвими характеристиками є зв'язність, послідовність, логіко-смислова організація. Говоріння розглядається як вид мовленнєвої діяльності.
Вправа 1. Прочитайте текст. Визначте його основну думку.
Пісня, що завоювала Европу
На початку минулого століття вчені були неймовірно здивовані, як далеко помандрувала одна з шотландських народних пісень: вона прижилася в Україні і стала тут народною, широко знаною під назвою «їхав козак за Дунай». Але дослідники глибше проаналізували цю загадку . З'ясувалося, що «їхав козак за Дунай» народилася-таки в Україні, а залетіла аж до Шотландії . І не тільки до Шотландії. Вона звучала часто і французькою, і польською, і чеською, і болгарською, з'ясувалося, що в тієї пісні є автор. Його ім'я — Семен Климовський.
Отака надзвичайно щаслива доля судилася цьому творові українського козака (З журналу).
Мета вправи:
- навчальна: поглиблення мовленнєвознавчих знань та засвоєння нових, формування практичних умінь і навичок;
- розвивальна: розвивати вміння мовленнєвої діяльності;
- виховна: виховувати культуру мовленнєвої поведінки.
Оволодіння словником - процес оволодіння мовою, що розглядається в лексичному аспекті. Елемент мови, що включає змістові та формальні ознаки, - слово, що володіє функціями позначення та узагальнення. Без оволодіння словником неможливо оволодіти мовою, а тим більше зв'язною промовою, як засобом спілкування і знаряддям мислення. Включене в мову слово служить засобом комунікації.
Кожен урок української мови - складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед спрямовується на засвоєння матеріалу, зазначеного в темі уроку. Мета уроку збігається з метою навчального процесу в цілому.