Сторінка
5

Навчально-мовленнєва діяльність учнів середньої школи на уроках української мови

Однією з них є формування національно-мовної особистості учня. Цього можна досягти, якщо на кожному уроці, позакласній роботі вчитель виховує увагу до слова, свідоме ставлення до мови як засобу самовираження, спілкування між людьми, передачі почуттів і переживань, ставлення до довкілля. Розвивається мовлення, а от же й мислення, інтелект, мовленнєва пам'ять, емоційна сфера особистості, мовне почуття, естетичний смак, розуміння краси української мови, багатство її мовних засобів, виражальних можливостей.

Вправа 2. Прочитайте текст. Що ви можете сказати про мову й мовлення? Які існують мови?

Мова визначається як засіб спілкування, пізнання і мислення. Мов на світі є дуже багато. Кожна нація, народність має свою рідну мову. Є мови державні, міжнародні, іноземні.

Мовлення — це спосіб досягнення мети у спілкуванні та пі¬знанні. Це мовленнєва діяльність. Коли ми говоримо про культуру мовлення, удосконалення свого мовлення, то це передбачає діяль¬ність. Мовленнєва діяльність здійснюється в чотирьох видах: два з них — це сприйняття мовлення — слухання і читання, а два — говоріння й письмо — це творення мовлення.

За допомогою вправи вчитель спонукає учнів повторити й поглибити мовленнєвознавчі знання, вміння та навички, розвивати мовленнєву культуру учнів, виховувати уважне та бережливе ставлення до слова книги.

Навчання української мови ефективне, якщо на кожному уроці засвоюються мовні і мовленнєві знання, формуються навчально-мовні, правописні та комунікативні вміння і навички, розширюється читацький рівень школярів (бо дитина, яка більше читає, краще говорить і пише), збагачується їхній мовний запас, відбувається оволодіння мовною нормою, здійснюється усвідомлення неповторності мовної особистості. Учні одержують зразки комунікативно досконалої мови й навчаються доцільно й правильно використовувати засоби мови для побудови власних висловлювань, а також набувають найрізноманітніших загально-предметних умінь.

Навчанню мові належить особлива роль у вихованні школярів. Згадаймо, як зазначив В.Сухомлинський: «Від культури слова до емоційної культури, від емоційної культури до культури моральних почуттів і моральних відносин - такий шлях до гармонії знань і моральності, Убогість слова - це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

Як відомо, мовленнєвий розвиток учнів здійснюється на основі здобутих знань про мовні (фонему, морфему, слово, словосполучення та речення) та мовленнєві (текст, його типи і стилі) одиниці. Це дає змогу засвоїти певні групи операцій використання цих одиниць у структурі мовленнєвої дії. Відповідно й методи розвитку зв’язного мовлення школярів визначаємо з урахуванням рівнів засвоєння знань про мовні та мовленнєві засоби, а також завдань формування таких комунікативних умінь і навичок, що відповідали б характеру операцій у складі мовленнєвої дії. Ефективним є метод спостереження і під час засвоєння елементарних відомостей про інтонаційні засоби усного мовлення: паузи, логічний наголос, темп, сила голосу, різні відтінки емоційного забарвлення. Так, спостерігаючи за мовленням учителя, школярі доходять висновку про залежність сили голосу від умов спілкування чи змісту висловлювання.

Необхідно аналізувати на уроці ті твори, що читаються в класі. Треба, щоб звучало на уроці зв’язне висловлювання вчителя, яке показує зразок міркування, наприклад, про характер дійової особи чи про деякі особливості мови твору. Учні тоді швидше відповідають на запитання, їх висловлювання зв’язніші й цікавіші.

Уміння учнів викладати свої думки в писемній формі у значній мірі залежить від того, наскільки вони уміють робити це усно. Проте лише усні вправи , якщо вони не закріплені писемними , не забезпечують міцних знань і навичок з мовлення. Тому система писемних робіт з розвитку мовлення охоплює і систему усних вправ, закріплює їх результати і сприяє дальшому піднесенню мовної культури учня.

Вправа 3.

Подумайте і скажіть, як краще висловитися в таких ситуаціях:

Ви хочете запитати продавця, чи є в продажу загальні зошити;

Ви хочете попередити вчителя, що йдете до лікаря й запізнитесь на урок:

Ви хочете запитати провідника, коли поїзд прибуде до Львова

Вправа 4.

Прочитайте. Поясніть, як ви розумієте подані висловлювання.

Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена (Вольтер).

Умієш говорити – умій слухати.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Коли сам добре не знаєш, то не говори ( Нарю творчість).

Для опрацювання системи робіт з розвитку зв’язного мовлення необхідно визначити : основні типи і види робіт та розташування їх в порядку наростання труднощів ; наступність, послідовність, перспективність та повторюваність окремих з них і співвідношення між ними в процесі їх виконання; орієнтовну тематику. Основними видами робіт з писемного мовлення є перекази і твори. Написанню їх передують підготовчі вправи. Програмою передбачені усні і письмові перекази, твори. В основі покладена не ідея почергового проведення тих чи інших переказів, творів, а формування певних умінь, які забезпечують високу якість самостійно складеного тексту: уміння говорити і писати на задану тему, осмислювати її межі; підпорядковувати висловлювання основній думці; збирати і систематизувати матеріал до майбутнього твору; уміння будувати текст у певному типі мовлення, в тому чи іншому жанрі та інше. Звичайно, формування в учнів цих умінь вчитель здійснює поступово. Спочатку навчаємо осмислювати тему і її межі, потім - визначати основну думку, підпорядковувати їй текст і, нарешті, добирати матеріал, систематизувати його за планом, писати твір у певній композиційній формі. Одночасно проводиться робота над виробленням умінь правильно, точно, образно і переконливо висловлювати свої думки усно та на письмі. Виробляти ці уміння слід поступово, дотримуючись принципу наступності, при переході від одного до другого і починати з тих видів робіт, які вимагають мінімальних умінь і навичок.

Вправа 5.

Користуючись пам'яткою, напишить твір-розповідь про цікавий випадок із вашого життя. Доберіть заголовок.

Як писати твір-розповідь про випадок із життя.

Обміркуйте, про що ви хочете написати.

Доберіть цікаві факти

Не включайте до твору того, що не стосується теми

Напишіть твір на чернетці. Уважно перечитайте. Перевірте, чи немає у вас помилок.

Напишіть твір у зошиті

Комунікативна лінія змісту програми з української мови передбачає формування чотирьох видів мовленнєвої діяльності - говоріння, аудіювання, читання, письма. Серед занять, які сприятимуть розвитку цих видів мовлення, чільне місце в шкільній практиці належить усному переказу. Школярі вчаться працювати над такими типами переказів: детальний, стислий, вибірковий, творчий. Кожен із цих видів переказу має свою дидактичну мету, яка і визначає методику цих занять. Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв’язного мовлення.

Переказ потребує значної підготовчої роботи і цілого ряду умінь. З допомогою вчителя школярі мають визначити тему і основну думку тексту, встановити логічний зв’язок, усвідомити композицію тексту, словом, оволодіти змістом, структурою і мовою тексту перед тим, як переказувати його.